Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

Історія України

Відступивши під тиском німецьких військ з України весною 1918 р., більшовики не могли примиритися з незалежністю України як з економічних, так і з ідеологічних та військово-стратегічних міркувань.

Важливою ланкою у завоюванні більшовиками України стало створення КП(б)У та проведення у липні 1918 р. під Москвою її першого з'їзду. КП(б)У створювалась як підрозділ РКП(б), а головне завдання нової структури було визначене як боротьба "за революційне об'єднання України з Росією на засадах пролетарського централізму в межах Російської Радянської Соціалістичної Республіки". 28 листопада того ж року ЦК РКП(б) санкціонував утворення "незалежного" Тимчасового робітничо-селянського уряду України, який очолив Г.Пятаков. Завдання уряду полягало у створенні ілюзії питомих українських більшовицьких сил, а насправді він повинен був прикривати інвазію російських військ в Україну. На початку січня 1919 р. уряд перебрався до Харкова, який захопили більшовицькі війська. Тим часом від бездіяльності в ньому розгорілися інтриги і чвари за місце голови, група Ф.Артема прагнула змістити з цієї посади Г.Пята-кова. Чвари були припинені Москвою, яка призначила новим головою уряду X. Раковського.

29 січня Х.Раковський реорганізував Тимчасовий уряд. За російським взірцем відділи уряду були названі народними комісаріатами, а сам уряд - Радою народних комісарів. Радянська державність в Україні сліпо копіювала російські зразки, форми і методи, в ній практично не було національної складової. Навіть назву держави більшовики змінили з УНР на УСРР (Українська соціалістична радянська республіка).

На початку березня 1919 р. в Харкові відбувся III з'їзд КП(б)У. Його делегати представляли понад 23 тис. більшовиків, які на той час працювали в Україні. Тоді ж було створене політбюро ЦК, до складу якого увійшли секретар ЦК КП(б)У Г.ГТятаков, голова Київської ради робітничих і селянських депутатів А. Бубнов, голова УРНГ Е.Квірінг, нарком землеробства УСРР В.Мещеряков і голова Рад нар кому Х.Раковський. Проте Х.Раковський не спрацювався зі своїм попередником Г.Пятаковим, і в травні 1919 р. секретарем ЦК КП(б)У було обрано С.Косіора.

У зв'язку з обраною ВЛеніним тактикою співпраці з лівими українськими політичними партіями, які солідаризувалися з радянською платформою, їм було дозволено провести свої з'їзди і взяти участь у виборах делегатів на III Всеукраїнський з'їзд рад. Майже одночасно зі з'їздом КП(б)У відбулися з'їзди обох лівоесерівських партій - Української партії соціалістів-революціонерів (комуністів-боротьбистів) та Української партії лівих соціалістів-революціонерів (борбистів). Остання виникла внаслідок розколу Української партії лівих соціалістів-революціонерів (УПЛСР), яка була відгалуженням загальноросійської партії лівих есерів. Обидві партії заявили про перехід на радянську платформу, проте не погоджувалися з диктаторськими методами діяльності більшовиків. Замість гасла диктатури пролетаріату вони висували гасло диктатури трудящих класів і вимагали забезпечити рівні політичні права робітничому класу і селянству. Боротьбисти виступали за збереження національної форми української держави.

III з'їзд КП(б)У рекомендував Всеукраїнському з'їзду рад, що мав відбутися, взяти за основу при опрацюванні Конституції УСРР Конституцію РСФРР 1918 р. Вона справді була взята за основу, причому ще до скликання з'їзду, коли визначалися норми представництва на Всеукраїнський з'їзд рад. За російською конституцією робітничому класу надавалася рішуча перевага на виборах до Всеросійського з'їзду і губернських рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Так, Всеросійський з'їзд рад складався з представників міських рад з розрахунку один депутат на 25 тис. виборців і представників губернських з'їздів рад з розрахунку один депутат на 125 тис. жителів. П'ятикратна перевага міського пролетаріату давала можливість побудувати радянські органи влади так, щоб вони не виходили із-під більшовицького контролю.

Дуже показово, що в Україні кількісні параметри представництва були ще більш жорсткими. Більшовики не могли тут довіряти навіть робітникам. Конкретні норми представництва ЦК КП(б)У затвердив такі: один представник від сільської волості (незалежно від кількості населення в ній), від 10 тис. робітників і від 1000 червоноармійців. Отже, делегати з'їзду були сформовані в основному із середовища червоноармійців, серед яких було не так багато українців.

Відповідно до урядового декрету з другої половини січня в сільській місцевості України почалася організація комітетів бідноти (вже розпущених у радянській Росії). За січень і лютий на всій території України, яка опинилася під контролем Червоної армії, були утворені воєнно-революційні комітети. Спираючись на ВУЧК, більшовицькі осередки, ревкоми і комбіди, Рад нарком провів вибори на Всеукраїнський з'їзд рад і добився бажаного результату. Серед 1719 делегатів з'їзду виявилося 1367 більшовиків, 150 боротьбистів і 100 борбистів.

З Конституції УСРР, прийнятої III Всеукраїнським з'їздом рад 10 березня і затвердженої в остаточній редакції ВУЦВК 14 березня 1919 p., не можна було встановити, чи є республіка незалежною державою, чи вона входить у федеративний зв'язок з іншою державою. Вона містила нормативні акти для законодавчих, виконавчих й судових органів влади, встановлювала герб і прапор республіки, визначала її столицю. РСФРР в її тексті жодного разу не згадувалася.

За конституційними лаштунками ж насправді всього цього не було. Розбудовуючи свій апарат і сполучаючи його з об'єктами управління на території республіки, Раднарком УСРР наслідував управлінські схеми, вже напрацьовані в РНК РСФРР. На початку березня 1919 р. президія ВРНГ РСФРР звернулася до Української ради народного господарства з вимогою пере підпорядкувати їй всі варті уваги об'єкти управління на території України згідно з вимогами демократичного централізму. Уряд УСРР негайно вирішив об'єднати ВРНГ і УРНГ в єдину систему, а також об'єднати банківську справу обох республік, щоб Народний банк РСФРР обслуговував територію України. Після цього товарні фонди обох республік були об'єднані й встановлено спільний виробничий план. Планування відбувалося через відділи, главки і центри ВРНГ.

23 квітня головком Червоної армії І.Вацетіс написав доповідну записку голові Раднаркому РСФРР з вимогою ліквідувати національні армії і "сепаратну автономність у питаннях ведення війни". 19 травня директива ЦК РКП(б) про воєнну єдність була розглянута на нараді членів ЦК КП(б)У і відповідальних працівників центральних радянських установ. Того ж дня ВУІДВК схвалив резолюцію "Про об'єднання військових сил радянських республік". А 27 травня пленум ЦК КП(б)У провів рішення про об'єднання, поряд з військовим командуванням, раднаргоспів, залізниць, фінансів і управління працею. Військовий комісаріат УСРР було розформовано, а Український фронт ліквідовано, на його основі було створено дві армії - 12-ту Західного фронту та 14-ту Південного фронту.

Так виглядала політично-державна надбудова, яка дістала назву Української соціалістичної радянської республіки.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.
  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики