Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

Історія України

14 червня 1940 р., коли німецькі війська вступали в Париж, радянський уряд направив ультиматум Литві - єдиній країни, яка мала спільний кордон із Третім рейхом. Сталін вимагав відставки литовського уряду, арешту деяких його членів і згоди на введення в країну підрозділів Червоної армії. Ультиматум був прийнятий, і наступного дня радянські війська окупували країну, яку Сталін виторгував у Гітлера у вересні 1939 р. в обмін на територію Польщі до Вісли. Услід за цим аналогічні ультиматуми були направлені Латвії та Естонії, після чого ці країни теж були окуповані.

Ще 23 травня 1940 р. генеральний штаб Румунії надіслав об'єднаному командуванню вермахту панічну телеграму з повідомленням про зосередження радянських військ біля румунського кордону. Вермахт залежав від румунської нафти, і можлива окупація цієї країни Радянським Союзом тривожила керівників німецького рейху. Проте Гітлер був схильний не втручатися в конфлікт, якщо претензії Сталіна обмежаться Бессарабією. А тому, коли в ніч на 26 червня посланнику Румунії в Москві була вручена нота ультимативного характеру, Ріббентроп порадив румунам прийняти ультиматум, щоб усунути загрозу окупації Червоною армією всієї країни.

28 червня Червона армія перейшла через Дністер. Щоб попередити спробу евакуації матеріальних цінностей і прискорити відхід румунських військ, Жуков здійснив дві повітрянодесантні операції - в районі Белграда та Ізмаїла. З липня румунські війська повністю залишили територію Бессарабії і Буковини.

Після приєднання Бессарабії і Північної Буковини Кремль доручив розмежувати новоприєднані території керівникам УРСР і Молдавської автономії у складі УРСР. Молдавська АРСР була утворена у листопаді 1924 р. на українських землях як зародок майбутньої союзної республіки, що повинна була включати територію Бессарабії і, можливо, всієї Румунії. М.Хрущов запропонував ділити територію за етнографічною ознакою. В Молдавській АРСР, за переписом 1939 р., налічувалося 304 тис. українців (50,7 % всього населення), 171 тис. молдаван (28,6 %), 61 тис. росіян (10,2 % населення). В Аккерманському повіті налічувалося 368 тис. осіб, з них: 19,6 % молдаван, 39 - українців та росіян, 43 % - болгар, німців, гагаузів та євреїв. В Ізмаїльському повіті проживало 256 тис. осіб, з них: 32 % молдаван, 34,7 - українців та росіян, 33,3 % - болгар, гагаузів та представників інших національностей. Звідси компартійно-радянське керівництво УРСР на чолі із впливовим у Москві М.Хрущовим зробило висновок про те, що до УРСР мають бути приєднані північний і два південні повіти Бессарабії у повному складі, а також сім районів МАРСР з переважно українським населенням.

Верховна Рада СРСР 2 серпня 1940 р. прийняла закон про створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. Північна частина

Буковини, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бессарабії увійшли до складу УРСР. Указом президії Верховної Ради СРСР від 7 серпня 1940 p. у складі УРСР були утворені нові області: Чернівецька, в яку, крім буковинських земель, увійшла основна частина Хотинського повіту Бессарабії, і Аккерманська у складі двох повітів Бессарабії (При-дунайський край). У грудні 1940 р. центр Аккерманської області був перенесений з Аккермана в Ізмаїл. Відповідно область була перейменована в Ізмаїльську.

Після возз'єднання в 1939-1940 pp. західноукраїнських земель з основною територією України населення УРСР у червні 1941 р. зросло на 8,1 млн осіб, тобто до 41 657 тис. осіб, а територія - до 560 тис. кв. км. Безсумнівно, що це возз'єднання було актом історичної справедливості, як казали і в радянські часи. Однак у ту епоху на нього лягла тінь пакту Ріббентропа-Молотова. Питання про легітимність нових кордонів України, які були одночасно кордонами Радянського Союзу, залишалося нерозв'язаним, хоча мова йшла про корінні етнічні або віддавна колонізовані українцями землі.

На початку липня 1940 р. Верховна Рада УРСР утвердила склад виконкомів повітових рад. Вони розгорнули роботу зі створення органів управління на місцях. Після утворення Чернівецької області адміністративно-територіальний устрій Буковинського краю було приведено у відповідність із пануючим в СРСР устроєм: повіти ліквідовані, а волості об'єднані в райони. Покликані для широкої взаємодії з населенням владні структури радянських органів створювалися за найбільш масової участі місцевих жителів. Кандидатури в ці органи спочатку підбиралися компартійними комітетами і органами державної безпеки, а потім висувалися і обговорювалися на зборах робітників, селян та інтелігенції за місцем проживання або роботи. На керівну роботу в органи державної влади і управління було підібрано близько 14 тис. осіб, з них майже тисяча жінок. При комплектуванні місцевих радянських органів враховувалися інтереси всіх національностей. Зокрема, у склад сільрад було висунуто 2410 депутатів, з них - 1677 українців, 218 росіян, 214 румунів, 199 молдаван, 88 євреїв, 14 поляків. У складі рад почали працювати комісії (земельні, шкільні, дорожні, охорони здоров'я, фінансові), до яких було залучено десятки тисяч осіб з числа місцевого населення. Побудована таким чином влада сприймалася як цілком народна.

Одночасно і навіть з деяким випередженням будувалася мережа органів компартійної диктатури. Спочатку були створені Хотинський і Чернівецький повітові комітети КП(б)У, із залученням деяких колишніх працівників Буковинського і Бессарабського крайкомів Комуністичної партії Румуни. Після утворення Чернівецької області були створені обласний, три міських і 17 районних комітетів КП(б)У.

• 15 серпня 1940 р. президія Верховної Ради СРСР видала указ "Про націоналізацію банків, промислових і торговельних підприємств, залізничного і водного транспорту і засобів зв'язку Північної частини Буковини". Націоналізовані підприємства передавалися у підпорядкування відповідних союзних або республіканських наркоматів. Було відновлено виробництво на більш ніж 50 підприємствах, законсервованих у румунські часи. Потрібне їм устаткування терміново завозилося з підприємств-шефів східних областей УРСР. Все це дало можливість за рік підняти рівень промислового виробництва в області удвоє. Майже вдвічі збільшилася кількість промислових робітників - з 12,2 тис. до 23,2 тис. Понад 14 тис. бажаючих отримали можливість виїхати у східні області УРСР на металургійні заводи, шахти, новобудови. Таке соціальне лихо, як безробіття, було ліквідоване за півроку.

• 15 серпня 1940 р. президія Верховної Ради СРСР видала указ "Про націоналізацію землі на території Північної частини Буковини", за яким у державну власність перейшло 836 тис. га землі. У поміщиків і церкви було конфісковано 181 тис. га земель. У заможних селян вилучено 150 тис. га землі. Все це дало можливість виділити земельні наділи понад 60 тис. безземельних і малоземельних селян. Сільському господарству нової радянської області надавалися різноманітні пільги за рахунок напруження ресурсів східних областей. В села завозилися міндобрива і сільськогосподарські машини. Була створена державна зооветеринарна служба. Понад 60 % господарств держава звільнила від сплати податків.

Поступово буковинське село готували до суцільної колективізації. Навесні 1941 р. було організовано понад 24 тис. супряжних груп, які обробляли землю 45,5 тис. господарств. В області було також створено 62 колгоспи, які об'єднували 4,5 тис. селянських господарств.

За таким же сценарієм розгорталася радянізація і Придунайського краю. Влітку 1941 р. в області існувало 216 колгоспів із земельною площею в 215 тис. га, які об'єднували 27 тис. господарств - майже чверть їх загального числа. Кількість місцевих селян, які об'єдналися в колгоспи, була не більшою, ніж на Буковині, основну частку колгоспників складали переселенці.

Наступний розділ:

Підготовка СРСР до війни


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР
  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики