Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

Історія України

Початок І тис. до н. е. знаменувався поступовим утвердженням у виробничій діяльності людських спільнот, що населяли терени сучасної України, нового значно перспективнішого у застосуванні металу - заліза.

Поширення цього металу сприяє підвищенню продуктивності праці, розвиткові майнової та соціальної нерівності, виникненню перших цивілізацій. Доба раннього заліза характеризується бурхливими політичними подіями, активними міграціями різноманітних етнічних спільнот. На цей час припадають перші письмові згадки про народи, що населяли терени сучасної України. Збереглася до наших днів і перша історична назва народу Українського Степу - кіммерійці.

Аналіз археологічних досліджень доводить генетичний зв'язок кіммерійців з індоіранськими племенами зрубної культури. Однак у процесі складання кіммерійського етносу брали участь й фупи прийшлого населення, що міфу вали сюди з території сучасного Казахстану та Південного Сибіру.

Кіммерійці були першим народом на території нашої держави, який цілком прилаштувався до екологічних умов східноєвропейських степів. Способом такої адаптації став розвиток кочової культури ведення господарства.

Кочовий спосіб життя базується головним чином на одній галузі діяльності - скотарстві. Кочові народи, як правило, не обробляють землю, мало займаються ремісництвом. Розвиток кочового господарства вимагає досконалого засвоєння техніки верхової їзди та використання гужового транспорту. Першому сприяло винайдення твердої вуздечки (спочатку кістяної та дерев'яної, а згодом металевої). А другому - поява легких кінних возів, достатньо мобільних і зручних у використанні. Важливою технологічною передумовою розвитку кочівництва стало винайдення ефективної зброї, яка гарантувала безпеку в степу. Таким чином, кінь і залізна зброя стали запорукою існування кочового способу життя.

Кочовий спосіб життя та войовничість кіммерійців зумовили зміст їхньої матеріальної культури. У ній переважають насамперед озброєння вершника й спорядження бойового коня. Основним озброєнням кіммерійців був далекобійний лук із стрілами, до яких прилаштовувалось дволопатеве вістря. Як зброю ближнього бою використовували залізні мечі, інколи із бронзовими руків'ями, а також списи і кинджали.

Кіммерійські металурги навчалися виробляти не лише просте кричне залізо, а й високо вуглецеву сталь, що робило їхню зброю достатньо міцною та зручною у використанні.

Спосіб життя кіммерійських племен позначився і на їхньому суспільному ладі. Кіммерійське суспільство перебувало на межі ліквідації первіснообщинних відносин і стояло на порозі класоутворення. Основна частина воєнної здобичі перепадала нечисленній групі військової аристократії. Внаслідок збройних конфліктів чи природних катаклізмів, епідемій тощо у їхніх руках накопичувалася й головна цінність кочових колективів - худоба. Кіммерійські вожді згадуються в античних писемних джерелах (зокрема, Геродот називає їх царями). Існування майнової та соціальної нерівності засвідчують і матеріали археологічних розкопок. При дослідженні поховань видно помітну різницю між захороненнями основної маси кіммерійців і привілейованої верстви, які різняться як розмірами, так і багатим наповненням.

В той час як степову зону України в добу раннього заліза заселяли кочові племена індоіранської групи, лісостепову - від Дону на сході до Карпат на заході - опановувало переважно осіле землеробсько-скотарське населення. Це населення було досить близьким між собою за господарським укладом, матеріальною культурою, побутом і рівнем соціальної організації, але відмінним за етнічною належністю. Закарпаття, Прикарпаття, Західне Поділля та Буковину заселяли фракійські племена. На території Північно-Східного Прикарпаття мешкали також носії висоцької культури, яких нині прийнято зараховувати до числа тих, хто формував елементи культури праслов'ян. Південне Полісся й Західну Волинь освоювали також досить близькі до предків слов'ян носії культури так званого могилянського типу. Південні райони Лісостепу заселяв іранський етнокультурний компонент, а більшу частину Дніпровського лісостепового Лівобережжя - фінно-угорський (носії бондарихівської культури).

Найширше розселення в Українському Лісостепу - у межиріччі Дністра та Дніпра, басейні Ворскли й межиріччі Орелі та Самари - мали в цей час племена чорноліської культури. Але не лише просторим ареалом розселення характеризувалися чорноліс ці. Вони залишили по собі яскраву матеріальну культуру, а також багату політичну й етнічну історію. До того ж чорноліська культура була наступницею так званої білогрудівської культури (від назви Білогрудівського лісу на Поділлі) XI-IX ст. до н. е., яку вважають протоосновою східнослов'янської культури.

Центр первісної консолідації чорноліських племен, ймовірно, знаходився в басейні р. Тясмин (сучасна територія південної Черкащини та північної Кіровоград шини). Найвідомішими тясминськими городищами є Чорноліське і Суботівське. Густо заселеним чорноліськими племенами було і Середнє Подніпров'я (городища Григорівське, Рудковецьке, чимало неукріплених поселень - селищ). Ще один центр консолідації розташований в межиріччі Орелі й Самари.

Основу господарчої діяльності чорноліського населення становили землеробство та осіле скотарство. Головним землеробським знаряддям був плуг на тягловій силі биків чи коней. У скотарстві переважала велика рогата худоба. Добре були розвинуті домашні ремесла, особливо керамічне виробництво, обробляння каменю, рогу, кістки, прядіння й ткацтво.

Важливе місце в господарській діяльності чорнолісців займало мета-лообробляння. Потужний центр місцевого металообробляння склався в Середньому Подніпров'ї. Тут високого рівня розвитку набуло передовсім бронзоливарство. З бронзи виготовляли як знаряддя праці, зброю, так і різноманітні прикраси, побутові речі.

Ще в докіммерійські часи на Середньому Подніпров'ї були знайомі із сиродутним способом здобування заліза та наступним його ковальським оброблянням. З часом вироби залізоробного виробництва витіснили не лише знаряддя праці з кременю та каменю, а й з бронзи. Із заліза чорнолісні виготовляли серпи, ножі, швайки, кельти, мечі, наконечники списів, кинджали.

Важливим елементом господарського розвитку чорноліських племен було близьке сусідство з кочовиками Степу. Постійний натиск войовничих кочівників змушував землеробів будувати перші укріплені городища, адже сила кочівників полягала в їх мобільності та доброму озброєнні вершника, а землеробів - у міцності мурів навколо поселень. Вали та рови оточували скромні й одноманітні за конструкцією та складом матеріальних залишок оселі чорнолісців.

Зведення городиш фіксує не лише намагання протистояти агресії, а й указує на формування потестарних органів, необхідність існування яких засвідчила практика протидії войовничим сусідам.

У чорнолісців існувала велика патріархальна сім'я, із складу якої виділилися пізніше малі сім'ї. Майнове, а отже, й соціальне розшарування було слабким. Але необхідність протистояти Степові (а не поява надлишкового продукту) стимулює складання інституту простих вождівств. Тобто головними чинниками соціальної диференціації виступають не внутрішні, а зовнішні передумови.

Подібні процеси консолідації, але дещо активніші завдяки більшим внутрішнім потенціям, відбуваються і в інших землеробських племен тогочасної України. Зокрема, наявність золотих речей з багатою символікою, знайдених у Михалківському скарбі, вчені трактують як перші спроби сакралізації вождів носіями культури фракійської групи. Водночас одноманітність культури загалом пояснюється слабким рівнем владних повноважень цих вождів.

Наступний розділ:

Скіфський світ


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза
  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики