Історія становить безперервне і послідовне чергування двох процесів: формування добірних меншин – водночас і соціуму, і занепад аристократій і водночас розклад суспільства. Соціальна структура – це, по- перше, система колективних функцій найрізноманітніших рангів, що неминуче заснована на ієрархії та підпорядкуванні. По-друге, соціальна структура передбачає розрізнення індивідів, які мають виконувати ці відмінні функції. Лише дотримання цих двох умов робить суспільство здоровим, тобто відповідним ного призначенню, вираженому в імперативі: "Стань тим, чим ти є". Це "є" незрівнянно важливіше за етику та право, які конструюють схеми того, що "має бути". "Здоров'я" суспільства – це щось більше, ніж справедливість, "має бути" лише те, що "може бути", ідеальне з етичного чи правового погляду суспільство – це ілюзія XVIII та XIX століть, його неможливо реалізувати на практиці.
Те, що є, має і може бути основою здорового суспільства, – це добірна меншина, аристократія.
X. Ортеґа-і-Ґасет обстоює радикально аристократичне тлумачення історії: людське суспільство є завжди аристократичне самою своєю істотою аж до такої міри, що воно є суспільством згідно зі своїм аристократизмом і перестає ним бути в міру того, як утрачує аристократизм.
Під аристократією і масою X. Ортеґа-і-Ґасет розуміє не те, що "примітивна соціологія" вкладає в поняття "соціально вищі класи" і "економічно нижчі класи". У будь-якому класі завжди існує вульгарна маса й видатна меншина. Соціальна функція речників добірної меншини – виробляти і репрезентувати масі взірцеві норми та способи життя. Підпорядкування цим нормам – це і є сутність суспільного об'єднання людей, їх об'єднують не принука й не користь, а сила привабливості найдосконаліших індивідів, що становлять ідеали, архетипи, моделі. Справжня аристократія формується на владі психологічної привабливості.
Добірний чоловік, стверджує Орте Га, – не той, хто вважає себе вищим за інших, а людина, що вимагає від себе більше, ніж інші, бере на себе все нові труднощі та обов'язки. Не маса, а добірна людина живе у властивій неволі. Ця неволя полягає в тому, що добірна людина присвячує своє життя служінню вищим інтересам. Належність до добірної верстви визначається вимогами, обов'язками, а не правами – це життя, обернене в дисципліну. Права та привілеї шляхетної людини не є пасивною власністю, а вказують на висоту, якої сягнули зусилля цієї особи. Шляхетність – це синонім напруженого життя, яке постійно прагне перевершити себе, життя аскетичного, бо його сутнісна ознака – самозречення в ім'я вищої мети.
Нації Європи засновували шляхтичі – "люди, гідні подиву за їхню відвагу, за їхній хист володарства, за їхнє почуття відповідальності... Але з усіма цими чеснотами серця шляхтичі завжди мали слабу голову. Вони жили другою половиною душі. Були вони дуже обмеженого розуму, почутливі, імпульсивні, інтуїтивні, словом, ірраціональні". Така природа шляхтичів призвела до їхнього програшу у змаганні з розсудковими, практичними міщанами, з яких зродилася буржуазія.
Сутність суспільства X. Ортеґа-і-Ґасет, спираючись на таку логіку, визначає як динамічну духовну єдність, що її утворюють взірець та його наслідувачі. Суспільство самою своєю природою є апаратом удосконалення, самовдосконалення людини за допомогою механізму "зразковості – податливості", узятого за принцип соціального співіснування.
Характер тої чи тої нації слід визначати виходячи з того, як у ній розвиваються взаємини мас із добірними меншинами. Адже нація – це зорганізована людська маса, упорядкована меншиною добірних індивідів. Наприклад, антична Греція характеризувалася надміром взірцевих особистостей, за якими стояла дрібна, мізерна, непокірлива маса. Геніальна як культурна цілісність, Греція була нестабільна як соціальне тіло: вона стала немов індустрією, що розробляла зразки замість того, щоб задовольнитися стандартами. Прикладом протилежного характеру є, за Ортеґою, Росія та Іспанія – вони страждають на очевидну й тривку злиденність на видатні особистості. "Слов'янська нація – це величезна народна маса, над якою труситься дрібненька голова".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Людина стала об'єктом науки про людину тільки починаючи з того моменту, як автомобілі стало важче продавати, ніж створювати" – Джеймс Гелбрейт“ на сторінці 2. Приємного читання.
