Хоча за своєю суттю проблема евтаназії є етичною проблемою, вона має суттєву специфіку. Розглядаючи її під етико-філософським кутом зору, з небхідністю стикаємося з проблемою вирішення питання припустимості / неприпустимості евтаназії в контексті питань добра і зла. Саме в цьому контексті проблема евтаназії не має остаточного розв'язання, оскільки кожен має свої уявлення про добро і зло, навіть серед прихильників якоїсь однієї системи моралі – або релігійної, або ж філософської – немає єдності стосовно розуміння цих категорій.
Складність цієї проблеми полягає й у неможливості відшукати певні загальні наукові критерії її розв'язання, на підставі яких можна було б абсолютно чітко розрізняти, що є благом для людини, а що ні. Тому єдиним критерієм, на підставі якого можливо дійти висновку щодо корисності і бажаності для людини певних дій, є її право на власний вибір того, що вона свідомо вважає корисним і бажаним для себе.
У країнах, де запроваджено евтаназію, люди можуть вказувати в заповітах своє бажання вдатися до евтаназії задля уникнення мук і страждань, у разі неминучості смерті від невиліковної хвороби або каліцтва. Водночас існує загроза того, що в разі повсюдного впровадження евтаназії акценти можуть зміститися в бік "смерті", тоді як зараз вони все ще зміщені в бік "життя".
Можна лише припустити, якими будуть наслідки одержання конкретними особами, на цілком законних підставах та з формальним оформленням процедури евтаназії, права дарувати і забирати життя в безнадійно хворих та безпомічних людей.
Проблема поводження з людським плодом, що має дефекти розвитку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Чи має людина право обирати не життя, а смерть?“ на сторінці 2. Приємного читання.
