Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

Історія України

Оговтавшись від потрясіння 1672 р., польське керівництво відмовилося від ратифікації Бучацького договору, натомість ухваливши програму підготовки до нової війни з Портою. У контексті цієї підготовки за ініціативи Я.Собєського польська сторона налагодила контакти з гетьманом Дорошенком. Започаткувати переговори було не так уже й складно, адже український зверхник був невдоволений Бучацьким миром, який не приніс бажаного для козацької України, натомість породив чимало проблем, зумовлених впровадженням турецької адміністрації на теренах західного Поділля. Для того, щоб виправити ситуацію та досягти незалежності козацької України, гетьман був готовий спробувати в черговий раз піти на переговори з Варшавою. Як передумову відмови від протекції турецького султана та налагодження стосунків з королем Дорошенко розглядав реанімацію постанов Галицької комісії 1659 р. Найбільш далекоглядні польські політики, зокрема Я.Собєський, виступали за прийняття умов українського гетьмана, аби лишень відірвати його від Туреччини. Однак переважна більшість оточення короля Михайла не бажала йти на поступки.

У вересні 1673 р. армія Речі Посполитої під командуванням Собєського перейшла у наступ. Завдавши декілька поразок дрібним турецьким гарнізонам, поляки оволоділи Язлівцем, Сатановим, Ярмолинцями та ін. На початку листопада було завдано поразки передовим частинам турецької армії Гусейнапаші під Хотином та здобуто Хотинську фортецю.

Скориставшись із того, що Османська Порта та Річ Посполита були зайняті боротьбою між собою, з початком 1674 р. спробу прилучити Правобережжя вчинили російський уряд та лівобережний гетьман Іван Самойлович. Наприкінці січня лівобережні полки під командою самого гетьмана та російські війська на чолі з воєводою князем Г.Ромодановським форсували Дніпро і вступили на терени Правобережжя. Владу Самойловича визнали козаки Черкаського та Канівського полків. Зіткнувшись з опором під стінами Чигирина, основні сили російсько-українських військ повернулися на Лівобережжя.

На початку літа 1674 р. Самойлович і Ромодановський знову з військами підійшли до Чигирина. Взявши місто в облогу, вони два тижні бомбардували Чигиринський замок, але здобути його так і не змогли.

Тим часом турецький султан, мобілізувавши війська для походу проти Польщі, довідавшись про події на Правобережжі, повернув із Молдавії в напрямку Чигирина. Вже поява в Україні передових частин турецької армії засвідчила, що після авантюри Самойловича та Ромодановського з приведенням місцевого правобережного населення до присяги цареві, турки до нього ставилися не як до підданих свого васала, гетьмана Дорошенка, а підданих царя. Було дощенту зруйновано цілий ряд міст і містечок Східного Поділля, їх жителі забрані в неволю. Непоправних втрат зазнало населення Ямполя, Вінниці, Стіни, Куничів, Ладижина. Особливо жорстокі бої розгорілися під стінами Умані. Там турецька армія втратила до 10 тисяч вояків. Відповідно й розправа над містом була найжорстокішою. Коли туркам вдалося врешті увійти до Умані, всі мирні жителі були страчені, а місто спалене.

На шляху до Чигирина до армії Мехмеда IV приєдналася орда на чолі з Селім-Гереєм, котрого султан відправив на допомогу Дорошенку. Тільки-но татари наблизились до Чигирина, як Ромодановський і Самойлович зняли облогу міста та спішно залишили Правобережжя на поталу сильнішій стороні. Рятуючись від репресій переможців, правобережне населення масово переселялось на Лівобережжя та Слобожанщину. Край лежав у руїнах і згарищах.

Після цього від колишньої популярності гетьмана Дорошенка не залишилось і сліду. Один за одним його залишали колишні соратники та побратими, які масово переходили до Самойловича та Гоголя. Після смерті в серпні 1675 р. його дорадника митрополита Й.Тукальського гетьман остаточно зневірився в можливостях продовження боротьби і вирішив зректися гетьманства.

У вересні 1676 р. під стінами Чигирина з'явилася 30-тисячна українсько-російська армія. 19 вересня Дорошенко, уникаючи непотрібного кровопролиття, здав гетьманські клейноди Самойловичу та присягнув перед ним і Ромодановським на вірність цареві. Так закінчилося буремне понад десятилітнє гетьманування Петра Дорошенка, наповнене як величчю перемог, так і гіркотою поразок і незворотних втрат.

Капітуляція Петра Дорошенка не припинила збройне протистояння на Правобережжі. І хоч на цей час Чигиринщина та Східна Брацлавщина являли собою справжню пустиню, наповнену руїнами та згарищами, упродовж 1676-1781 рр. Росія, Польща, Туреччина та Крим не припинили своїх спроб включити цей край до своїх державних територій.

Лише на початку 1681 р. між Росією та Туреччиною було укладено перемир'я терміном на 20 років. У відповідності з ним турецький султан визнавав зверхність російського царя над Лівобережною Україною та Києвом разом із прилеглою до нього округою - на Правобережжі, а також - Запорозькою Січчю. Натомість російська сторона визнавала належність Поділля та Південної Київщини до земель, підвладних султану. Кримські татари та залежні від хана орди діставали підтвердження своїх прав на кочування у південноукраїнських степах. На вимогу української сторони Туреччина не повинна була заселяти "козацькі землі" між Південним Бугом і Дніпром.

У лютому 1686 р. розпочалися переговори, що увінчалися підписанням "Вічного миру" між Російською державою та Річчю Посполитою. Мирний договір 1686 р. у принципових своїх моментах повторював домовленості, досягнуті в Андрусово та модифіковані в ході російсько-польських комісій і з'їздів. Зокрема, уся територія Лівобережної України та Чернігово-Сіверщини мала перейти "навічно" під владу російського царя. Польський король остаточно відмовлявся і від Києва з навколишніми землями. Запорозька Січ, яка за домовленостями 1667 р. перебувала під протекцією обох монархів, тепер переходила під зверхність царя. Значна частина придніпровських правобережних земель, колишніх володінь гетьмана П. Дорошенка, оголошувалася "пусткою" і не могла належати жодній стороні.

Як "Вічний мир" між Росією та Річчю Посполитою 1686 р., так і Бахчисарайський мир 1681 р., були негативно зустрінуті українською політичною елітою, адже ці міжнародні правові акти розчленовували Україну між сусідніми державами та створювали серйозні перепони на шляху об'єднання українських земель в єдиному державному організмі. Найбільш послідовним у своєму неприйнятті політики територіального розподілу України був лівобережний гетьман Іван Самойлович, однак сил для того, аби ефективно протидіяти значно сильнішим сусідам, у козацької України після кількох десятиліть украй виснажливої боротьби вже не залишилося. Відтепер можна було лише сподіватися на більш сприятливий для України розвиток геополітичних процесів у Центрально-Східній Європі, аби за нових обставин спробувати знову поставити питання про здобуття незалежності Українською державою та об'єднання в її межах усіх українських земель.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату
  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики