Оптимальною умовою компромісу між ними слугує встановлення гармонійного поєднання приватних і публічних інтересів з метою забезпечення прав людини.
Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи... незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Крім того, не має бути жодного розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території її перебування, незалежно від того, чи є ця територія суверенною, підопічною, несамоврядною чи якось інакше обмеженою у своєму суверенітеті.
Загальна декларація прав людини.
Взаємодія громадянського суспільства і держави виявляється в тому, що громадянське суспільство:
• 1) слугує соціальною основою держави, не існує поза державою;
• 2) розвивається в системі взаємодії з державою через партії, вибори, представницькі органи влади, а також через групи та об'єднання за інтересами (лобізм);
• 3) впливає на створення і функціонування державних органів у власних інтересах (частина партій діє в межах держави через парламентські фракції; лобісти взаємодіють з органами виконавчої влади через консультативні комітети при уряді, його міністерствах – це так зване функціональне представництво);
• 4) потребує від держави охорони і захисту життя, здоров'я, безпеки громадян, але не допускає її втручання в їхні приватні інтереси;
• 5) використовує норми права, встановлені й закріплені державою у формах (джерелах) права і нормативно-правових актах, нормативно- правових договорах, правових прецедентах тощо.
Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання.
Загальна декларація прав людини.
Роль цивілізованої держави в розвитку громадянського суспільства:
• 1) слугує формою, що організовує громадянське суспільство і створює умови для його розвитку;
• 2) є відносно самостійною щодо громадянського суспільства і здійснює солідарні публічні інтереси всіх членів суспільства;
• 3) установлює "правила гри", яких повинні дотримуватися громадяни та їх об'єднання, створює сприятливі умови для їхнього існування і розвитку;
• 4) не втручається у приватну сферу сім'ї, побуту, культури (перший рівень громадянського суспільства): таке втручання можливе лише з метою забезпечення особистої або громадської безпеки;
• 5) не втручається у приватні (громадянські) правовідносини: у разі вступу в такі правовідносини втрачає можливість виявляти публічну владу, тобто зберігає всі ознаки публічно владної особи за межами приватних (громадянських) правовідносин;
• 6) надає захист громадянському суспільству, яке функціонує в межах її території, у тому, що належить до соціальної безпеки його суб'єктів;
• 7) виступає знаряддям соціального компромісу громадянського суспільства, пом'якшує соціальні суперечності між різними соціальними групами;
• 8) юридично забезпечує можливості громадянина бути власником, створювати громадські об'єднання, комерційні корпорації, брати активну участь у політичному житті суспільства;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українська людина в європейському світі» автора Смовженко Т.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. ПРАВО ТА ПРАВОПОРЯДОК ЯК ВИМІРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СВІТУ“ на сторінці 2. Приємного читання.
