Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

Історія України

Про переворот у Петрограді в Києві дізналися ввечері 7 листопада. На спільному засіданні виконкомів рад робітничих і солдатських депутатів більшовики закликали до переходу влади до рад, але есери та меншовики стояли за підтримку Тимчасового уряду. До підтримки уряду схилялися міська дума, а головне - штаб Київського військового округу.

Пізно ввечері відбулося засідання Малої ради, яка створила підзвітний Центральній Раді Крайовий комітет з охорони революції в Україні. По суті, це була перша публічна заява Центральної Ради про переобрання влади до своїх рук. Проте, не бажаючи мати вигляд узурпатора влади, вона запросила до Комітету охорони революції представників політичних партій (у т. ч. російських і єврейських), громадських організацій, представників рад Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава. Наступного дня Комітет оприлюднив свою першу постанову. В ній попереджалося, що погроми, бешкети і непорядки будуть нещадно придушуватися на всій території України. 9 листопада Комітет звернувся з відозвою до населення України, в якій повторив заклик зберігати спокій і рекомендував революційним та демократичним організаціям об'єднуватися в місцеві комітети для охорони революції. У відозві підкреслювалося, що влада Комітету поширюється на дев'ять губерній України.

Про це було повідомлено командування Київського військового округу. Однак командуючий округом генерал М.Квецинський та комісар округу І.Кирієнко вороже поставилися до створення Крайового комітету, а включення до його складу представників більшовицької партії Крейсберга та Затонського дало формальну підставу для заяв про неправочинність Комітету. Щоб не загострювати конфлікт і залучити на свій бій якомога більше демократичних сил, Центральна Рада 9 листопада винесла резолюцію про владу в країні. В ній ішлося про перехід влади "до рук революційної демократії", а не до рад робітничих і солдатських депутатів. УЦР висловилася проти повстання у Петрограді і заявила про власну готовність боротися "з усякими спробами піддержати бунти на Україні".

Одразу після голосування резолюції більшовики оголосили про свій вихід із Центральної Ради і Крайового комітету. Вони запропонували організувати в Києві ревком і передати йому всю владу в місті. Рада робітничих депутатів цю пропозицію схвалила.

Тим часом 10 листопада до Києва прибули очікувані штабом КВО козача дивізія та загони чехословаків. Командування штабу вирішило спочатку завдати удару по більшовиках як найрадикальніших елементах. 10 листопада частини штабу оточили Марийський палац, де засідала Рада робітничих депутатів, і арештували утворений більшовиками ревком. Правда, більшовики одразу ж створили другий ревком. Ситуація в місті вийшла з-під контролю і обернулася рядом збройних інцидентів переважно на Печерську, навколо заводу "Арсенал". Бої тривали до 13 листопада і закінчилися поразкою штабу округу.

У місті почала роботу узгоджувальна комісія, завданням якої було унормувати ситуацію в Києві. До її складу увійшли всі впливові політичні сили, включно з більшовиками. Комісія вирішила вивести з міста викликані штабом К ВО військові частини, демократизувати штаб КВО, повернути місто до мирного життя. Комісія визнала за УЦР повноту влади. 14 листопада Генеральний секретаріат призначив командуючим КВО полковника В.Павленка. Того ж дня робітники Києва припинили страйк, а чсрвоногвардійці перейшли до загонів вільного козацтва. Більшовицький ревком продовжував існувати, але жодних претензій на владу не заявляв. 16 листопада об'єднане засідання виконкомів рад робітничих і солдатських депутатів визнало Центральну Раду крайовою владою.

12 листопада на сьомих загальних зборах УЦР М.Грушевський зробив доповідь про проект Конституції України, в якій озвучив ідею проголошення Української держави. Це мала бути демократична республіка, в якій не передбачалося жодного місця авторитарному режимові, а виконавча влада була поставлена в чітко окреслені рамки. Україна мала бути унітарною державою з широким місцевим самоврядуванням та конституційним забезпеченням прав національних меншин. Верховне право в Українській демократичній республіці забезпечувалося не за федеративним центром, а за українським народом в особі Всенародних зборів України.

Кількома днями пізніше питання про проголошення України демократичною республікою було переведено в практичну площину. 19 листопада Генеральний секретаріат обговорив проект 111 Універсалу Центральної Ради, головна ідея якого була передана через цілком конкретне політичне рішення: "Віднині Україна стає Українською Народною Республікою".

III Універсал можна вважати одним із найрадикальніших і найкон-структивніших документів, які вийшли зі стін Центральної Ради. Він відкинув унітарний принцип державного устрою Росії. Але йшлося не про автономію України в Росії в баченні Тимчасового уряду, а про принципово нове майбутнє державне утворення. Універсал виходив з факту поширення влади Генерального секретаріату на 9 губерній України, а також розширення його компетенції. За III Універсалом Генеральний секретаріат перестав виконувати роль передавального механізму у вертикалі виконавчої влади. Він отримав повноваження і статус повноцінного українського уряду, а Центральна Рада забезпечила собі до проведення Українських Установчих зборів права найвищого законодавчого органу влади.

Важливою відмітною рисою Універсалу була його соціально-економічна платформа. Вона містила в собі вирішення земельного питання, робітничу політику, державний контроль за виробництвом, негайне припинення світової війни, скасування смертної кари, нову судову систему, поширення прав місцевого самоврядування, забезпечення демократичних свобод особи та національних меншин. У всіх цих напрямах Центральна Рада пішла значно далі Тимчасового уряду, і не набагато відстала від більшовиків. У всякому разі є підстави говорити проте, що III Універсал задовольнив революційні (національні й соціальні) очікування переважної більшості українського суспільства.

Вотумом довіри до Центральної Ради стали вибори до Всеросійських установчих зборів, що відбулися 25 листопада. За українські списки у Волинській та Київській губерніях голосувало майже 87 %, у Подільській - 92, у Полтавській - понад 75, у Катеринославській та Чернігівській - 54 % виборців.

Праві російські політичні сили, які з недовірою ставилися до діяльності УЦР за часів Тимчасового уряду, проголошення Української Народної Республіки розцінили як сепаратистську акцію, спрямовану на розвал Росії. В Київській міській думі кадети виступили із заявою про те, що III Універсал був узурпацією прав Всеросійських Установчих зборів. Майже аналогічною була позиція київських меншовиків.

Наміри авторів III Універсалу провести демократичну земельну реформу на користь безземельного селянства викликали протести союзу земельних власників, об'єднання цукрозаводчиків та польської земельної ради. їх підтримали фінансові кола, які блокували фінансові потоки. Це був потужний важіль тиску на молодий український уряд, який 29 листопада був змушений вдатися до роз'яснень у земельній справі, які не стільки заспокоїли правих, як розбурхали лівих.

III з'їзд УПСР, який відбувся в Києві 4-6 грудня 1917 р. і на якому помітну роль відіграли ліві українські есери, застеріг Центральну Раду від того, щоб брати за основу своєї діяльності не соціальний, а національний чинник, оскільки в такому разі вона може втратити підтримку трудового народу України.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради
  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики