Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

Історія України

Закарпаття - це територія, заселена українцями на південних схилах і передгір'ях Карпат. Має різні назви: Карпатська Україна, Закарпатська Україна, Прикарпаття, Карпатська Русь, Угорська Русь. Розмаїття назв відбиває історико-географічні особливості цього масиву українських територій як прикордонної території, перехрестя різних політичних, етнічних, релігійних та економічних впливів.

Етнічно і релігійно ця територія тяжіла до східнослов'янського, греко-православного світу. Політично і економічно протягом тривалого історичного періоду була пов'язана з Угорським королівством, Австрійською монархією, Румунією, Словаччиною. Закарпаття знаходиться на пограниччі між Східною і Центрально-Східною Європою.

Основу економічного життя Закарпаття становило велике землеволодіння у вигляді магнатських латифундій. Після поразки визвольних змагань угорської шляхти проти австрійського панування під орудою Ференца Ракоці II у 1703-1711 pp. маєтки учасників повстання передавалися урядом новим німецьким власникам. Так, найбільші маєтності Ференца Ракоці II, з центром у Мукачеві, перейшли до німецького роду Шенборнів. Утворена ними величезна Мукачівсько-Чинадіївська латифундія (домінія) включала 152 села, 4 міста, 15 присілків з населенням 14 тис. осіб. Шенборни і нові землевласники почали переселяти у свої маєтки німецьких колоністів, які одержували ділянку землі (скільки міг обробити за допомогою двох коней чи волів), луки (які можна було скосити за 6 днів) на договірних умовах, залишаючись при цьому вільними. Німці-колоністи звільнялися від повинностей на 10 років. Більшість переселенців мали освіту, серед них були лікарі, священики, вчителі.

Економічний визиск в магнатських латифундіях був жорстоким, селяни перебували в повній кріпосній залежності від землевласника, навіть не маючи права без його дозволу віддати в школу своїх дітей. З метою стабілізації соціально-економічного становища в Угорщині і Закарпатті Марія-Терезія і Йосиф II запровадили заходи, покликані врегулювати взаємини між землевласниками і кріпосними селянами. Незважаючи на спротив шляхти, в 1767 р. урядом було розпочато т. зв. урбаріальну реформу (урба-рій - перелік). За її результатами панщина зменшувалася до 1-2 днів на тиждень. Крім того, урбарій визначав соціальний статус селянина. Той з них, хто мав повний наділ (телек) або половину, або чверть, навіть восьму частину телека, зараховувався до кріпаків з наділом, хто мав менш 1/8 наділу або зовсім не мав землі, - до желярів (наймитів). Урбарій регламентував і повинності селян - платити дев'ятину, десятину, військовий податок, ремонтувати шляхи, побори на користь церкви тощо.

Під час селянської війни в Трансільванії австрійський уряд пішов на певні поступки в аграрній сфері. Маніфест Йосифа II від 25 серпня 1785 р. формально звільняв селян від кріпацтва. Втім, незадовго перед смертю Йосифа II усі його нововведення було скасовано.

Соціальна структура населення Закарпаття, що остаточно викристалізувалася у 80-ті рр. XVIII ст., майже без змін проіснувала до середини XIX ст. 90 % усієї землі належало 5 найбільшим магнатським родинам, Ужгородській казенній домініїта Мукачівському монастиреві. 12 тис. дворян (немішів), що становили 5 % усього населення, як і більшість селян, були безземельні (але користувалися, на відміну від селян, соціальними привілеями - не ходили на панщину і не обкладалися податками), вони вимушені були служити на дрібних посадах в домініях та в комітатах - органах адміністративної влади.

Сільське населення краю складали поміщицькі, державні та церковні селяни. В залежності від соціального статусу (особистої залежності, земельної власності) селяни були: 1) урбаріальні, тобто кріпосні з наділом землі; 2) желяри або напівжеляри - наймити, які не мали землі; 3) лібертині - вільні селяни; 4) німецькі колоністи, які були вільні і володіли землею на договірних засадах.

Етнічний склад населення краю (за даними на 1848 р.) свідчить, що більшість складали русини - 235 тис, а крім того: угорці - 120 тис, словаки - 14, румуни - 65, німці - 10, євреї - 25 тис.

Основний вид господарчої діяльності населення Закарпаття - землеробство, в якому було зайнято 90 % населення. Традиційними сільськогосподарськими культурами були жито, пшениця, овес, просо, поширювалася кукурудза. У великих латифундіях розвивалися садівництво, виноградарство, тваринництво, бджільництво.

На рубежі XVIII-XIX ст. господарства великих доміній все більше стали орієнтуватися на ринок. 46 % зернових продавалися на ринку, перероблялися на пиво і горілку. На ринок латифундії постачали овочі, фрукти, виноград та вино. Так, Мукачівсько-Чинадіївська домінія щорічно постачала тисячі літрів вина на ярмарки, в корчми, вивозила свою продукцію до Галичини, Буковини, в Наддніпрянську Україну та Росію. Мед і віск, що вироблялися в поміщицьких господарствах, також вивозилися за межі Закарпаття - в Австрію, Угорщину, Італію, Галичину.

Згідно з адміністративною підпорядкованістю міста Закарпаття (кінець XVIII - початок XIX ст.) поділялися на: 1) приватновласницькі (Мукачево, Берегово, Севлюш, Косино); 2) казенні (Ужгород, Перечин); 3) коронні (Хуст, Вишково, Тячево). Найбільшими урбанізаційними центрами Закарпаття були Ужгород, Мукачеве, Берегове.

Населення міст складали ремісники, торговці, селяни. Застаріла на кінець XVIII ст., цехова організація міського ремесла гальмувала розвиток промислового виробництва, його конкурентоспроможність на ринку. Основними видами ремісничої діяльності у містах були гончарство, ковальство, бондарство, теслярство, кравецтво, ткацтво, чинбарство, кушнірство, пекарство. Зростання кількості цехів гальмувало розвиток виробництва, перетворившись на закриті корпорації, цехи тримали в секреті виробничі досягнення, посилювали регламентацію щодо виготовлення товарів, усіляко ускладнювали процедуру прийому в майстри.

У 1-й пол. XIX ст. ремісниче виробництво починає витіснятися мануфактурним. Перші мануфактури були поміщицькі і державні, засновані на праці кріпаків. Вони з'явилися на соляних промислах, які були державною монополією, в лісовій промисловості, цегельному виробництві. В поміщицьких господарствах виникають цегельно-черепичні, паперові мануфактури. Поступово праця кріпосних на більшості мануфактур замінюється на вільнонайману. Якщо наприкінці XVIII ст. на руднях і металообробних підприємствах вільнонайманими були лише майстри, то в середині XIX ст. всі робітники були вже вільнонайманими.

У 40-х рр. XIX ст. на зміну ярмаркам як основним центрам торгівлі приходить нова форма обміну - постійна торгівля. В 1-й пол. XIX ст. на Закарпатті відбувається формування купецтва як окремої соціальної групи. В містах велася постійна торгівля в магазинах, крамницях, корчмах. Закарпаття виступало пунктом транзитної торгівлі, з Росії, Польщі, України торговельні шляхи вели до Чехії, Австрії, Німеччини.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"
  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики