Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

Історія України

Як уже відзначалося вище, віротерпимість була однією з характерних рис суспільного життя в Україні аж до середини XVI ст. Докорінних змін ситуація зазнає з наступом католицької Контрреформації. До ще більшого міжконфесійного протистояння призводить обрання королем Речі Посполитої в 1587 р. Сигізмунда МІ, на виховання якого великий вплив мали єзуїти. Наступним кроком до посилення ескалації у взаєминах православних і католиків стало проголошення в 1596 р. церковної унії.

Перші згадки про втручання українського козацтва в міжконфесійну боротьбу в Україні належать до часів повстання С.Наливайка, коли його козаки погромили маєтки прихильників унії - луцького старости Олександра Семашка - та Яроша Терлецького.

Ще більш очевидно козацтво стало на захист Православної Церкви, коли в 1609 р. запорожці на чолі з гетьманом Григорієм Тискиневичем відгукнулися на заклик православного чернецтва й не дозволили наміснику уніатського митрополита Антонію Грековичу взяти під свій контроль митрополичий Софіївський монастир. У 1613 козаки допомогли архімандриту Києво-Печерського монастиря - православному Єлисею Плетенецькому - повернути землі, захоплені Іпатієм Потієм. А спроба згаданого вище намісника Потія Грековича відібрати у православних Михайлівський монастир узимку 1618 р. після втручання козаків коштувала йому життя.

Важливим етапом у справі долучення українського козацтва до боротьби за права православної церкви став колективний вступ запорожців разом із своїм гетьманом Петром Сагайдачним у 1616 р. до щойно заснованого Київського Богоявленського братства. Зважаючи на той факт, що православне братство було засноване в часи формальної ліквідації Православної Церкви та без дозволу короля, надана йому підтримка з боку козацтва мала неоціненне значення.

Найрішучіше втручання Війська Запорозького в церковні справи відбувається в першій половині 1620 p., коли в Україну прибув Єрусалимський патріарх Феофан. Уже на кордоні України владику урочисто зустрів гетьман Петро Сагайдачний на чолі козацького ескорту, який урочисто і допровадив його до Києва. У цій духовній столиці Русі високий церковний ієрарх був підкреслено шановано зустрінутий братчиками, духовенством і козаками. Після гостин у Київському Богоявленському братстві патріарх відвідав козацький Трахтемирівський монастир, де з 1616 р. архімандритом був князь Єзекіїл Булига-Курцевич, високоосвічена (освіту здобував у Падуанському університеті) та шанована серед православного духовенства і козацтва церковна особа, завдячуючи якій значною мірою і склалася їх співпраця. Крім Трахтемирова, Феофан відвідав також Канів, Черкаси, інші козацькі райони. А наприкінці літа в Києво-Печерському монастирі відбувався з'їзд духовенства, на якому були присутні також козацтво, шляхта та представники міст. На ньому українська сторона звернулася до Феофана з проханням висвятити православних ієрархів, оскільки після Берестейського собору король передав усі кафедри прибічникам унії.

Зважаючи на той факт, що на території Речі Посполитої право призначити єпископів на єпархії було виключною прерогативою королівської влади, а та й так вельми підозріло ставилася до перебування єрусалимського патріарха, той спершу не наважувався задовольнити це прохання, остерігаючись короля і ляхів. Лише після того, як Військо Запорозьке гарантувало безпеку владиці та свій збройний захист висвяченим ним руським православним ієрархам, Феофан погодився.

У жовтні 1620 р. під час нічного богослужіння у Братській церкві на Подолі, при дотриманні всіх необхідних норм конспірації, Феофан висвятив митрополитом Київським уже неодноразово згадуваного вище Йова Борецького, а крім того - цілий ряд єпископів. Так, архієпископську кафедру в Полоцьку посів учений і публіцист Мелетій Смотрицький, єпископську у Перемишлі - письменник-філософ, перший духовний наставник учнів київської братської школи Ісайя Копинський. Через декілька днів на володимиро-берестейську владичу кафедру було висвячено трахтемирівського архімандрита Єзекіїла Булигу-Курцевича, на кафедру луцьку - Ісаакія Борисковича, а Паїсія Іполитовича - на холмську. Унаслідок цього на середину осені 1620 р. православний єпископат був повністю відновлений.

Невдовзі по тому владика Борецький, відчуваючи за собою підтримку запорозького козацтва, виступив із широковідомою "Протестацією", в якій звинуватив Сигізмунда НІ та польський уряд у повному нехтуванні прав руського народу, котрий приєднався до Корони за договорами, скріпленими присягою, а тепер зазнає насильств і утисків віри.

Козацтво зі свого боку вимагало від королівської влади визнання висвячених патріархом Феофаном православних ієрархів Київської митрополії, а також повернення захопленого уніатами церковного майна і культових споруд, в тому числі і Святої Софії Київської.

Переконливою ілюстрацією активності козацтва у захисті православної віри стали київські події зими 1625 р., коли, у відповідь на спроби війта Федора Ходики та уніатського клірика Юзефовича разом зі своїми помічниками закрити православні церкви в місті, на заклик городян до Києва прибули запорожці на чолі з Якимом Чигиринцем та Антоном .Назаренком. Спільними зусиллями вони не лише не дозволили вчинити наругу над православними святинями, а й нещадно розправилися з війтом, уніатським священиком, урядовцями, котрі підтримували дії Ходики, спрямовані проти православних.

Усвідомлюючи небезпеку від налагодження тісної співпраці козацтва та ієрархів Православної Церкви, уряд Сигізмунда НІ всіляко намагається цьому перешкодити. Особливо виразно дана тенденція проявилася після смерті православного митрополита Йова Борецького навесні 1631 р., коли світська влада Речі Посполитої прагнула будь-що усунути Військо Запорозьке від процесу посвячення нового владики. У листі до київського воєводи Януша Тишкевича король закликав високого урядовця негайно втрутитись у справу висування нового кандидата.

Загалом же загострення з кінця XVI ст. міжконфесійних суперечностей та протидія влади намаганням відновити в Україні православну ієрархію спровокували долучення до цієї справи козацтва. А це, у свою чергу, підносило статус його визвольної боротьби, і якщо перед тим вона мала здебільшого соціальний характер, то тепер у ній виразно простежуються етно-конфесійні гасла.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії
  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики