Основою правової держави є формування громадянського суспільства, в якому функціонували б демократичні громадські інститути, що забезпечують свободу слова та інформації, гарантують вільні вибори, справедливу судову систему, унеможливлюють клановість, узурпацію влади. Крім того, формування правової, соціальної держави нерозривно пов'язане з проблемами відповідальності держави і громадянина, де юридична відповідальність має не лише каральний характер, а особлива увага спрямована на забезпечення законності, запобігання правопорушенням. На нинішньому етапі розвитку нашого суспільства криза відповідальності, яка пронизує всі державні структури та рівні суспільного організму, становить загрозу для подальшої розбудови соціальної, демократичної та правової держави. Неспроможність органів державної влади забезпечити ефективну дію інституту юридичної відповідальності – своєчасно відновити порушенні права громадян, примусити державні органи та їхніх посадових осіб до виконання своїх обов'язків, незважаючи на посади, чини і ранги, призводить до того, що це конституційне положення так і залишатиметься декларацією.
Одним із прикладів наповнення зазначеного положення реальним змістом є задекларовані у Стратегії розвитку органів внутрішніх справ України принципи реформування:
• верховенство права, яке передбачає, що ті, хто створює, тлумачить або застосовує закон, самі йому підкоряються, а за кожний свій вчинок настає особиста відповідальність;
• деполітизація, яка полягає у вимозі до національних урядів розробити дієві механізми, що мають забезпечити недоторканність і захист системи органів внутрішніх справ від можливого тиску з боку політичних структур та зробити мінімальним негативний вплив політичних факторів на ефективність роботи поліції;
• демілітаризація, вихідним положенням є розуміння того, що поліція, виконуючи в суспільстві сервісну функцію та сприймаючи громадян як клієнтів та партнерів, повинна мати іншу організаційну структуру, аніж військові підрозділи;
• децентралізація, яка вбачається в започаткувати в національних системах правоохоронних органів підрозділів муніципальної поліції;
• підзвітність і прозорість у роботі розглядається як наявність державного, громадського та відомчого контролю над діями поліції, а також готовність і відкритість самої поліції до здійснення таких форм контролю;
• тісна співпраця з населенням та місцевими громадами, яка передбачає, що поліція, не відмовляючись від виконання основного завдання – охорони громадського порядку, має змістити основний акцент своєї роботи на зв'язок із населенням, оскільки без активної та зацікавленої підтримки громадян розкриття і профілактика злочинів є малоперспективною справою;
• професійна підготовка персоналу має ставити за мету виховання в персоналу таких персональних якостей, як повага до особистості іншої людини, доброзичливість, ефективність і професіоналізм, дотримання принципів законності й верховенства права, відповідальність, турбота про людей, чесність у ставленні до себе та інших, самовіддане служіння суспільству.
Юридичну відповідальність мають нести на рівних засадах усі правопорушники, які скоїли однаковий протиправний вчинок. У державі, де до правової відповідальності правопорушників притягують вибірково, де юридична відповідальність є неадекватною вчиненому правопорушенню, не може бути правового життя. Відповідальні дії різних суб'єктів соціально-політичного простору – необхідна умова розбудови громадянського суспільства та консолідації української нації. Саме формування громадянського суспільства підвищує значення правовідновної відповідальності, реалізація якої безпосередньо слугує підтримці та відновленню правопорядку. У процесі розбудови правової держави одним із найважливіших критеріїв є створення чесної, прозорої та ефективної судової влади. Сьогодні назріла суттєва необхідність докорінних змін судової системи та реформування окремих її інститутів. Основними завданнями реформи судової системи є досягнення незалежності суддів, запровадження механізму їхньої відповідальності за недоброчесну поведінку, а також громадського контролю за судами. Українське суспільство, долаючи мафіозні структури, що існують в економіці, сьогодні набуває ознак, принципів, рис громадянського суспільства. Українці усвідомили, що вони не натовп, який живе на певній географічній території, а народ, який гідний кращого життя.
Фінансово-правова відповідальність як вид юридичної відповідальності
Специфіка фінансових правовідносин, яка зумовлена предметом і методом фінансового права, є об'єктивною підставою для виділення фінансово-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності. Проблема визначення правової природи фінансової відповідальності виникла в 50-60-х роках XX століття, коли обговорювалося питання про виникнення фінансового права як самостійної галузі.
У сучасній юридичній науці визначено такі тлумачення поняття фінансово-правової відповідальності:
• це вид юридичної відповідальності, яка виражається в застосуванні до правопорушника фінансово-правових заходів державного примусу;
• це необхідність для правопорушника зазнавати заходів примусу, що полягають у додаткових юридичних обов'язках майнового характеру.
Специфічними рисами фінансової відповідальності є такі:
• 1) фактичною підставою притягнення до фінансово-правової відповідальності є фінансове правопорушення;
• 2) має переважно відновний характер і направлена на відновлення фінансових втрат держави;
• 3) заходами фінансово-правової відповідальності є переважно санкції, пов'язані з позбавленнями здебільшого майнового характеру (штраф, пеня);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства“ на сторінці 1. Приємного читання.
