Строго однозначний причинно-наслідковий зв'язок зводився в ранг пояснювального еталона. Пояснення розумілося як пошук механічних причин, а обґрунтування зводилося до редукції знань про природу до фундаментальних принципів механіки. Це зміцнювало претензії на виявлення єдино правильного методу, що гарантує побудову істинної теорії. Відповідно до цього будувалася картина світу, яка мала механістигний характер. Вона продукувала образ лінійного розвитку з жорстко однозначною детермінацією: минуле спочатку визначає теперішнє, а теперішнє, у свою чергу, визначає майбутнє. Класична картина світу створювала опис об'єктів таким чином, ніби вони існували самі по собі у строго заданій системі координат. Був вироблений і категоріальний апарат науки, пристосований до механістичного тлумачення світу.
Проте такий погляд на природу розхитували як саме природознавство, так і філософія. Перший крок зробив І. Кант у праці "Загальна природнича історія і теорія неба" (1755). Землю та Сонячну систему він розглядав як такі, що змінюються в часі, перебувають у процесі становлення, зрілій фазі та, нарешті, руйнування. Системно ж ідея еволюції в різних галузях природознавства почала торувати собі шлях лише на початку XIX століття. А в 1870-х роках Г. Спенсер екстраполював закон еволюції на цілий Всесвіт. Еволюція, на його думку, є тим абсолютним загальним елементом досвіду, який дає можливість зрозуміти будь-які явища. Тільки вивчаючи об'єкт у процесі його виникнення, формування та зникнення, тобто простежуючи його історію, ми можемо сподіватися на об'єктивне знання.
Отже, 70-ті роки XIX століття можна вважати новим етапом у розвитку класичної науки, яка переорієнтовується на вивчення замкнених динамічних систем. Відповідно виникає й потреба розроблення методології дослідження таких об'єктів. Нею стала діалектика, основою якої є принцип універсального зв'язку та зумовленості явищ. Наука як система знань на основі діалектичної методології постає динамічно замкненою. Її функціонування та розвиток можна передати у формі лінійно- кумулятивної моделі. Кумулятивізм є принципом розвитку класичної науки, згідно з яким у процесі зростання наукового знання зберігаються всі нагромаджені досі результати з додаванням нових.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 11. ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ ЗНАНЬ.“ на сторінці 2. Приємного читання.
