• невтручання держави у приватне життя громадян, їхні взаємні обов'язки і відповідальність;
• ефективна соціальна політика, що забезпечує гідний рівень життя людей;
• дієздатна система науки, культури, освіти і виховання, що сприяє становленню громадян як вільних, культурних, соціально активних, відповідальних перед законом членів суспільства.
Громадянське суспільство, або громадянський простір, займає проміжне місце між урядом і приватним сектором. У цьому просторі ми не голосуємо, не купуємо і не продаємо. У ньому ми обговорюємо із сусідами охорону громадського порядку, плануємо благодійні акції на користь нашої общинної школи, сперечаємося щодо того, як повинна наша церква або синагога опікуватися безпритульними, або організовуємо матчі недільної футбольної ліги для наших дітей. У цій царині ми є суспільними Істотами, так само, як і уряд, виявляємо почуття спільноти і піклуємося про благополуччя і добробут громади, але, на відміну від уряду, ми не прагнемо монополії на узаконений примус. Радше ми працюємо доброхіть і в цьому розумінні представляємо приватну сферу, яка присвячує себе кооперативному (непримусовому) дотриманню громадських цілей. Цей сегмент громадянського суспільства, який тримається на засадах сусідської співпраці, подібний до приватного, оскільки, наділений свободою, він є добровільним і складається з вільно об'єднаних громадян або їхніх асоціацій, але, на противагу приватному сектору, тяжіє до спільних основ і консенсусу на засадах інтеграції та співробітництва, які визначають стиль поведінки у ньому. Громадянське суспільство є, таким чином, колективним утворенням, позбавленим ознак примусу, добровільним, але не оприватненим. Саме до цього середовища належать такі наші традиційні громадянські інституції, як фундації, школи, церкви, добровільні об'єднання громадян, які виражають громадські та найрізноманітніші інші інтереси. Засоби масової інформації, якщо вони відповідально ставляться до своїх обов'язків перед громадою і підпорядковують свої комерційні потреби громадянським вимогам, також є часткою громадянського суспільства.
...Громадянське суспільство є підґрунтям демократії – форми врядування, при якій не політикам і чиновникам, а народу надається влада легітимно застосовувати силу, щоб наповнити реальним змістом свої свободи. Свобода накладає обов'язки соціальної відповідальності та громадянства, а також наділяє особу законними правами. Громадянське суспільство пропонує нам громадянську ідентичність єдиного зразка, яка, не належачи ні державному бюрократові, ні приватному споживачеві, а самому лише громадянину, доповнює права та обов'язки і забезпечує нам можливість контролювати наш уряд і наш ринок. Громадянське суспільство є надбанням громадян, що знаходиться між приватним ринком і великим урядом. Розташоване між державою і ринком, воно може утримувати небайдужий уряд, який не допустить переходу громадського надбання у приватну сферу. Водночас воно здатне розвіяти атмосферу самотності та зажерливості, яка оточує ринок, і при цьому не задихнутися у вихлопних газах енергійного врядування. У міжнародній сфері, де держави кволі, а домінують ринки, громадянське суспільство пропонує альтернативу ідентичності людям, що без неї залишаються лише клієнтами, споживачами або пасивними спостерігачами глобальних тенденцій, втрутитися у які вони не мають можливості. Воно може зробити інтернаціоналізм формою громадянства. Всередині національних держав і уряд, і приватний сектор можна приборкати за допомогою громадянського суспільства, яке, формуючись, вбирає в себе прагнення до громадського врядування, водночас не втрачаючи свого ліберального характеру, залишаючись непримусовою асоціацією рівних. Оскільки члени повнокровного громадянського суспільства тяжіють до власної справи і беруть на себе більшу відповідальність, вони менше цікавляться виборами, лідерами, скандалами і разом з тим випростуються з-під влади вільного ринку, який у протилежному випадку ув'язнив би їх у тенетах комерційної ментальності, що не залишає місця натхненню та почуттю спільноти.
Бенджамін Барбер.
Jihad vs. McWorld.
Громадянське суспільство має складну внутрішню структуру, до якої входять його інституції та певний тип культури. Інституціями громадянського суспільства є:
• добровільні громадські організації та громадські рухи, а також політичні партії, яким властивий мінливий, "плаваючий" характер місцеперебування в системі громадянського суспільства (чим глибше процес одержавлення захоплює партійні структури, тим меншою мірою вони залишаються частиною громадянського суспільства, все більше віддаляючись від нього; розвинені політичні партії залишаються тісно пов'язаними з громадянським суспільством, забезпечуючи двонапрямлений канал зв'язку між громадянами і державними інституціями);
• незалежні засоби масової інформації, що обслуговують громадські потреби та інтереси;
• громадська думка;
• у певному аспекті – вибори, референдуми та громадські ініціативи, коли вони слугують засобом формування і виявлення громадської думки та захисту групових інтересів;
• залежні від громадськості елементи судової та правоохоронної системи (наприклад, суди присяжних, третейські суди, народні міліцейські загони тощо);
• розподільчо-регулятивні інституції держави загального добробуту, пов'язані зі соціальною активністю громад та соціальною роботою;
• самі територіальні громади, які можуть досягати високого рівня самоорганізованості та функціонувати як цивільні спільноти.
Проте всі ці інституції можна вважати структурними елементами громадянського суспільства лише за умови, що задіяні в них учасники є вільними та рівноправними громадянами, носіями громадянських цінностей, а саме:
• їм не чужі суспільні проблеми і вони зорієнтовані на громадські справи;
• вони вірять у свою здатність вирішувати малі й великі справи в суспільстві;
• комунікують між собою і зі своїм середовищем на засадах довіри й толерантності;
• індивідуалізм та змагальність у їхній діяльності поєднуються з відносинами взаємної довіри та співробітництва, здатністю йти на компроміси.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутність громадянського суспільства“ на сторінці 2. Приємного читання.
