Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

Історія України

У діяльності Ю.Пілсудського ідея відродження багатонаціональної Речі Посполитої займала провідне місце. У січні 1920 р. польський уряд скасував Галицький крайовий сейм і крайовий виділ. У грудні того ж року була скасована територіальна окремішність Галичини. У вересні 1921 р. на всіх східних землях був запроваджений єдиний для всієї держави поділ на воєводства, повіти і зміни. Термін "Східна Малопольша", який був історичною назвою Західної Галіції з центром у Кракові, поширився на всю Галичину. На території Східної Галичини були утворені три воєводства - Львівське, Станіславське і Тернопільське. Щоб переконати європейську громадськість у польському характері цих територій, до Львівського воєводства були приєднані вісім повітів Західної Галіції з переважно польським населенням.

Волинське і Поліське воєводства, які були утворені на землях, що належали раніше Російській імперії, отримали назву "Східні окраїни" (креси). До цих воєводств були приєднані корінні польські землі, аби збільшити в них частку польського населення. Натомість Лемківщина була приєднана до Краківського воєводства. Значна частина українських територій була включена до Люблінського воєводства.

26 вересня 1922 р. польський сейм прийняв юридичний акт "Про засади загального самоврядування воєводств, зокрема воєводства Львівського, Тернопільського і Станіславського". Виділення Східної Галичини навіть у назві визначало демагогічний характер цього закону, явно спрямованого на створення ілюзії рівноправності української національної меншини на території, яка ще мала статус міжнародної. Закон передбачав створити в цих трьох воєводствах (інші українські воєводства в рахунок не бралися, тому що їхня приналежність Польщі не ставилася під сумнів) окремі двопалатні - польські і українські - воєводські самоврядні сеймики. Вони були наділені широкими повноваженнями. Цим же законом особам української національності гарантувалися участь у державній і самоврядній адміністрації, рівноправність української мови і греко-католицької релігії. Закон залишився, однак, на папері до кінця існування Другої Речі посполитої Польської.

У березні 1921 р. польський сейм прийняв Конституцію, за якою Польща проголошувалася республікою, в якій влада належить народу. Законодавча влада надавалася Національним зборам у складі двох палат - сенату і сейму. Депутати обиралися загальним, рівним, прямим, безпосереднім, таємним, пропорційним голосуванням на п'ять років. Виконавча влада належала президенту та уряду. Функції президента зводилися до представницьких, а уряд був відповідальний перед сеймом. Конституція гарантувала демократичні права і свободи, право приватної і колективної власності, соціальне забезпечення на випадок хвороби та безробіття. Проте національні меншини одержали тільки культурно-національні права, про реальну автономію в Конституції не йшлося. Не дивно, що демократична фразеологія Конституції Польщі здавалася українцям відірваною від життя. Вони робили висновки з практики щоденного спілкування з місцевими властями.

На осінь 1922 р. були призначені вибори в сейм. Проводячи їх у Східній Галичині, польський уряд розраховував перетворити виборчу кампанію на своєрідний референдум. Тому українські політичні сили, крім маловпливової українсько-руської партії хліборобів, закликали населення бойкотувати вибори. Церква теж підтримала бойкот. Партії звернулися до країн Антанти і "всього культурного світу" з відповідними відозвами. Бойкот виборів польська адміністрація розглядала як акцію, спрямовану з радянської України. За цих умов польський уряд зміцнив охорону кордону і розпочав арешти українських політичних діячів.

Однак репресивні заходи практично не вплинули на ситуацію. Зірвати бойкот польським властям не вдалося. У Східній Галичині (в її нових адміністративних кордонах) у виборах до сейму взяло участь в основному польське населення. За кандидатів від українського списку, представленого партією хліборобів, проголосувало менше 3 % виборців. Не бойкотувало виборів населення українських територій, які до революції знаходилися у складі Росії.

Депутатами Національних зборів було обрано 26 українців - 20 послів сейму і 6 сенаторів. Вони створили Українську парламентську репрезентацію. 23 січня 1923 р. представник Українського сеймового клубу С.Підгірський від імені населення Волині, Холмшини, Підляшшя і Полісся заявив, що українські парламентарії ставлять собі за мету відродження самостійної національної державності. Разом з тим, представники українського населення висловлювали готовність співпраці з польським народом і з усіма народами, які входили до складу Речіпосполитої Польської. Умовою співпраці мала бути можливість кожному народу, який займав окреслену територію, вповні реалізувати своє право на самовизначення, на вільний розвиток усіх сфер життя.

Проте польська адміністрація тримала курс на інтеграцію східних кресів у польській національній державі. Це означало, що місцеве населення рано чи пізно мусило полонізуватися, відмовитися від своєї національної ідентичності. Назви "українець", "український" в офіційній мові були заборонені. У затверджуваних сеймом законодавчих актах, в інших державних документах почали вживатися терміни "русини", "православні", "тутешні", "волиняки", "поліщуки".

У Східній Галичині політика польського уряду була агресивно-наступальною внаслідок невпевненості у можливості утримати цю територію, що мала міжнародний статус. Після проведеного перепису населення, який мав засвідчити "перевагу польського елементу", після виборів у сейм уряд у листопаді 1922 р. видав наказ про призов на військову службу громадян 1900-1901 рр. народження. Коли українці, які не вважали себе громадянами Польської держави, почали протестувати, призов у армію почали здійснювати примусовими засобами. Навчатися у Львівському університеті дозволялося лише тим, хто відслужив у польському війську.

Недалекоглядність польських правлячих кіл неминуче повинна була негативно позначитися на внутрішній стабільності держави, якій ще не виповнилося і п'яти років. У неділю 18 березня 1923 р. на площі біля собору св. Юра у Львові зібралося близько 20 тис. українців. 82-річний патріарх українського визвольного руху, у минулому віце-президент парламенту Австро-Угорщини професор Юліан Романчук зачитав слова присяги, яку присутні вголос повторювали поодинокими реченнями, піднісши праву руку догори. Текст присяги звучав так: "Ми, український нарід, клянемося, що ніколи не погодимося на панованє Польщі над нами й кожну нагоду використаємо, щоб ненависне нам ярмо неволі зі себе скинути та злучитися з цілим великим українським народом в одній, незалежній соборній державі". Клятва недвозначно свідчила про те, що населення Східної Галичини не бажало в своїй більшості змиритися з перебуванням у чужій державі. Тим більше, що в наступні роки панівні кола Польської держави робили все, щоб вона залишалася ворожою для національних меншин, які жили на своїй землі і не вважали себе меншиною.

Наступний розділ:

Аграрна проблема


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській
  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики