Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

Історія України


Початок війни


Початком підготовки до нової світової війни стало підписання в жовтні 1936 р. німецько-італійського протоколу про взаємну підтримку, за яким виразно проглядалося прагнення фюрера німецьких нацистів Адольфа Гітлера та італійського диктатора Беніто Муссоліні поламати устрій, що склався в Європі після Першої світової війни. У листопаді 1936 р. Німеччина і Японія підписали так званий Антиком-інтернівський пакт. Через рік до нього приєдналась Італія. "Трикутник" Берлін-Рим-Токіо став прологом до формування воєнного союзу трьох агресивних держав.

У березні 1936 р. без реальної протидії з боку Великої Британії і Франції Гітлер увів підрозділи вермахту в демілітаризовану Рейнську зону Німеччини. На таємній нараді з вищим командуванням вермахту в листопаді 1937 р. Гітлер оголосив про намір опанувати всією Європою і встановити в ній "новий порядок". Вранці 12 березня 1938 р. 200-тисячна німецька армія безперешкодно окупувала Австрію. Наступного дня в країні було сформовано нацистський уряд, який оголосив її однією із земель Третього рейху. На початку квітня 1938 р. Гітлер повідомив свого союзника Муссоліні, що приступає до розв'язання проблем Судет і "польського коридору", після чого почне просування в Прибалтику. Проблема прикордонної Судетської області, де проживало понад 3 млн німців, була лише приводом, щоб знищити союзну Франції Чехословаччину. 29-30 вересня у Мюнхені відбулася конференція голів урядів Німеччини, Італії, Великої Британії і Франції. На ній Чехословаччину, яку навіть не запросили на конференцію, змусили передати Німеччині Судетську область. Повернувшись в Лондон, прем'єр-міністр заявив на аеродромі, що "віднині мир забезпечений на ціле покоління". Насправді до нової світової війни залишалося менше року.

Посол США у Франції У.Булліт повідомляв, що багато хто в Парижі і Лондоні розраховував на те, щоб "справа дійшла до війни між німецьким рейхом і Росією". Утім, у листопаді 1938 р. німецький посол в Москві Ф. фон Шуленбург зробив спробу пожвавити економічні відносини між двома країнами. У січні 1939 р. нарком закордонних справ СРСР М.Литвинов дізнався, що на німецько-італо-японських переговорах із приводу укладення воєнного союзу Німеччина та Італія відмовилися від вимоги Японії надати цьому союзу винятково антирадянської спрямованості. Внаслідок цього на XVIII з'їзді ВКП(б) у березні 1939 р. И.Сталін досить спокійно відреагував на зовнішню політику держав, які збивали Анти комінтернівський пакт. Одне з основних завдань державної партії в галузі зовнішньої політики він сформулював таким чином: "Зберігати обережність і не давати втягувати в конфлікти нашу країну провокаторам війни, які звикли загрібати жар чужими руками". Було зрозуміло, що під провокаторами війни вождь мав на увазі керівників Великої Британії і Франції, які прагнули за будь-яку ціну "каналізувати" агресію гітлерівської Німеччини на Радянський Союз.

Тим часом 15 березня Німеччина окупувала Чехію і проголосила утворення на її території двох протекторатів у складі рейху - Богемії і Моравії. 22 березня Німеччина ввела свої війська у Клайпеду (колишній німецький Мемель), передану Литві у 1923 р. Лігою Націй під гарантії Великої Британії і Франції. 28 квітня вона денонсувала угоду з Польщею про мирне розв'язання існуючих проблем між двома країнами, а також анулювала німецько-англійську морську угоду і поставила Великій Британії вимогу повернути свої колишні колонії. Водночас 23 серпня міністр закордонних справ Німеччини Ріббентроп у Москві підписав договір про ненапад із СРСР із секретним протоколом, який розмежовував геополітичні інтереси обох держав. У протоколі вказувалося, що до сфери геополітичних інтересів СРСР відносяться Фінляндія, Естонія, Латвія, Східна Польща (до лінії Вісли), Бессарабія.

Вранці І вересня армії вермахту вторглися у Польщу. Польська армія поступалася німецькій не лише кількісно, але й якісно. Танки і літаки були застарілих конструкцій, у військах не вистачало транспортних засобів і артилерії.

Керівники Третього рейху розраховували нате, що Велика Британія і Франція не наважаться втрутитися, щоб захистити Польщу, як вони не втрутилися під час загарбання Австрії і Чехословаччини. Однак розрахунок не справдився, 3 вересня обидві країни (а також домініони Британської імперії) згідно з прийнятими зобов'язаннями оголосили Німеччині війну.

Проте це була дивна війна. Французьким арміям, у складі яких налічувалося 85 дивізій і 2200 танків, на кордоні з Францією протистояла німецька група армій "Ц". Вона складалася з 31 дивізії, з яких тільки 11 були кадровими, всі інші являли собою погано озброєні і слабо навчені формування. В цій групі армій не було жодного танка, жодної моторизованої частини. Вона була малоефективною навіть як заслін. Однак керівникам демократичних країн не вистачило політичної волі, щоб наважитися на рішучі дії. Тим часом німецькі армії здолали опір польських військ за три тижні. Останні вогнища організованого опору регулярних частин польської армії були придушені на початку жовтня. Безповоротні втрати польської армії становили 66 тис. осіб, у полон до німців потрапили 420 тис. осіб. Німецький вермахт утратив убитими тільки 8 тис. вояків.

Й.Сталін спекулятивно використав існуючу об'єктивно проблему возз'єднання земель України і Білорусії, щоб подолати перешкоди морального плану, які виникали після реалізації пакту Ріббентропа- Молотова (сам пакт залишався секретним, і цей секрет з однаковою ретельністю зберігали і Сталін, і Гітлер, навіть після того, як вони зійшлися у смертельному герці).

Готуючись до вторгнення в Польщу, Радянський Союз здійснив часткову мобілізацію. В армію були закликані резервісти п'яти військових округів. Напередодні вторгнення в СРСР почалася галаслива кампанія, яка повинна була обґрунтувати його ідеологічно. Першою виступила 14 вересня газета "Правда". У передовій статті "Про внутрішні причини поразки Польщі у війні" вона повідомляла, що головною причиною воєнної катастрофи була неправильна політика Польської держави щодо національних меншин, особливо на східних кресах, де самі поляки становили національну меншину. "Правда" стверджувала, що на східних кресах здійснювалася особливо сильна експлуатація селян, панували гноблення і безправ'я, білий терор з карними експедиціями і польовими судами. Звинувачення були в основному правдивими, але до 14 вересня 1939 р. радянські газети не виявляли такої турботи про "братів по крові".

О 3 годині ранку 17 вересня заступник наркома закордонних справ СРСР В.Потьомкін зачитав польському послу в Москві В.Гжибовському ноту, в якій повідомлялося: "Радянський уряд віддав розпорядження Головному командуванню Червоної Армії дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусії". На окупованій радянськими військами території Польщі пропагандистська кампанія про допомогу Червоної армії українському і білоруському населенню продовжилася, і дезорієнтоване пропагандою місцеве населення сприймало радянське вторгнення як "визвольний похід". За 10 днів війська Українського фронту під командуванням С.Тимошенка вийшли на Сан. Обложений німецькими військами Львів тримав оборону, але 22 вересня здався Червоній армії.

Радянсько-німецьке комюніке, яке було опубліковане 23 вересня, визначило таку лінію розмежування збройних сил: по річці Піса, Наревом до Бугу, вздовж Бугу до Вісли, далі Віслою до Сану, Саном аж до його витоків біля угорського кордону. Литва залишалася в "сфері інтересів" Німеччини. Лінія розмежування відповідала пакту Ріббентропа-Молотова.

У пакті прямо не йшлося про ліквідацію Польської держави. На цьому почав наполягати Сталін у бесідах з Шуленбургом 20 і 25 вересня, а також у ході переговорів з Ріббентропом, який прибув у Москву 27 вересня. Під час цих зустрічей він запропонував новий обрис кордону між Німеччиною і СРСР, який утворювався після поглинення Польщі. Цей обрис не відповідав лінії поділу Польщі, що була узгоджена в пакті Ріббентропа-Молотова. Вождь відмовлявся від Люблінського і частини Варшавського воєводств. За відмову на користь Німеччини від етнічних польських земель він вимагав передачі Литви з німецької в радянську "сферу інтересів".

28 вересня Ріббентроп і Молотов підписали в Москві "Договір про дружбу і кордон". У секретному додатковому протоколі до договору вказувалося, що територія Литовської держави відходить до "сфери інтересів" СРСР, а Люблінське воєводство і правобережна частина Варшавського воєводства - до "сфери інтересів" Німеччини.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)
  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики