Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

Історія України

З другої чверті XVI ст. в більшості країн Західної та Центральної Європи набув поширення соціально-політичний та ідеологічний рух, спрямований на реформування основних доктрин, організації і практики Римо-Католицької Церкви, - так звана Реформація.

Ідеологи реформаційного руху заперечували зверхність Папи Римського, чернецтво, культ святих, виступали проти священного переказу, тобто рішень церковних соборів. Натомість вони проповідували примат особистої віри людини, вимагали створення національних Церков, оновлення релігійного життя через спрощення обрядовості, проведення церковних відправ рідною мовою тощо. Реформаційний рух підірвав єдність католицької Європи та привів до утворення нової течії в християнстві, відомої під назвою протестантизм.

Проникнення ідей протестантизму на територію Речі Посполитої особливо активно проходить із середини століття. Велику роль у цьому відігравшій освітні подорожі шляхетської молоді до німецьких університетів, де значного поширення набули ідеї головних ідеологів реформації - Мартіна Лютера та Жана Кальвіна. Крім того, значний вплив мали міграційні рухи на коронні землі німецьких ремісників, а також контакти з васально залежними від польського короля залишками Тевтонського рицарського ордену, на землях якого набуло поширення лютеранство.

Зважаючи на стан віротерпимості, який панував на той час у державі, ідеї протестантизму швидко поширюються по всій Речі Посполитій. Палкими прибічниками нового віровчення на території Великого князівства Литовського та української частини Корони Польської стали май могутніші литовські магнати Радзивілли, а слідом за ними лоно Католицької Церкви покинули Сапєги, Ходкевичі, Воловичі, Корсаки, Кішки та ін. Чимало прибічників нової ідеології було і на українських землях. Найперше її вплив позначився на Галичині. Спершу тут за підтримки магнатів Стадницьких, високопоставлених посадовців Сенявських, Дроговського, Язловецького, Тарновського набуло поширення кальвіністське віровчення, а згодом утвердилося аріанство.

Поширенню кальвінізму на українських землях сприяла діяльність родини Потоцьких. Саме вони збудували школи в Кам'янці-Подільському, Панівцях, Хмільнику. Впливовим центром аріанства із середини 1560-х рр. стають засновані в м. Дубецьку школа та семінарія, де в цей час працював один з визнаних ідеологів цього віровчення, проповідник з Мантуї Франко Станкаро. У 1566 р. в Галичині пройшов один з перших аріанських соборів Речі Посполитої.

Не менше поширення реформаційні ідеї мали і на Волині. Спершу тут знайшли притулок члени вигнаної з Новгорода секти ожидовілих, які заперечували догмат триєдиності Бога та божественну природу Христа, а також виступали проти посередництва офіційної церкви в спілкуванні з Богом.

Надалі поширенню протестантизму в цьому регіоні України сприяла діяльність лідера литовських кальвіністів князя Миколи Радзивілла Чорного, який володів на Волині маєтностями. За сприяння князя в Бересті було закладено друкарню, видавнича продукція якої сприяла поширенню Реформації на українських і білоруських землях. Зокрема, в Берестейській друкарні було опубліковано славнозвісну Радзивіллову, чи Берестейську Біблію, зразком для якої стала франкомовна гугенотська Біблія. Ще більшим вплив Радзивілла на поширення протестантизму в Речі Посполитій стає відколи на королівський престол зійшов Сигізмунд II Август, котрий був одружений з сестрою литовського канцлера Варварою.

З кінця ж століття на волинських землях постають аріанські громади в Острозі, Старокостянтинові, згодом - в Ляхівцях і Сенютовичах. Близько 1600 р. в м. Гощі з'являється перша аріанська школа на Волині.

Після цього своїх прибічників протестантизм знаходить і на Київщині, відколи і 1610 р. в Черняхові впливовим українським паном Стефаном Немиричсм було засновано першу аріанську громаду. Згодом соцініанську школу було відкрито у Хмільнику, а протестантські громади постали в різних куточках Київщини та Східного Поділля.

Часи розвитку Реформації були "золотим віком" релігійної толерантності Речі Посполитої. А її апогеєм стало ухвалення конвокаційним Варшавським сеймом 1573 р. акта варшавської конфедерації про конституційне закріплення повної свободи віросповідання, рівності у всіх публічних і приватних правах, незалежно від належності до тієї чи іншої християнської конфесії. Не зважаючи на численні протести католицького духовенства, новий король Стефан Баторій згодом підтвердив правомочність цього акта, і в 1588 р. він цілковито увійшов в нову редакцію Литовського Статуту.

Реформаційне вільнодумство, що так глибоко пустило коріння на українських землях у середині - другій половині XVI ст., справляло потужний вплив і на життя православних громад, які не мали намірів поривати з релігією своїх пращурів. Зокрема, виразний вплив протестантських ідей простежується в спробі перекладу Святого Письма на народну мову. Упродовж 1556-1561 р. було перекладено на мовурускую знамените Пересопницьке Євангеліє. І хоча воно так і не було опубліковане, вже сам цей факт важив надзвичайно багато для духовного поступу України.

Характерною особливістю розвитку протестантської ідеології на українських землях стало її використання православними не лише з метою оновлення власної церковної організації, а й для організації протидії наступу католицизму, що стало актуальним після інкорпорації України до складу Корони Польської.

Своєрідним уособленням реформаційних ідей у православ'ї, зокрема, реалізацією принципу участі світських осіб в управлінні церквою, стали православні братства. Православні братства на території України та Білорусі (в Московській Русі їх не було) почали виникати ще із середини XV ст. Зокрема, одне з найвідоміших і найдавніших з них - Львівське братство - було засноване при храмі Успіння Богородиці ще близько 1453 р. Трохи згодом подібні організації почали з'являтися по інших містах Галичини, Волині, Київщини. Наприкінці XVI - на початку XVII ст. православні братства діяли в Луцьку (ще з 1483 р.), Острозі, Києві, Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Судовій Вишні та деяких інших містах. В окремих випадках у великих містах діяло навіть по декілька таких організацій, наприклад, у Львові в 40-х рр. XVI ст. виникло ще два братства, які були підпорядковані старшому, Успенському.

Членами братств були переважно ремісники та купці, але інколи провідні ролі в них відігравали й представники шляхти, світської та духовної еліти.

Спершу братства мали релігійно-благодійницький характер - опікувалися матеріальним становищем церков, їх забезпеченням богослужебною літературою, іконами, свічками, церковним начинням, а також влаштовували громадські богослужіння, братські обіди, допомагали бідним і хворим братчикам, організовували шпиталі тощо. У часи розвитку реформаційних ідей діяльність братств набула великого громадсько-політичного та національно-культурного звучання. Спочатку братчики переважно читали та тлумачили Святе Письмо. Згодом вони почали активно втручатися в справи церковної ієрархії, претендувати на роль своєрідного наглядового інституту за дотриманням церковниками норм моралі. Свої претензії на право контролю за діяльністю духовенства члени братств намагалися поширити не лише на рівні парафіяльних служителів кліру, але й навіть єпископату.

Такі претензії провокували спротив духовенства, а особливо його вищих ієрархів. Широкого розголосу в цьому контексті набув конфлікт львівського єпископа Гедеона Балабана з Успенським братством, в ході якого владика навіть відлучав своїх опонентів від Церкви. Однак перемогу у боротьбі братств та вищого церковного кліру отримали братчики, адже саме їм у 1586 р. патріарх Константинопольський Йоахим надав право патріаршої ставропігії, тобто непідлеглості місцевій церковній владі. Слідом за Львівським подібні ж права отримали Луцьке, Віденське та Київське православні братства.

Активна наступальна позиція православних братств була досить доречною, зважаючи на те, що в цей час їм уже доводилося активно протидіяти численним католицьким братствам, що, як правило, створювалися чернечими орденами бернардинів, домініканців, кармелітів та, особливо, єзуїтів.

Піклуючись про піднесення побожності вірних і переймаючись проблемами їх просвіти, православні братства, наслідуючи приклад протестантських громад, засновують власні друкарні. Першою з них стала відкрита Успенським Ставропігійським братством друкарня у Львові. Вона постала на основі найстарішої львівської друкарні, що перед тим належала Івану Федорову. Саме в ній у 1574 р. було видруковано знамениті Апостол і Буквар.

У листопаді 1585 р. друкарня вже була в скарбниці церковній. А в січні 1591 р. світ побачили перші друковані праці братської друкарні. На початку XVII ст. на службу до друкарні Львівського братства поступили відомі діячі видавничого гуртка єпископа Гедеона Балабана - Гаврило Дорофійович та Памво Беринда, завдячуючи вмінню котрих значно підвищилася культура видавничої праці в цьому закладі. Видавнича продукція друкарні Львівського братства користувалася попитом не лише у Львові та Галичині, а й мала свого читача в інших частинах Корони Польської та Великого князівства Литовського.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України
  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики