Аналізуючи проблеми етики відповідальності стосовно науки, доводиться розрізняти її інтерналістські (внутрішні) й екстерналістські (зовнішні) аспекти. Некласична концепція моральної відповідальності виникла в сучасній некласичній науці. Призначення цієї концепції полягає в тому, щоб у максимально чіткій і ясній формі виразити етичний сенс самої науки.
Концепцію внутрішньонаукового нормативного етосу науки розробив у 40-х роках XX століття Р. Мертон. В основу нормативного етосу науки він поклав чотири імперативи:
• універсалізм, керівництво критеріями всього наукового співтовариства;
• загальність (результати наукової діяльності є загальним надбанням);
• незацікавленість (готовність поступитися своїми власними переконаннями, якщо вони суперечать науковим аргументам);
• організований скептицизм (самокритичність).
Пізніше А. Кооненд переформулював нормативні основи наукової роботи дослідника, підкресливши особливу значущість чесності, об'єктивності, толерантності (терпимості до чужої думки) і готовності до самопожертви вченого.
Згідно з Р. Моором, слід відрізняти в нормативному етосі науки основоположні передумови наукової творчості (свободу думки і визнання пізнання вищою цінністю науки) від конкретних вимог (бути інтелектуально чесним і сумлінним, точним у роботі, лаконічним у формулюваннях). Нормативний етос науки покликаний забезпечити кожному вченому його відповідальність у рамках того наукового співтовариства, до якого він належить.
Некласична концепція відповідальності не визнає етичних догм, раз і назавжди встановлених цінностей. Вона керується тими цінностями, які дійсно актуальні, але разом з тим шукає можливості їх удосконалення і створює базу для нових ціннісних орієнтирів. Творчість, компетентність, відсутність догматизму – ось головні риси як сучасної некласичної науки, так і некласичної етики у формі некласичної концепції відповідальності.
Екстерналістські імперативи наукової етики
Характер наукової діяльності вчених змушує їх зайняти певну етичну позицію. В ідеалі має йтися про свідоме погодження з принципами некласичної етики відповідальності. Що при цьому мається на увазі, можна продемонструвати на прикладі розробок, здійснених групою впливових філософів і техніків у рамках Німецького союзу інженерів.
При розробці питань оцінки техніки були виділені базові соціально-гуманістичні цінності людства: розвиток особи і суспільна якість, добробут людей, їхнє здоров'я і безпека, економічність, функціональна придатність і екологічна якість технічних пристроїв. Кожна базова цінність конкретизується в цінностях іншого рівня. Так, функціональна придатність виробу припускає його досконалість, простоту, надійність, продуктивність. Щодо базових цінностей, то один до одного вони перебувають або в інструментальному, або в конкурентному відношенні. Наприклад, економічність виробу сприяє зростанню добробуту людей, а він створює базу для розвитку особи. Одна цінність є інструментом для забезпечення іншої.
В умовах, коли люди у своїх вчинках керуються багатьма цінностями, їм не залишається нічого іншого, як досягати їх оптимального поєднання. Але для цього потрібна певна програма дій. Грандіозне завдання щодо забезпечення поліпшення всього комплексу життєво важливих для людини соціально-гуманістичних цінностей у принципі не може бути вирішене без учених, тієї могутньої сили науки, яку ВОНИ В ЗМОЗІ задіювати в повній відповідності з її сучасним некласичним статусом.
Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтерналістські імперативи наукової етики“ на сторінці 1. Приємного читання.
