Звільнення України від нацистської окупації

Історія України

Упродовж 1942 р. в СРСР вдалося загалом призупинити падіння виробництва, викликане невдачами минулого року. Почали давати продукцію понад 1900 заводів, евакуйованих у східні регіони країни. Впродовж 1942 р. було вироблено понад 4 млн гвинтівок і карабінів - в 2,5 раза більше, ніж вироблялося на заводах Німеччини і окупованих нею країн. Різко зросло масове виробництво пістолетів-кулеметів. Німецька промисловість виробила в 1942 р. 232 тис. одиниць цієї ефективної зброї, а радянська - понад 12,5 млн.

Потужні танкові виробництва були розгорнуті в Челябінську ("Танко-град"), Нижньому Тагілі, Горькому, Москві, Кірові та інших містах. У 1942 р. у країні функціонувало два десятки броне корпусних, танкозбиральних і дизельних заводів, які забезпечували діючу армію бронетанковою технікою. Промисловість припинила виробництво легких танків і зосередилася на випуску середніх (Т-34) і важких (КВ) машин. Танк Т-34 став кращим танком Другої світової війни. Армія почала одержувати й самохідні артилерійські установки (САУ) для безпосереднього вогневого супроводу піхоти і подолання оборонних споруд противника.

Були споруджені або істотно розширені авіабудівні заводи в Куйбишеві, Омську, Новосибірську, Ташкенті та інших містах. У 1942-1943 рр. Радянський Союз випускав на 10 тис. бойових літаків більше, ніж Німеччина. Випускалися передусім винищувачі і штурмовики з високими такти-ко-технічними характеристиками і потужним озброєнням.

У першій половині вересня 1942 р. Ставка Верховного головнокомандування почала розробляти план Сталінградського контрнаступу з використанням стратегічних резервів, які складалися з танкових та механізованих частин і з'єднань. Метою контрнаступу було оточення і ліквідація ворожого угруповання в районі Сталінграда. Контрнаступ мав здійснюватися силами трьох фронтів - Південно-Західного (командувач М.Ватутін), Донського (К.Рокосовський) і Сталінградського (А.Єременко). Успіх наступу забезпечувався зосередженням сил на ударних напрямах за рахунок послаблення другорядних ділянок фронту.

19 листопада 1942 р. Червона армія перейшла у наступ. На п'яту добу наступу в оточенні опинилися 22 дивізії ворога чисельністю до 330 тис. солдатів та офіцерів. Спроби деблокування оточених військ не вдалися. Радянські війська розгромили на Дону італійську і румунську армії і відкинули 4-ту німецьку танкову армію на дві сотні кілометрів від Сталінграда. В січні 1943 р. оточене угруповання під командуванням фельдмаршала Ф.Паулюса було ліквідоване. Від початку контрнаступу ворог утратив убитими, пораненими і полоненими понад 800 тис. солдатів та офіцерів. Були повністю знищені 32 дивізії і три бригади.

Контрнаступ радянських військ, який розпочався 19 листопада, створив умови для визволення України з-під німецької окупації. Першими на українську землю вступили бійці 1-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту. Це сталося 18 грудня 1942 р., коли було звільнено село Півнівка Міловського району Ворошиловградської області. 2 лютого 1943 р. Воронезький фронт розгорнув наступ на Курськ і Харків.

На Харків наступали війська 60-ї і 3-ї танкової армій. 5 лютого танкісти підійшли до Чугуєва. Прагнучи врятувати становище, командування вермахту перекинуло під Чугуїв танкову дивізію СС "Адольф Гітлер" і частини танкової дивізії СС "Рейх". Тим часом 60-та армія звільнила 10 лютого Вовчанськ і вийшла на Сіверський Донець. Радянські війська перетнули залізницю Харків-Лозова і підійшли до Мерефи, завершуючи обхід Харкова з півдня. З півночі наступала 40-ва армія. Щоб уникнути оточення, частини вермахту змушені були залишити сильні позиції в районі Чугуєва і відступити від Сіверського Дінця до передмість Харкова. Штурм зовнішньої оборони міста розпочався вранці 15 лютого. Через добу бої розгорнулися вже на вулицях Харкова. Противник змушений був відступити на захід. На початку березня війська Воронезького фронту вийшли на лінію Суми-Охтирка-Опішня.

В останні дні січня перейшов у наступ Південно-Західний фронт. Діючи проти донбаського угруповання ворога, війська фронту звільнили Балаклею, Лозову і 14 лютого - Ворошиловград. Після цього фронт стабілізувався на лінії Зміїв-Червоноармійськ-Слов'янськ-Ворошиловград. На початку лютого до Донбаської операції підключилися війська Південного фронту. Вони перейшли Дон, 12 лютого звільнили Шахти і услід за цим - Ростов і Новочеркаськ. 17 лютого війська вийшли на рубіж ріки Міус, де противник створив сильну оборону. На цьому рубежі позиційні бої тривали півроку, до осені 1943 р.

Не зупиняючись на рубежі Суми-Охтирка-Опішня, командування Воронезького фронту поставило перед військами завдання розвинути наступ на Київ і Чернігів. Проте ресурсів для цього уже не було. Тривалий наступ вимотав війська, тили відстали. Тим часом противник методично зміцнював південне крило Східного фронту, спрямовуючи сюди сформовані шляхом тотальної мобілізації війська.

Гітлер об'єднав війська, які діяли у східних областях України, в групу армій "Південь". У розпорядженні фельдмаршала Е.Манштейна, поставленого на чолі групи, знаходилося 30 дивізій, у тому числі 13 танкових і моторизованих. Манштейн повинен був, використовуючи як головну ударну силу танковий корпус СС, розгромити війська Південно-Західного фронту, заволодіти Харковом і далі просуватися на Курськ.

Німецький контрнаступ розпочався 19 лютого. Через два дні противник прорвав фронт 60-ї армії. У прорив було спрямовано піхотні дивізії, перекинуті з Франції. Війська Воронезького фронту змушені були розпочати загальний відхід до Сіверського Дінця. 16 березня противник знову заволодів Харковом, а через два дні зайняв Біл город. У жорстоких боях під Білгородом, які тривали до 23 березня, контрнаступ був зупинений. На всіх ділянках радянсько-німецького фронту почалася позиційна війна. Сторони почали готуватися до літньої кампанії.

Від 19 листопада 1942 р. до 23 березня 1943 р. Червона армія просунулася у західному напрямку на відстань в 600-700 км. Була звільнена територія в півмільйона квадратних кілометрів. У ході зимової кампанії 1942-1943 рр. було розгромлено понад сто ворожих дивізій. Німеччина та її союзники втратили 1200 тис. солдатів і офіцерів, 24 тис. гармат, понад 3500 танків і 4300 літаків. Стратегічна ініціатива у війні перейшла до Червоної армії.

Вермахт і воєнна промисловість Німеччини посилено готувалися до літньої кампанії 1943 р. Танкова промисловість забезпечила війська новими досконалими машинами "Пантера" і "Тигр", потужними самохідними гарматами "Фердинанд". Німецький повітряний флот почав поповнюватися літаками з більш високими такти ко-технічними характеристиками - "Фокке-вульф 190А" і "Хенкель-129". Загальна чисельність вермахту перевищила 10 млн, у тому числі в діючій армії - 6,7 млн осіб. На Східному фронті знаходилося 72 % діючої армії - 4,8 млн, а разом з військами союзників - 5325 тис. осіб (232 дивізії, з них 36 союзницьких). Ці війська мали 54 тис. гармат і мінометів, 5850 танків і штурмових гармат, до 3000 бойових літаків.

Діюча армія СРСР збільшилася за квітень-червень 1943 р. на 782 тис. - до 6442 тис. солдатів та офіцерів. У військах на озброєнні налічувалося майже 99 тис. гармат і мінометів, 2200 установок реактивної артилерії ("катюш"), 9580 танків і САУ, 8290 бойових літаків. Більше половини гармат мали калібр 76 мм, а мінометів - 82 мм, майже третина всіх танків була легкими.

Співставлений сил вермахту з його союзниками і Червоної армії свідчило, що Радянський Союз після двох років війни здобув тривку перевагу над Німеччиною в живій силі і техніці. Радянські війська мали достатній бойовий досвід і могли вести наступальні бойові дії.

Радянська промисловість істотно перевищувала німецьку (разом з окупованою Європою) за випуском основних видів озброєння. Крім того, з 1943 р. різко зріс обсяг поставок по ленд-лізу. США, Велика Британія і Канада надсилали в СРСР літаки, танки, бойові кораблі і катери для ВМФ, автомашини, рухомий склад залізниць, боєприпаси, кольорові метали, взуття, продовольство. Головною ударною силою Червоної армії стали танкові війська. До літа 1943 р. було створено чотири танкові армії, п'ята перебувала у стані формування. Резерв Ставки Верховного головнокомандування налічував уже до 10 армій.

З кінця березня Ставка Верховного головнокомандування розробляла план наступу на центральному і південному стратегічних напрямах. Проте в середині квітня англійська розвідка передала командуванню Червоної армії інформацію про операцію під кодовою назвою "Цитадель", яку розпочав розробляти Генеральний штаб вермахту. Гітлер вирішив використати курський виступ (виїмку з німецького боку фронту), щоб ударами з трьох боків оточити і знищити війська Центрального і Воронезького фронту. Після цього передбачався удар у тил Південно-Західного фронту. Операція повинна була розпочатися 5 липня 1943 р. силами близько 900 тис. солдатів і офіцерів, у розпорядженні яких було до 130 "тигрів" і понад 200 "пантер", 2,7 тис. танків і самохідних гармат, близько 10 тис. гармат і мінометів.

Радянське командування прийняло рішення зайняти жорстку оборону, в ході якої знекровити противника, і лише потім перейти в контрнаступ. З цією метою було побудовано глибоко ешелоновану оборону в кілька ліній. На випадок прориву і з метою швидкого переходу в контрнаступ на північній і південній ділянках Курської дуги створювався резервний Степовий фронт.

У ході Курської битви, яка тривала з 5 до 17 липня 1943 р., вермахт утратив до півмільйона солдатів убитими, пораненими і зниклими безвісти, 1,5 тис. танків, 3 тис. гармат. Незважаючи на кількісну перевагу, втрати радянських військ були ще більшими - 860 тис. солдатів, понад 6 тис. танків і САУ, 5 тис. гармат і мінометів. Проте у розпорядженні радянського командування були свіжі резерви. З серпня воно почало Білгородсько-Харківську операцію військ Воронезького і Степового фронтів. 17 серпня бої зав'язалися уже на північних околицях Харкова, а вранці 23 серпня місто було звільнене, цього разу - остаточно. Взяттям Харкова Курська битва завершилася. Контрнаступ переріс у наступ восьми радянських фронтів. Прагнучи врятувати становище, командування вермахту перекинуло із Західного фронту на Східний 14 дивізій. Це полегшило завдання союзників, які в ніч на 10 липня 1943 р. висадилися в Синилії, а 3 вересня - на узбережжі Апенінського півострова. До кінця вересня близько чверті території Італії було очищено від німецьких окупантів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Звільнення України від нацистської окупації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації
  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики