Стан розвитку народного господарства

Історія України

Теоретична неспроможність реформи управління промисловістю є безсумнівною під кутом зору інтересів виробництва. Інша річ, що переведення управління з вертикального на горизонтальне підпорядкування підірвало задушливу централізацію і сприяло більш прискореному розвиткові продуктивних сил України. Крім того, і поза цим умови розвитку українського народного господарства та й усього життя народу різко змінилися у крашу сторону у зв'язку з прийняттям у 1953-1955 рр. кількох принципових рішень, які визначили характер економічної політики державної партії на весь подальший період її існування. По-перше, було скорочено фонд нагромадження в національному доході, щоб забезпечити коштами активну соціальну політику. По-друге, змістилися акценти у розвиткові оборонного потенціалу СРСР. Скорочення чисельності Радянської армії (на початку 60-х рр. офіцерський корпус зменшився на 200 тис. осіб) дало можливість спрямувати більше ресурсів на ракетно-ядерну зброю і на рівних суперничати зі США в освоєнні космічного простору. По-третє, щоб не починати створення нових галузей "від нуля", було вирішено закуповувати новітню техніку і найбільш досконалі технологічні лінії за кордоном.

Базова для України кам'яновугільна промисловість збільшила видобуток палива з 116 млн т в 1955 р. до 183 млн у 1965 р. На зламі 50 і 60-х рр. почалася розбудова Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Були введені в обіг нові газові і нафтові родовища (Шебелинське, Радченківське, Долинськета ін.). Видобуток нафти (включаючи газовий конденсат) за 1955-1965 рр. зріс з 0,5 до 7,6 млн тонн, а натурального газу - з 2,9 до 39,4 млрд куб. м. Центр ваги у видобутку цих видів палива перемістився від західноукраїнських до східних (у Чернігівській, Полтавській і Сумській областях) промислів. Зростання газовидобутку супроводжувалося розгортанням газифікації народного господарства. За семирічку (1959- 1965 рр.) було збудовано і введено в дію 4,7 тис. км магістральних газопроводів: Шебелинка-Брянськ-Москва, Полтава-Кременчук, Дашава- Мінськ-Рига. Україна почала експортувати газ у Польщу.

Динамічно розвивалася електроенергетика. Приріст виробництва електроенергії забезпечувався в основному шляхом введення в дію переважно великих паротурбінних агрегатів. Була збудована Зміївська ДРЕС потужністю 1,2 млн кВт, введені перші енергетичні блоки на Бурштинській і Криворізькій теплових електростанціях. Зростали потужності діючих електростанцій. Дали струм гідроелектростанції Дніпровського каскаду - Кременчуцька, Дніпродзержинська, Каховська, увійшла вдію перша черга Київської ГЕС. Загальна встановлена потужність електричних станцій республіки досягла на кінець 1965 р. 18,9 млн кВт проти 6,5 млн у 1955 р. Виробництво електроенергії зросло з ЗО, 1 млрд кВт/год у 1955 р. до 94,6 млрд у 1965 р. До раніше об'єднаних Донецької і Дніпровської енергетичних систем були приєднані енергосистеми Харкова, Києва, Криму і Одеси. У західних областях була створена Західноукраїнська енергосистема, встановлена потужність якої зросла за роки семирічки в 2,6 раза. Вона увійшла в об'єднану енергосистему "Мир" країн-учасниць Ради Економічної Взаємодопомоги, завдяки чому СРСР дістав можливість експортувати електроенергію. У 1965 р. експорт електроенергії перевищив мільярд кіловат-годин.

Прискорено розвивалася металургійна промисловість. Важливим напрямком в її розвитку було розширення мінерально-сировинної бази - гірничорудної промисловості. У 1955 р. став до ладу найбільший в Європі Південний гірничозбагачувальний комбінат. Видобуток залізної руди зріс з 39,9 млн т в 1955 р. до 83,9 млн т в 1965 р. За видобутком залізної руди УРСР вийшла у 1965 р. на друге місце в світі, майже наздогнавши США. По видобутку марганцевої руди (в 1965 р. - 4,7 млн т) Україна перебувала на першому місці в світі.

За десять років в республіці були збудовані унікальні за розмірами доменні печі і мартени. За рівнем концентрації виробництва у чорній металургії вона вийшла на перше місце в світі. З 1962 р. будівництво мартенівських печей припинилося, тому що після технічних вдосконалень заводського устаткування конверторна сталь стала переважати мартенівську за якісними показниками. На "Криворіжсталі" та інших комбінатах почали споруджуватися потужні киснево-конверторні цехи. Виплавка сталі за 1955-1965 рр. зросла в УРСР з 16,9 до 37,0 млн т, а готового прокату чорних металів - з 11,6 до 26,0 млн т.

Приріст продукції у машинобудуванні стабільно перевищував загальнопромисловий. За семирічку було збудовано 22 машинобудівних підприємства, серед них - Київський і Сєвєродонецький заводи електронно-обчислювальних і керуючих машин, Житомирський завод електричних приладів, Хмельницький завод трансформаторних підстанцій, Сумський завод електронних мікроскопів, Запорізький завод легкових малолітражних автомобілів, Кременчуцький завод великовантажних машин тощо.

На Харківському авіазаводі, потужності якого у семирічці швидко розбудовувалися, було налагоджено серійний випуск першого у світі швидкісного турбореактивного пасажирського лайнера ТУ-104. Від 1960 р. завод почав випускати досконаліший літак ТУ-124, який використовувався на внутрішніх і міжнародних авіалініях. Київський авіаційний завод спеціалізувався на випуску літака АН-24. Він став найбільш поширеною машиною свого класу у пасажирських перевезеннях в СРСР і країнах РЕВ. Київські авіабудівельники створили також найбільший у світі літак АН-22, відомий під назвою "Антей".

Харківські тракторобудівники з 1960 р. стали випускати швидкісний гусеничний трактор Т-75, а з 1962 р. - більш досконалий в експлуатації трактор Т-74. Сільськогосподарське машинобудування збагатилося унікальною машиною, що одразу пішла в серію - двохрядним бурякозбиральним комбайном, який викопував цукрові буряки і обрізав гичку. Україна стала єдиним в СРСР постачальником сівалок для сівби кукурудзи і буряків, кукурудзозбиральних і бурякозбиральних комбайнів, обприскувачів і обпилювачів для захисту рослин від хвороб і шкідників.

У роки семирічки вперше було налагоджене автомобілебудування. Кременчуцький автомобільний завод (КРАЗ) освоїв серійний випуск чотирьох типів автомобілів, здатних перевозити від 7 до 12 т вантажів. Запорізький автомобільний завод "Комунар", який раніше входив до сільськогосподарського машинобудування, налагодив випуск малолітражних автомобілів "Запорожець". Львівський автобусний завод з 1963 р. запустив в серію пасажирські автобуси з поліпшеними системами опалення і керування.

Промислове і житлове будівництво вимагало прискореного розвитку будівельної індустрії. За короткий час було збудовано десятки потужних заводів залізобетонних деталей і конструкцій. Став до ладу найпотужніший в СРСР Балаклійський цементний завод. Були споруджені спеціалізовані підприємства для виготовлення промислових конструкцій в Донецьку, Дніпропетровську, Сумах, Харкові, Черкасах, Броварах.

У легкій і харчовій промисловості України за семирічку було збудовано більше 300 і реконструйовано понад 400 діючих підприємств. У числі збудованих - Донецька трикотажна та Червоноградська панчішна фабрики, швейні фабрики в Кіровограді, Артемівську, Дрогобичі, Миколаєві, Переяславі-Хмельницькому, Луганська та Васильківська взуттєві фабрики, Долинський цукровий завод потужністю 50 тис. ц переробки буряків на добу, Котовський, Заплазький, Горохівський та інші цукрові заводи потужністю по 25 тис. ц переробки сировини на добу.

Уперше в широких масштабах на підприємствах важкої промисловості (у тому числі на заводах воєнного профілю) почали вироблятися товари народного споживання, особливо в найбільш динамічній хімічній індустрії, будувалися спеціальні цехи. Важка індустрія, яка завжди орієнтувалася на першочергове обслуговування підприємств ВПК, почала більшою мірою використовувати власні потужності для виробництва техніки, потрібної легкій і харчовій промисловості.

В аграрній політиці М.Хрущова спостерігалось переплетення двох протилежних тенденцій - прагматичної та ідеологічної. Внаслідок чого обсяг сільськогосподарської продукції в Україні за період 1950-1958 рр. зріс на 65 %, а за період 1958-1964 рр. - на 3 %. Причини різкого піднесення і такого ж різкого падіння темпів розвитку цієї галузі були тривіальні: держава спочатку перерозподіляла на користь села зекономлені на військовій справі гроші, а потім у пошуках коштів для розвитку "великої хімії" знову наштовхнулася на сільське господарство.

У перші роки після вересневого (1953 р.) пленуму ЦК КПРС динамічний розвиток сільського господарства забезпечувався в зерновій частині - цілиною, а в м'ясо-молочній - присадибними ділянками колгоспників, частково звільненими від податкового пресу. Громадське господарство колгоспів не відігравало особливої ролі у зростанні виробництва. Проте неефективність праці в громадському господарстві не здавалася Хрущову органічною. Він вірив у те, що з часом колгоспи переростатимуть у радгоспи, тобто остаточно звільнятимуться від того рудименту приватного господарювання, яким була присадибна ділянка. Ліквідацію істотної різниці між містом і селом він пов'язував з індустріалізацією сільськогосподарської праці, електрифікацією і хімізацією сільського господарства. Будівництвом "агроміст", перетворенням селянина на робітника аграрного сектора радянської економіки.

Чергова ініціатива М.Хрущова в аграрній сфері вперше була озвучена у промові на пленумі ЦК Компартії України 26 грудня 1957 р. Йшлося про реорганізацію машинно-тракторних станцій та передачу колгоспам їхньої техніки. 31 березня 1958 р. Верховна Рада СРСР прийняла закон про дальший розвиток колгоспного ладу і реорганізацію МТС, згідно з яким реформа повинна була здійснюватися поступово, з врахуванням особливостей економічного становища колгоспів і особливостей зон і районів СРСР в строки, які мали бути встановлені урядами союзних республік. Трактори і сільгоспмашини повинні були продаватися колгоспам на добровільних засадах за їхніми заявками. Передбачався продаж техніки в розстрочку на кілька років. Проте всупереч прийнятим рішенням і закону Верховної Ради СРСР від 31 березня 1958 р. реформа була здійснена за найкоротші строки. У жовтні 1958 р. Рада міністрів СРСР поставила вимогу скоротити строки оплати колгоспами техніки МТС. Всі українські колгоспи змушені були розрахуватися з державою уже в 1958 р. Вони купили у держави 108 тис. тракторів, 43 тис. зернових комбайнів, багато іншої техніки. Незважаючи на пільгові умови, викуп техніки та її експлуатація непосильним тягарем лягли на слабку економіку колгоспів. Водночас, реорганізація МТС перетворилася фактично на їх ліквідацію. Прийнято вважати, що вони були перетворені на ремонтно-технічні станції (РТС). Насправді в РТС була перетворена лише кожна друга МТС, а всі інші після продажу своєї техніки припинили існування. А в 1961 р. припинили самостійне існування й РТС. Вони увійшли до Всесоюзного об'єднання "Союзсільгосптехніка", у складі якого перетворилися на звичайні ремонтні майстерні.

Курс на укрупнення колгоспів тривав у другій половині 50-х pp. Особливо страждала від цього Україна, яка була для Хрущова своєрідною лабораторією, де випробовувалися його найсвіжіші ідеї. У 1957 р. він загорівся ідеєю визначити, наскільки можна скоротити у сільській місцевості кількість працюючих, що не зайняті безпосередньо в галузях сільського господарства. За 1957-1959 pp. в такий спосіб в УРСР було ліквідовано майже 4 тис. колгоспів і 13 тис. господарських організацій, установ і підприємств, 164 сільських районів.

Прийняття у 1961 р. нової програми КПРС підвело теоретичну базу під цю прагматичну лінію. У програмі формулювалися завдання зближення міста і села, розумової і фізичної праці, всіх класів і соціальних груп. Щоб якнайшвидше реалізувати ці завдання, було вирішено всіляко сприяти "перспективним" і ліквідовувати "неперспективні" села. Для окремих колгоспних "маяків" штучно створювалися найсприятливіші умови розрахунків з державою. За допомогою держави там споруджувалися багатоквартирні житлові будинки, водопровід і каналізація, театри, палаци культури, універмаги.

Під час візиту в США М.Хрущов побачив, як широко американські фермери використовували кукурудзу, особливо для відгодівлі худоби. Питома вага кукурудзи в Америці перевищувала половину валового збору зернових. Посилаючись на американський досвід і зовсім забуваючи про те, що США розташовані в зовсім іншому кліматичному поясі, ніж Радянський Союз, М.Хрущов на черговому пленумі ЦК по сільському господарству, скликаному в січні 1955 р., поставив вимогу істотно розширити посіви кукурудзи. Перший секретар ЦК КПРС заявив, що до 1960 р. посівні площі під кукурудзою повинні наблизитися до площ освоєної цілини - 28 млн га.

За рішенням лютневого (1955 р.) пленуму ЦК Компартії України посіви кукурудзи вимагалося збільшити до 5,2 млн га (у 1953 р. - 2,2 млн га). У наступні роки під тиском Хрущова питома вага кукурудзи у посівах зернових культур була доведена до 20 %. Це збільшення відбувалося за рахунок посівів озимої пшениці, яка зазвичай давала добрі врожаї. Під час неврожаю 1963 р. кукурудзяне борошно почали домішувати в хліб, що надавало йому надзвичайно специфічний присмак.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стан розвитку народного господарства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства
  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики