Нові виклики

Історія України

Розвинене громадянське суспільство може впливати на своїх державних службовців щоденно. Українське суспільство ще не має такого ступеня зрілості, й тому впливає на владу епізодично - від виборів до виборів.

Здавалося, що березневі вибори 2006 р. до Верховної Ради завершували електоральний цикл, що розпочався в 2002 р. Так і було зазначено в першому виданні цієї книги (вона з'явилася у квітні 2006 р.). Насправді політична сцена принесла чимало сюрпризів.

• 24 січня 2005 р. В. Ющенко підписав указ про призначення на посаду виконуючої обов'язки Прем'єр-міністра України Ю. Тимошенко. 4 лютого ВРУ затвердила її на цій посаді переважною більшістю голосів.

• 2005 р. проходив під наростаючим пресингом наближення парламентських виборів, призначених на весну наступного року. Якщо в попередньому періоді історії незалежної України визначальними були президентські вибори, то в 2006 р. вперше на таку роль претендували парламентські, адже з цього року Україна ставала парламентсько-президентською республікою, отже, роль Верховної Ради в політичному житті різко зростала. Однак таке зростання ставало можливим за однієї умови: в парламенті повинна була сформуватися більшість у 226 голосів.

Помаранчева коаліція "Сила народу" одразу після президентських виборів розпалася. Між блоками "Наша Україна" і БЮТ стали наростати суперечності. 8 вересня 2005 р. Ю. Тимошенко змушена була покинути посаду Прем'єр-міністра. 22 вересня на цій посаді парламент затвердив Ю. Єханурова.

Під час виборів, що відбулися 26 березня 2006 р., З-відсотковий бар'єр подолали тільки п'ять політичних сил: Партія регіонів - 32,12 %; БЮТ - 22,27 %; блок "Наша Україна" - 13,94 %; Соціалістична партія України - 5,67 %; Комуністична партія України - 3,66 %. Прогнозований успіх чекав на Партію регіонів, яка завоювала третину депутатських місць. Неочікувано велику кількість голосів здобув Блок Юлії Тимошенко. Так само неочікуваною стала невдача пропрезидентського блоку "Наша Україна". Ледь-ледь подолала З-відсотковий бар'єр КПУ. її електорат здебільшого перейшов до Партії регіонів, яка відстоювала сильну соціальну політику, і певною мірою - до СПУ. 40 інших партій і блоків не потрапили до парламенту.

Області, які голосували на президентських виборах переважно за В. Януковича, тепер проголосували за очолювану ним Партію регіонів. Ця партія здобула перше місце у восьми областях -- Луганській, Донецькій, Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській і Херсонській, а також в Автономній Республіці Крим і в Севастополі. БЮТ переміг у 13 областях і в Києві, але здобув істотно менше мандатів, ніж Партія регіонів. Блок "Наша Україна" був першим тільки в трьох областях - Івано-Франківській, Львівській і Закарпатській. Найбільшим досягненням соціалістів було друге місце в Черкаській області. Комуністи вибороли третє місце на виборах у Дніпропетровській і Луганській областях, а також у м. Севастополь.

Розстановка сил у Верховній Раді нового скликання все-таки виявилася на користь помаранчевої коаліції. Проте лідери її довго не могли узгодити між собою розподіл ключових посад в органах законодавчої та виконавчої гілок влади. В результаті лідер соціалістів О. Мороз об'єднався з Партією регіонів. Це привело, поряд з домовленістю про союз між регіоналами та комуністами, до появи нового співвідношення сил у Верховній Раді. Безпосереднім наслідком цієї домовленості стало обрання О. Мороза головою парламенту. У серпні 2006 р. В. Ющенко вніс на затвердження парламенту кандидатуру прем'єр-міністра від антикризової коаліції. Після цього В. Янукович став першим в історії як радянської, так і незалежної України повновладним прем'єр-міністром.

Найважливішим завданням нового уряду впродовж перших місяців його існування було розроблювання соціально спрямованого бюджету України на 2007 р. Після складної взаємодії вищих інститутів влади цей документ наприкінці грудня 2006 р. став законом. Головною його особливістю було підвищення впродовж року розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму і мінімальної пенсії для більш ніж 15 млн громадян.

15 березня 2007 р. Президент України підписав закон про деякі зміни в бюджеті на 2007 р., які були запропоновані Кабінетом Міністрів і схвалені Верховною Радою. Суть змін полягала у збільшенні соціальних виплат або наближенні строків реалізації підвищених виплат у зв'язку з об'єктивними можливостями для цього, створеними завдяки успішному розвитку економіки.

На жаль, керівники гілок влади не змогли знайти спільної мови та знову звернулися до народу: позачергові парламентські вибори було призначено на 30 вересня 2007 р. Визнані світовою громадськістю як демократичні й такі, що відбулися в цивілізованому полі, вони, втім, засвідчили певне послаблення політичної активності українського суспільства. В черговий раз підтвердилася територіальна сталість електоральних симпатій: Партія регіонів явно лідирувала на півдні та сході країни, а БЮТ і пропрезидентський блок "Наша Україна" - "Народна самооборона" - в її центральних та західних регіонах. До нового парламенту потрапили також Комуністична партія України та Блок В. Литвина. Натомість виборець засудив дестабілізуючу поведінку лідерів СПУ в непростій політичній ситуації весни-літа 2007 р.

Однак помітно змінити на краще загальну тональність взаємовідносин між провідними владними інституціями та їх очільниками не вдалося ані в другій половині 2007, ані впродовж 2008-2009 рр.

У грудні 2007 р. було сформовано новий уряд, який знову очолила Ю. Тимошенко. У цьому уряді Блок Ю. Тимошенко мав 7 посад, а блок "Наша Україна" - "Народна самооборона" (НУНС) - 11 посад. П'ятеро міністрів не входили до жодного із цих блоків. Від самого початку діяльність уряду гальмувалася протистоянням між В. Ющенком та Ю. Тимошенко, яке дедалі загострювалося з наближенням президентських виборів і викликало перманентні кадрові зміни. Фактично найбільші депутатські фракції тривалий час блокували роботу Верховної Ради. На управлінні державою почала позначатися і світова економічна криза.

У таких умовах 9 грудня 2008 р. була створена нова парламентська коаліція, а головою парламенту був обраний В. Литвин.

23 червня 2009 р. Верховна Рада України затвердила дату проведення президентських виборів - 17 січня 2010 р.

Президентська виборча кампанія почалася відразу і значною мірою вплинула на політичне життя країни. Особливо дошкульно на державному управлінні позначилося протистояння між двома претендентами на вищу в державі посаду, які володіли всіма важелями влади, - між Президентом України В. Ющенком і Прем'єр-міністром України Ю. Тимошенко. Була паралізована не лише взаємодія між відповідними владними інститутами, а й робота Верховної Ради України, тому що обидва претенденти мали великі депутатські фракції, які посилили взаємне поборювання на тлі давно існуючого протистояння з найбільш численною опозиційною фракцією Партії регіонів. Становище ускладнювалося й тим, що коаліція, яка свого часу привела до влади Ю. Тимошенко, існувала відтепер вже тільки на папері.

Два тури президентських виборів пройшли в напруженій боротьбі, але, як засвідчили всі міжнародні спостерігачі, без порушень, що могли б позначитися на результаті. Переміг лідер Партії регіонів В. Янукович. Згідно з існуючою процедурою, він у встановлені строки був проголошений Президентом України та склав присягу на вірність українському народові.

Але протистояння між Кабінетом міністрів України, який продовжувала очолювати Ю. Тимошенко, й інститутом Президента України (в особі вже В. Януковича) тривало. За таких умов ВРУ, щоб стабілізувати політичну ситуацію, не доводячи справу до позачергових парламентських виборів, розпочала процес переговорів із мстою формування нової коаліції. Відповідний процес ішов із великими ускладненнями. Врешті-решт три фракції - Партії регіонів, Комуністичної партії та Блоку Литвина - із залученням окремих депутатів з інших фракцій створили коаліцію "Стабільність і реформи" у складі 235 парламентарів, про що було оголошено на засіданні Верховної Ради 11 березня 2010 р. Після перерви, необхідної для проведення зборів коаліції, на цьому ж засіданні була затверджена кандидатура нового Прем'єр-міністра України - М. Азарова, а також персональний склад Кабінету міністрів України. Президент України зобов'язав голову нового уряду в місячний строк розробити та внести на затвердження Верховної Ради проект бюджету країни на поточний рік. Уперше за тривалий час законодавча і виконавча гілки влади отримали можливість діяти узгоджено з Президентом України.

У жовтні 2010 р. Конституційний суд повернув Президенту України повноваження, "урізані" під час Помаранчевої революції внаслідок конституційної реформи. Тоді ж на місцевих виборах пропрезидентська партія сформувала більшість в усіх обласних радах, (за винятком трьох областей).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нові виклики“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики