Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

Історія України


Перші кроки до забезпечення державної незалежності


У бурхливі літні місяці 1991 р. український парламент обрав головою другого секретаря ЦК КПУ Л.Кравчука і схвалив Акт проголошення незалежності України. Між цими діями не було протиріччя. Основна частина компартійно-радянської номенклатури, яка уособлювала владу в Україні, зрозуміла, що не можна протистояти національно-визвольному рухові. Тій же частині, яка цього не зрозуміла і продовжувала відстоювати інтереси Кремля, довелося розпрощатися з владою. ЗО серпня 1991 р. Президія Верховної Ради України на чолі з Л.Кравчуком ухвалила указ про заборону діяльності КПУ.

Заборона Компартії України, як і заява групи депутатів Верховної Ради про саморозпуск, не означала, що комуністи зійшли з арени політичного життя. Відбулася лише поверхова трансформація політичного режиму: компартійно-радянська номенклатура ставала безпартійною "партією влади".

Не програли навіть ті, хто сповідував комуністичну ідеологію. 26 жовтня 1991 р. деякі колишні працівники партапарату і рядові члени Компартії України організували в Києві установчий з'їзд нової партії. Вона залишалася на комуністичній платформі, хоч була названа Соціалістичною партією України. Лідером СПУ став О.Мороз. А в червні 1993 р. ті комуністи, які залишилися вірними не тільки ідеології, а й організаційним принципам Компартії України, провели в Донецьку відновлювальний з'їзд і обрали своїм лідером П.Симоненка.

"Суверен-комуністи", на яких перетворилася в серпневі дні 1991 р. переважна більшість депутатів українського парламенту від КПРС-КПУ, висловилися за незалежність України, навіть не замислюючись про характер декларованої ними держави. Це зробила опозиція. Коли 24 серпня депутати зібралися на надзвичайну сесію, представники від громадськості внесли у приміщення Верховної Ради величезний синьо-жовтий стяг як символ розриву з тоталітарним минулим. 4 вересня Верховна Рада прийняла спеціальну постанову про підняття над куполом парламенту синьо-жовтого національного прапора. Народжувалась нова держава, що відмовлялася від радянської символіки.

Колишні керівники Компартії добре розуміли, що у боротьбі із загальносоюзним центром їм треба відгороджуватися від нього ідеологічним муром. Але їм психологічно було важко прийняти антирадянську за характером символіку Української Народної Республіки. Тому лише у середині січня 1992 р. Президія Верховної Ради зважилася видати Указ "Про Державний гімн України". Була вибрана музична редакція гімну "Ще не вмерла України..." композитора М. Вербицького. У січні 1992 p., коли розпочала свою роботу чергова сесія Верховної Ради, синьо-жовтий прапор був затверджений як Державний прапор України. У лютому парламент затвердив Малий державний герб України - тризуб Рюриковичів. Відповідна постанова вказувала, що тризуб має бути головним елементом майбутнього Великого державного герба.

У короткий період між серпнем і груднем 1991 р. "партія влади" встановила контроль над розміщеними в Україні об'єктами загальносоюзного підпорядкування, передусім над силовими та економічними структурами. Поки діячі опозиції на мітингах переконували населення у необхідності повернення до зовсім забутої національної символіки, "суверенкомуністи" перепідпорядковували собі апарат КДБ, МВС, колосальні армійські угруповання. Не вдалося встановити контроль над Чорноморським флотом.

У вересні ¡991 р. започатковується вихід України з рубльової зони. По всій республіці запровадили обіг купонів багаторазового використання. 8 жовтня було опубліковано Закон "Про громадянство України'', який регулював набуття українського громадянства радянськими людьми. Принциповим у цьому законі стало унеможливленим подвійного громадянства. Тільки це могло сприяти реальному виходу України з Радянського Союзу.

7 листопада 1991 р. Верховна Рада прийняла Закон "Про державний кордон", в якому проголошувалося, що ділянки державного кордону СРСР на території України стають державним кордоном України. Адміністративні кордони УРСР з іншими союзними республіками теж ставали державним кордоном України. 2 січня 1992 р. було утворено Державний комітет у справах охорони державного кордону. Основні зусилля нового відомства зосереджувалися на реалізації державної прикордонної політики, принципів правового оформлення та охорони кордону і морської економічної зони. Прикордонні війська взяли під охорону весь державний кордон України протяжністю 7014 км. Проте проблема полягала ще й у тому, щоб сусіди по той бік державного кордону визнали прості принципи, покладені в територіальне розмежування Законом України від 7 листопада 1991 р. Виявилося, що це складна справа, розв'язання якої розтяглося на багато років.

У спадщину від Радянського Союзу Україні дістався колосальний воєнно-стратегічний потенціал. На її території дислокувалися Чорноморський флот і 10 армій: три загальновійськові, дві танкові, чотири повітряні і одна ракетна. На бойовому чергуванні знаходилося 130 міжконтинентальних ракет СС-19 на рідкому паливі, які мали відповідно шість та десять ядерних боєголовок кожна. Повітряний компонент стратегічних сил складався з десятків бомбардувальників ТУ-95 і ТУ-160, боєкомплект яких налічував по півтисячі крилатих ядерних ракет. За своїм ядерним потенціалом Україна займала в світі третє місце після США і Росії. Велетенська насиченість військами пояснювалась прикордонним становищем України. Згідно з радянською воєнною доктриною, ці війська після початку війни повинні були негайно протаранити танковими клинами оборону НАТО в Європі і за два тижні вийти на Ла-Манш.

Військовослужбовці Радянської армії, КДБ і МВС дисциплінарно підпорядковувалися Верховній Раді України як найвищому органу влади. 6 грудня 1991 р. Верховна Рада прийняла Закон "Про Збройні сили України". У ньому проголошувалося, що Україна створює власні Збройні сили як суб'єкт міжнародного права. Організаційну роботу в цьому напрямі брало на себе Міністерство оборони, утворене відповідно до Постанови Верховної Ради від 24 серпня 1991 р. "Про військові формування в Україні".

Радянська армія на території України мала 726 тис. військовослужбовців. Ця кількість значно перевищувала оборонні потреби України. Отже, істотне скорочення чисельності збройних сил ставало нагальною потребою. Всі ті, хто бажав далі служити, повинні були скласти присягу на вірність українському народу, текст якої Верховна Рада затвердила в грудні 1991 р.

Перший міністр оборони незалежної України К.Морозов зміг подолати труднощі, пов'язані зі скороченням Збройних сил. За 1992 рік до частин Національної гвардії, прикордонних військ і за межі України було переведено понад 100 тис. солдатів, прапорщиків та офіцерів. За цей час чисельність армії скоротилася за рахунок переведення військовослужбовців на пенсію або на роботу в цивільній сфері на 100 тис. осіб. У середині

1993 р. особовий склад Збройних сил України зменшився до 500 тис. військовослужбовців.

Формування Збройних сил на основі контингентів колишньої Радянської армії відбувалося під безпосереднім наглядом парламенту. За 1991 -

1994 рр. Верховна Рада прийняла понад півсотні законів і постанов, якими регламентувалася ця робота.

Майже два роки великі колективи, які складалися з парламентаріїв, державних службовців, військових фахівців і науковців, розробляли концептуальні засади Воєнної доктрини України. Вона була схвалена Верховною Радою 19 жовтня 1993 р. Згідно з її основними положеннями, у розв'язанні проблем, пов'язаних з організацією оборони країни і зміцненням національної безпеки, державні органи мали керуватися такими принципами:

♦ невизнання війни як засобу розв'язання міжнародних проблем;

♦ відсутність територіальних претензій до будь-яких країн;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)
  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики