З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм

Українська людина в європейському світі


Ідеологія антропоцентризму, її особливості


Уже впродовж тисячоліть парадигма взаємовідносин людини (людських суспільств) з довкіллям ґрунтується переважно на ідеології антропоцентризму – філософському вченні, за яким людина є центром Всесвіту і метою всіх подій, які в ньому відбуваються, оскільки вона створена Богом "за його образом і подобою". З цього випливає, що людина – господар природи, і має право отримувати з навколишнього світу потрібні їй ресурси, навіть шляхом обмеження інших біологічних видів. Саме такого змістового наповнення у сфері взаємовідносин людини і природи термін "антропоцентризм" набув у XX сторіччі.

Ідеологія антропоцентризму нині є настільки звичною, що сприймається як даність. Разом з тим ідеологія антропоцентризму не заперечує любові до природи та її захисту. Однак у цьому разі любов до природи та її захист зумовлюються не переконанням у тому, що вона має внутрішню цінність, а базується виключно на тому переконанні, що вона корисна і вигідна для людини. Для ілюстрації цієї тези достатньо звернутися до публікацій про мисливські угіддя, які перебувають у розпорядженні так званої української "еліти". їх надійно охороняють від браконьєрів, на їхній території підгодовують і розводять рідкісних тварин, доглядають дерева. Але робиться це з любові до природи чи з інших причин – питання швидше за все риторичне.

Основні особливості антропоцентризму як ідеології використання довкілля такі.

• 1. Найвищою цінністю є людина. Лише вона самоцінна, все інше у природі цінне лише тому, що воно може бути корисним людині. Природа оголошується власністю людства.

• 2. Ієрархічність картини світу. На вершині піраміди стоїть людина, трохи нижче – речі, створені людиною і для людини, ще нижче розташовуються різні об'єкти природи.

• 3. Метою взаємодії людини з природою проголошується задоволення тих чи інших прагматичних потреб, тобто отримання певного "корисного продукту". Сутність такої взаємодії описується словом "використання".

• 4. Характер взаємодії людини з природою визначається свого роду "прагматичним імперативом": у відносинах із природою правильним і дозволеним є те, що корисно людині і людству.

• 5. Етичні норми і правила діють виключно у світі людей і не поширюються на взаємодію зі світом природи.

• 6. Подальший розвиток природи мислиться як процес, який має бути підпорядкованим процесові розвитку людини.

Однак, возвеличуючи людину, антропоцентризм нехтує її біологічною сутністю.

До антропоцентризму надзвичайно тісно примикає ресурсизм – найбільш рання модерністська ідеологія заповідної справи. Ідеологія ресурсизму припускає можливість "раціонального використання природних ресурсів" з метою отримання "найбільшого блага для найбільшої кількості людей упродовж якомога довшого періоду часу". Згідно з концепцією ресурсизму дика природа існує виключно як засіб для досягнення цілей людини. На відміну від класичного заповідання, ресурсизм надає пріоритет матеріальним (економічним) інструментальним цінностям дикої природи, наприклад, господарській. На думку прихильників ресурсизму лише ринок об'єктивно визначає гідність і цінність ділянок дикої природи, поділяючи їх на категорії корисності. Для прихильників ресурсизму дика природа не священна, не має внутрішньої цінності, цілей, інтересів, не володіє моральними (природними) правами.

Ресурсизм небезпечний для дикої природи, позаяк згідно з цією ідеологією дика природа може бути змінена, поліпшена або взагалі будь- яким чином перероблена для створення оточуючого людину середовища. Хоча нині ресурсизм дещо здав свої позиції, він має достатньо прихильників серед чиновників різних ресурсних міністерств і відомств – лісового, мисливського, водного, рибного господарства, наукових співробітників відомчих інститутів, частини працівників природоохоронних органів, а також економістів, яких активно залучають останнім часом до менеджменту охоронних природних територій.

В етико-екологічних дискусіях антропоцентризм і ресурсизм представляють переважно як ретроградну позицію. У них бачать витоки споживацького, хижацького ставлення до природи, яке і призвело до виникнення та поглиблення екологічної кризи.

Водночас антропоцентризм і ресурсизм не є антитезою екологічної етики. Трактування їх із більш поміркованих позицій виявляє погляд, згідно з яким відносини між людиною і природою мають бути продиктовані потребами та інтересами людини. При цьому піклування про збереження довкілля, захист тварин розглядаються лише як засоби для досягнення вищої мети, якою визнається благо окремих людей і людства.

Однак як у радикальному, так і поміркованому антропоцентризмі його основним недоліком є те, що в рамках цієї ідеології людина розглядається як виключно об'єкт моральних зобов'язань і лише благо людей (а кожен це благо може розуміти по-своєму) є критерієм оцінювання дій щодо довкілля та Іншого Живого. Міра дозволеного втручання в природу ставиться в залежність від того, який вплив таке втручання здійснює на людину, в той час як його наслідки для самої природи можуть до уваги не братися. В цьому і коріниться етична обмеженість антропоцентризму.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ У СВІТІ ПОСТМОДЕРНУ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

  • Суть концепції ідентичності

  • Компоненти ідентичності

  • Культурна ідентичність

  • Поняття і значення діахронної ідентичності

  • Ідентичність "ринкової людини"

  • Рівні ідентифікації

  • Коріння та розвиток української національної ідентичності

  • Становлення української ідентичності

  • З якого часу українська еліта усвідомлює свою ідентичність як європейську

  • Колоніальний статус України – проблематизація ідентичності

  • Специфіка української ідентифікації в добу постмодерну

  • Революція гідності – каталізатор національної ідентифікації

  • Українська, російська, мережева ідентичності, їх взаємовідношення

  • Європейська ідентичність, її значення для України

  • Основоположні європейські цінності

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 2. ЛЮДСТВО НА ТЕКТОНІЧНОМУ РОЗЛОМІ ІСТОРІЇ: ІСТОРИЧНЕ І НАДІСТОРИЧНЕ

  • Періодизація історичного процесу

  • Схема світової історії за К. Ясперсом

  • У визначенні поняття "історія" є багато змістових конструкцій. Ознайомимось з деякими з них

  • Людина в системі національних і загальнолюдських цінностей: роль етносу, роду, племені, народності, нації

  • Розвиток поглядів на світ і людину в історії людства. Формування ставлення до проблеми "людина – історія"

  • Наукові концепції щодо проблеми "людина – історія"

  • Місце і роль особи, маси, публіки, народу в історії

  • Маси як вирішальний чинник історичних подій. Публіка як перша стадія перетворення маси на народ

  • Історична роль особистості

  • Історія пам'яті: пам'ять нації, культурна пам'ять, пам'ять і простір

  • Історія як шлях до надісторичного, як "вічне сьогодні"

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 3. ЛЮДИНОВИМІРНІСТЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Відмінності та чинники взаємовпливів економічного розвитку і зростання економіки у площині людиновимірності

  • Людський розвиток як новітній вимір соціально-економічного процесу

  • Концептуальний підхід до людського розвитку

  • Показники розвитку людського потенціалу

  • Індекс розвитку людського потенціалу

  • Гуманістичний аспект людського розвитку

  • Основні наукові напрями, які обґрунтовують людиновимірні економічні моделі соціально- економічного розвитку

  • Роль і значення людини в адміністративно- командній економіці України радянського періоду, у трансформаційний та сучасний періоди

  • Перехід до ринкової трансформації з погляду людиновимірності економіки: генезис і наслідки

  • Сучасна соціально-економічна політика України у площині людського виміру

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 4. СВІТ ЛЮДИНИ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИХ ЗАГРОЗ: ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Система міжнародної безпеки

  • Колективна безпека

  • Правові основи колективної безпеки

  • Організація Північноатлантичного договору

  • Рада Європи

  • Сучасні загрози міжнародній безпеці

  • Політичні, техногенні, природні, демографічні загрози

  • Національна безпека України

  • Державна політика національної безпеки

  • Проблеми захисту національних інтересів у відносинах із Росією

  • Характерні риси агресії Російської Федерації проти України

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 5. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, ЕТИКО-ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

  • Регіональні екологічні проблеми України

  • Система моніторингу навколишнього природного середовища

  • Парадигма сталого розвитку суспільства

  • Екологічна експертиза та її організація як превентивного заходу

  • Екологічний аудит як вид управлінської та підприємницької діяльності

  • Системи управління впливом на довкілля

  • Екологічна безпека в системі національної безпеки суспільства

  • Стратегія екологічної безпеки соціально- економічного розвитку України

  • Екологічна культура як системотвірний чинник екологічної безпеки

  • Екологічна свідомість, екологічні цінності у структурі екологічної культури

  • Екологічна компонента корпоративної та індивідуальної соціальної відповідальності

  • Пріоритети міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування

  • Екологічна відповідальність у процесі комунікації, у виробництві, реалізації та споживанні товарів

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 6. ЕКОЛОГІЧНА ЕТИКА: ЗМІНА ПАРАДИГМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ З ДОВКІЛЛЯМ

  • Етика "благоговіння перед життям" Альберта Швейцера

  • "Гіпотеза Геї" Джеймса Лавлока

  • Етична концепція біорегіону (біорегіоналізм)

  • Цінності природи

  • З. Антропоцентризм, біоцентризм, екоцентризм, екобіоцентризм
  • Основні принципи неантропоцентричних концепцій

  • Екоцентризм

  • Біоетика: природа життя і смерті, цінності життя

  • Ціннісні пріоритети біоетики

  • Чи має людина право обирати не життя, а смерть?

  • Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку

  • Етичні проблеми штучного запліднення

  • Можливість вибору статі дитини батьками

  • Аборт

  • Репродуктивне клонування: моральні виправдання і заперечення

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 7. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: КОНЦЕПЦІЇ, МОДЕЛІ, ВИКЛИКИ

  • Негромадянські суспільства

  • Клієнтелізм, корпоратизм

  • Сутність громадянського суспільства

  • Соціальний капітал

  • Громадянська політична культура

  • Моделі громадянського суспільства (історичні, національні, аналітичні)

  • Громадянське суспільство і політика

  • Громадянське суспільство і нація

  • Громадянське суспільство в Україні

  • Особливості громадянського суспільства в незалежній Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ

  • Зв'язок громадянського суспільства і держави проявляється через права і свободи особи

  • Правовий статус особи і громадянина

  • Механізм забезпечення конституційно- правового статусу людини в Україні

  • Правова свідомість і правова культура

  • Формування та ознаки правової культури

  • Правова культура особи

  • Право і закон. "Де-юре" і "де-факто"

  • Право як волевиявлення держави

  • Де-юре і де-факто

  • Правовий нігілізм як основна перешкода реалізації прав і свобод людини і громадянина. Поняття та види деформацій правосвідомості

  • Шляхи подолання правового нігілізму

  • Деформація правової свідомості

  • Правова відповідальність

  • Характерні ознаки юридичної відповідальності

  • Юридична відповідальність як необхідна умова розбудови громадянського суспільства

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 9. ЛЮДИНА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Підходи до визначення сутності інформації

  • Інформаційний простір – не територіальний, а соціальний

  • Інформаційна культура

  • Основні засади інформаційної політики

  • Інформаційна війна

  • Інформаційна безпека

  • Принципи інформаційного законодавства

  • Розвиток інформаційного суспільства в Україні

  • Цілі та напрями прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 10. ТЕХНОЛОГІЯ: РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

  • Чи є сучасна людина "homo technicus" – "людиною технічною"?

  • Технологія – основний фактор сталого розвитку

  • Університети та R&D як ланки розвитку науки і технологічного прогресу

  • Переваги і виклики, породжені технологічним прогресом

  • Технології і військовий сектор

  • Ядерні технологи як перевага і загроза

  • Технології у сфері комунікацій

  • Технологічний прогрес і права людини

  • Аксіодогічний аспект технологій

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.

  • Революція у природознавстві кінця XIX – початку XX століття і становлення ідей та методів некласичної науки

  • Модель розвитку науки за К. Поппером

  • Постнекласична наука, її принципи і тенденції розвитку

  • Основні світоглядні положення синергетики

  • Етика і відповідальність людини в системі сучасної науки

  • Інтерналістські імперативи наукової етики

  • Пагвоський рух про соціальну відповідальність учених

  • ЮНЕСКО: "Наука в сучасному світі: розвиток науки та її людські наслідки"

  • Освіта в суспільстві знань

  • Знання та інформація як соціальний капітал

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 12. МОВА ЯК ДІМ УКРАЇНСЬКОГО БУТТЯ

  • Олександр Потебня: мова – спосіб буття національного духу

  • Проблеми мови в науковій думці XX століття

  • Мовна ситуація та державна мовна політика в Україні з 1991 до кінця 2013 року

  • Європейська хартія міноритарних мов в Україні

  • "Політика відсутності державної мовної політики"

  • Закон "Про засади державної мовної політики"

  • Вибір мови – цивілізаційний вибір

  • Мовні війни – інструмент євразійської інтеграції

  • Культурно-ментальна та мовна українізація України

  • Досвід європейських країн у сфері функціонування національних мов

  • Німеччина

  • Латвія

  • Естонія

  • Досвід двомовних держав – актуальність для України

  • Ірландія

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 13. МИСТЕЦТВО – ДІАЛОГ ЛЮДИНИ ЗІ СВІТОМ

  • Поняття і сутність міметичного мистецтва

  • Причини вичерпання міметичного мистецтва

  • Ідеологічний період: реальною є не зовнішня форма, а внутрішня сутність

  • Переформулювання поняття мистецтва

  • Постісторичний етап: "кінець мистецтва"

  • Кіч як індикатор кардинальної зміни взаємин людини і світу

  • Поп-арт: мистецтвом може бути все

  • Смисл тези про "смерть мистецтва"

  • Мистецтво, художній твір, художник у постісторичну епоху

  • Неможливо дати визначення сучасного мистецтва

  • Сучасне мистецтво в Україні

  • Перебудова культурного поля в роки незалежності

  • "Сучасне" та "актуальне" мистецтво

  • Депрофесіоналізація: мистецтво перетворюється на спосіб вираження індивідуального мислення

  • Мистецтво як різновид суспільної комунікації

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 14. БЛАГОДІЙНІСТЬ ЯК АТРИБУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Основні етапи становлення та розвитку благодійності в Україні

  • Доброчинна діяльність братств

  • Доброчинність родини Терещенків

  • Доброчинні традиції роду Чикаленків

  • Музей мистецтв Ханенків – найбільше зібрання зарубіжного мистецтва в Україні

  • Правове регулювання діяльності благодійних організацій

  • Закони України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", "Про волонтерську діяльність", "Про гуманітарну допомогу"

  • Місце України у Світовому рейтингу благодійності

  • Україна у Світовому рейтингу благодійності

  • Проблеми розвитку благодійності в Україні на сучасному етапі

  • Майже 80% українців стали благодійниками

  • Словничок основних термінів і понять

  • Розділ 15. ПЕРСПЕКТИВИ КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ ЛЮДСТВА

  • Концепція колообігу локальних культур

  • На противагу теорії культурних циклів, Карл Ясперс стверджує, що людство має єдине походження і єдиний шлях розвитку, "вісь світової історії"

  • Напрями та етапи цивілізаційного розвитку

  • Економічне зростання як утвердження людини у власній сутності: "за" і "проти"

  • Поляризація світу після Другої світової війни

  • Основні принципи поліцивілізаційного підходу

  • Криза довіри як основного капіталу сучасної цивілізації

  • Бізнес як війна

  • Стратеги цивілізаційних змін

  • Культурно-цивілізаційні зміни та людський розвиток

  • "Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт

  • Джеймс Б'юкенен: діагноз соціально- економічного і політичного ладу має включати морально-етичні виміри

  • Антиутопії XX століття

  • "Фінансова цивілізація": сутність і перспективи

  • Сутність поняття "людина економічна"

  • Майбутнє грошей у світі людей

  • Фінансова криза – криза "людини економічної"

  • Цивілізація альтруїзму?

  • Словничок основних термінів і понять