Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

Історія України


Становище у повоєнній Європі. Початок "холодної війни". Акція "Вісла"


Радянський Союз за результатами Другої світової війни зумів створити по периметру західних кордонів - від Фінляндії до Болгарії - зовнішній пояс формально незалежних, але підконтрольних собі держав. За винятком Фінляндії і Австрії, в них прийшли до влади комуністичні партії, за допомогою яких Москва тримала у полі свого тяжіння визволені від гітлерівського панування народи. Одночасно Сталіну вдалося зберегти за Росією всі територіальні надбання, здобуті завдяки реалізації в 1939-1940 рр. пакту Ріббентропа-Молотова, а також приєднати й нові території - частину Східної Пруссії, Курильські острови, Південний Сахалін. Росія поглинула також невелику республіку, розташовану в Центральній Азії, - Туву.

Погодившись в Ялті на істотне розширення радянської імперії, щоб за допомогою Сталіна довести до кінця розгром Німеччини і Японії, лідери США і Великої Британії мали намір покласти край подальшим зазіханням Кремля. Однак закінчення війни не зупинило, а скоріше заохотило Москву до нових територіальних надбань. Радянський Союз надав величезну допомогу Комуністичній партії Китаю, яка спрямовувала до переможного кінця громадянську війну в своїй країні. Здійснювалася активна підтримка Комуністичної партії Греції, яка теж розв'язала громадянську війну. СРСР за допомогою організованої "громадськості" висунув територіальні претензії до Туреччини та Ірану. Нарешті, радянська Росія активно втручалася у внутрішні справи Франції та інших країн Західної Європи. Курс Кремля на радянізацію Європи ставав дедалі очевиднішим. Країни Європи не могли вийти з післявоєнної розрухи, народи бідували, зростала соціальна напруга. Аби мати з цього політичні дивіденди та прагнучи посилити ефективність комуністичної пропаганди, Москва почала підготовку до створення інформаційного бюро європейських комуністичних партій (Комінформбюро).

Першим забив на сполох В.Черчілль, який втратив посаду прем'єр-міністра Великої Британії після парламентських виборів 1945 р., але зберігав великий політичний вплив. Під час приватного візиту в США у березні 1946 р. у присутності президента Г.Трумена він виступив з промовою, в якій констатував очевидне: над Центрально-Східною Європою опустилася "залізна завіса". Звідси робилися висновки про користь атомної монополії США і провідну роль англомовних країн у післявоєнному світі. Виступ В.Черчілля прийнято вважати початком "холодної війни".

Водночас урядові відомства США з весни 1947 р. вивчали можливість надання Європі термінової фінансово-економічної допомоги. 5 червня державний секретар Дж.Маршалл виступив у Гарвардському університеті з програмною промовою, що стала висхідним пунктом довготривалих заходів економічного і політичного значення. У промові Маршалл вказував, що метою американського уряду є повернення Європи до нормального економічного стану, без якого не може бути політичної стабільності і тривалого миру. Він запевняв, що адміністрація США не має наміру спрямовувати свою політику проти якої-небудь країни або доктрини, вона лише готова боротися проти голоду, злиденності, відчаю і хаосу. Однак "план Маршалл а" цілив своїм вістрям у намагання Радянського Союзу поневолити Європу, адже ще з 1917 р. було відомо, що комунізм народжується в ситуації голоду, злиденності, соціального відчаю і хаосу.

Конгрес США схвалив план Маршалла у квітні 1948 р. Згідно із цим планом протягом 1948-1952 рр. США надали допомогу Європі у розмірі понад 13 млрд доларів (у сучасних цінах - до 100 млрд). Вливання фінансових коштів у таких розмірах оздоровило західноєвропейську економіку і допомогло здійснити післявоєнну відбудову господарства одночасно з його технічною реконструкцією. План Маршалла став першим кроком на шляху європейської економічної інтеграції. Життєвий рівень населення Західної Європи почав швидко зростати. Зникла небезпека комуністичного перевороту, яка особливо відчувалася у Франції.

Вирішальним у сформуванні післявоєнного балансу сил у Європі і в усьому світі виявився 1949 р. Тоді Німеччина була поділена на дві держави. На місці американської, англійської і французької зон окупації виникла Федеративна Республіка Німеччини (ФРН), а на місці радянської окупаційної зони постала Німецька Демократична Республіка (НДР). У відповідь на сталінський наступ у Європі США і західноєвропейські країни уклали Північноатлантичний пакт (НАТО). Радянський Союз успішно випробував свою атомну бомбу і посилив роботи в галузі ракетної техніки, щоб забезпечити засоби доставки ядерної зброї на територію можливого противника. На території Китаю, за винятком Тайваню, КПК створила Китайську Народну Республіку. Улітку 1950 р. "холодна війна" переросла в серйозний конфлікт на Корейському півострові, поділеному по 38-й паралелі на американську і радянську зони окупації.

Логіка "холодної війни" продиктувала країнам Заходу намір використати в інтересах зміцнення НАТО економічний потенціал ФРН, який після успішної реконструкції став третім за розмірами після США і СРСР. У Парижі в жовтні 1954 р. ФРН отримала суверенітет і перетворилася на повноправного члена НАТО. Війська трьох держав Заходу залишилися на території ФРН, але вже як союзники.

На ратифікацію Паризьких угод 1954 р. парламентами країн Заходу Радянський Союз відповів у травні 1955 р. створенням Організації Варшавського Договору. Варшавський пакт не змінив реального співвідношення сил, але юридично закріпив присутність радянських військ у Центральною-Східній Європі. Нова воєнно-політична структура не тільки протистояла НАТО, але й виявилася вирішальним засобом для придушення визвольної боротьби народів, що входили у зовнішній пояс російсько-радянської імперії.

У 1945 р. країни Центрально-Східної Європи виявилися відгороджені від західної частини континенту "залізною завісою", яку створювала радянська присутність. Спочатку замасковано, а потім дедалі відвертіше радянська адміністрація почала насаджувати в цих країнах політичні режими, які в своїх основних рисах не відрізнялися від власного. Під виглядом "народної демократії" утверджувалася диктатура місцевих комуністичних партій, цілком залежних від Москви. Одержуючи владу зі сталінських рук, лідери цих партій повинні були коритися радянському диктату. Лише у двох державах - в Австрії й Фінляндії - радянська присутність не призвела до радикальної зміни суспільно-політичного ладу.

У 1949 р. Москва створила Раду Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), до якої увійшли всі країни "народної демократії", за винятком Югославії. Здійснюваний через Комінформ політичний диктат доповнювався диктатом економічним. Водночас члени РЕВ могли користуватися проме провиною, паливними ресурсами і товарами, що надходили 5 Радянського Союзу за цінами, нижчими від світового рівня. Радянські керівники розуміли, що утримати країни Варшавського договору в орбіті свого впливу неможливо тільки силовими засобами. Вони потурбувалися про те, щоб життєвий рівень населення цих країн зростав більш швидкими темпами, ніж добробут громадян СРСР.

Ще під час війни, у вересні 1944 р., між Польським комітетом національного визволення та урядом УРСР була укладена угода про взаємне переселення українського населення з території Польщі до УРСР, а польськоо-до Польщі. Мова йшла про добровільне переселення на етнічну Батьківщину, зі збереженням майна. Обидві держави брали на себе зобов'язання сприяти організаційно і матеріально переселенцям. Всього за 1944-1947 рр. 3 Польщі в Україну було евакуйовано 122 454 сім'ї (482 109 осіб). З території України в Польщу виїхало 810 415 осіб.

Строк обміну населенням між Польщею і Україною закінчувався, згідно з укладеною угодою, у липні 1946 р. Неофіційне подовження строку на півроку майже не змінило картини: десятки тисяч українців не бажали покидати свою землю і їхати на колгоспну роботу в Радянський Союз. Тоді польський уряд почав готувати їх примусову депортацію, але вже не в СРСР, а на новоздобуті у Німеччини землі. 28 квітня 1947 р. розпочалася акція під кодовою назвою "Вісла", що тривала до кінця липня. До неї були залучені 15 полків, дивізія корпусу внутрішньої безпеки, полк саперів та інші підрозділи, а всього - до 20 тис. солдатів. Оскільки депортація здійснювалася у місцевостях, які прилягали до радянсько-польського і польсько-чехословацького кордонів, у ній непряму участь взяли збройні сили обох сусідніх держав. Зокрема, чехословацький уряд виставив на кордоні оперативну групу чисельністю 13,6 тис. солдатів. Радянське командування перекинуло до кордону танкову дивізію і спеціальні проти партизанські загони, які заблокували можливість проникнення з Польщі підрозділів УПА. Хоча чехословацькі і радянські сили відігравали пасивну роль, акція "Вісла" мала, без сумніву, міжнародний характер.

У ході операції польська влада знищила антикомуністичне підпілля (підрозділи Української повстанської армії і Армії Крайової) і позбулася українців у південно-східних воєводствах країни. Близько 150 тис. українців були розпорошені невеликими групами на всій території північної і західної Польщі. У місцях нового поселення українці одержували майже знищені господарства (кращі господарства отримали польські переселенці, які оселилися тут ще у 1944 p.). Згодом вони дістали деяку матеріальну і фінансову допомогу від держави, але витратили цілі роки, щоб вирватися зі злиднів, до яких потрапили внаслідок депортації.

Обмін населенням відбувся також між Чехословаччиною та Україною. Відповідна угода була укладена у травні 1946 р. між Радянським Союзом і Чехословаччиною. До липня 1947 р. з Чехословаччини в Україну переселилося 2679 сімей (11 672 особи), які були розселені на території Ровенської та Волинської областей. З Ровенської, Житомирської, Волинської та Кам'янець-Подільської області в Чехословаччину виїхало 10 275 сімей (19 476 осіб).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ
  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики