Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

Історія України

На самому початку XVIII ст. в Центрально-Східній Європі вибухнула Північна війна, у вир якої силою обставин була безпосередньо втягнута Україна, і на її долі ця війна позначилася якнайтрагічніше.

Для ведення війни зі Швецією було створено коаліцію, до якої увійшли Датське королівство, Росія, Річ Посполита та з'єднана з нею спільним монархом Саксонія. Навесні 1700 р. датські війська атакували союзну Швеції Голштінію, а Август II вступив у Ліфляндію (Лівонію), де розпочав облогу Риги. Атакований зненацька шведський король Карл XII в травні 1700 р. висадив війська в Данії і змусив датського короля вийти з війни. 9 серпня 1700 р. війну Швеції оголосив Петро І. Російські війська перейшли кордон і почали облогу фортеці Нарви (нині на території Естонії). Швидко і вигідно залагодивши справи з Датським королівством. Карл XII перекинув свої війська на російський фронт. 19 листопада 1700 р. король завдав нищівної поразки армії Петра І, що значно переважала за кількісними показниками шведську армію.

Після перемоги під Нарвою у Карла XII був шанс завдати Росії остаточної поразки. Однак він вирішив, що тут справу вже зроблено, і переніс операції на територію Речі Посполитої, вважаючи Августа II Саксонського головним ініціатором створення анти шведської коаліції. Така поблажливість шведського короля надала шанс Петру І спробувати мобілізувати власні сили та взяти реванш. Активну участь у спробах царя реваншуватися були змушені брати й українські війська.

На допомогу російській армії було відправлено спочатку Полтавський полк, слідом за ним - Чернігівський, ще через деякий час - Ніжинський та два сердюцьких полки. Загальне командування 12-тисячного козацького війська було доручено наказному гетьману Івану Обидовському. Однак це військо не встигло дійти до Нарви, як надійшло повідомлення про трагічну участь російської армії. Після цього корпус Обидовського влився до складу російської армії, що відступала до Пскова. Незважаючи на відсутність безпосередньої воєнної загрози, становище корпусу в умовах зимових переходів віддаленими від України північними районами Російської держави було вкрай важким. Не вистачало провіанту, зимової одежі та фуражу. Серед козаків зростало невдоволення і внаслідок украй неприхильного ставлення російських офіцерів до іррегулярних козацьких підрозділів. Врешті-решт після раптової смерті наказного гетьмана Обидовського в лютому 1701 р. козаків було відпущено на Батьківщину. Незабаром на їх місце було прислано 7-тисячний загін під командою галицького полковника Михайла Боруховича. Тоді ж, на початку року, Петро І наказав Мазепі особисто привести на північ Росії значне козацьке військо, однак згодом відмінив свій наказ, воліючи, аби гетьман пильнував спокій в Україні. На чолі 17-тисячного козацького війська було поставлено миргородського полковника Данила Апостола.

У наступні роки походи козаків на театр бойових дій тривають і надалі. Зокрема, восени 1702 р. козаки Чернігівського полку брали участь у здобутті шведської фортеці Нотебург (колишньої новгородської - Орєшек, перейменованої Петром І на Шліссельбург, нині під Санкт-Петербургом), Дерпта (нині м.Тарту в Естонії) та Нієншанца у гирлі Неви, де 16 травня 1703 р. цар Петро І заклав Петропавловську фортецю, навколо якої згодом виросла нова столиця Російської держави - Санкт-Петербург.

Для того, аби переломити ситуацію на свою користь, Петро 1 вдався до надзвичайних мобілізаційних і реорганізаційних заходів. Заходів, які важким тягарем лягли на економіку держави та стали жорстоким випробуванням для суспільства. До участі в Північній війні було широко залучено й Україну. Найпершими на собі відчули цей тягар учасники походів до Естляндії, Лівонії, Саксонії, Польщі, чимало з яких так і не повернулися більше на Батьківщину. Крім великих людських жертв, війна завдавала величезних збитків економіці України. Адже козаки за своєю природою були не лише воїнами, а й землеробами та господарями. Вони вирушали в походи на власних конях, зі своєю зброєю та амуніцією, так само власним коштом й утримували себе.

Восени 1706 р. Карл XII атакував Августа II Саксонського на території належного йому Саксонського курфюрства і примусив до сепаратного миру. Август II розривав військовий союз з Петром І та відмовлявся від польської корони на користь короля Станіслава Лєщинського. Втративши останнього свого союзника, російський цар приступив до гарячкової підготовки до війни на власній території, очікуючи навесні 1707 р. генерального наступу військ Карла XII та Станіслава Лєщинського через Смоленськ на Москву та через Волинь на Київ. Мобілізаційні заходи Петра болісно вдарили по українському населенню.

Наприкінці 1706 р. в Україну було передислоковано російські війська. На потреби утримання та забезпечення всім необхідним 70-тисячної армії цар наказав гетьману Мазепі підготувати запаси коней і волів, зерна, продовольства та фуражу, селітри та пороху. Реалізовуючи наказ, у наступному році українськими селянами було заготовлено тримісячні запаси фуражу майже для 55 тисяч коней.

У цей же час, за наказом Петра, через Дніпро було споруджено два мости та розпочато прискорене будівництво Києво-Печерської фортеці, якій цар надавав важливого значення як опорному стратегічному пункту на шляху можливого просування ворожих військ. На будівництво фортеці було пригнано багато селян з навколишніх місцевостей, а також мобілізовано козаків Київського, Переяславського, Галицького, Чернігівського полків.

На українське населення було накладено виконання так званої "підводної повинності", тобто надання транспортних засобів для потреб різних військових і цивільних осіб російської адміністрації, навіть у розпал сезонних сільськогосподарських робіт, що не могло не позначитися негативно на їх якості та рентабельності.

Вагомих матеріальних збитків від війни зазнала українська зовнішня торгівля. Традиційні торговельні зв'язки з прибалтійським регіоном, то здійснювалися через Даний г, Кенігсберг і Ригу, війною було порушено. Лише кружними шляхами вряди-годи вдавалося ввозити або вивозити товари із центральноєвропейських торговельних центрів, але робити це з кожним роком ставало все важче та небезпечніше.

Зрозуміло, що розрив традиційних торговельних шляхів завдавав відчутних матеріальних збитків не лише українським купцям, а й товаровиробникам, які працювали на потреби зовнішнього ринку. Зокрема, чималими були втрати козацьких старшин північних районів Гетьманщини - Чернігівщини, Стародубщини, в господарствах яких впрошували на експорт коноплю, виготовляли олію, поташ тощо. Для жителів же південних полків значними були втрати від ризиків торговельних операцій із Гданськом, куди традиційно з України експортувалися продукти тваринництва.

Негативне враження від економічних збитків значно підсилювалося частими непорозуміннями, що виникали між російськими офіцерами та солдатами, введеними на українську територію, та місцевими козаками, міщанами і селянами. Російські офіцери та солдати, виховані в жорстких умовах розквіту кріпацтва та самодержавства, вже несамохіть неприязно ставилися до населення України, де існував значно м'якішій політичний режим. Козацькі полковники скаржилися своєму гетьману, що московські офіцери, які наглядали за проведенням фортифікаційних робіт на Печерську, козаків б'ють палицями, вуха шпагами відтинають, а тим часом по їхніх домівках, залишених без нагляду, розквартировано російських солдатів, котрі грабують майно, коней, худобу і всякі пожитки забирають, дружин і дочок ґвалтують.

Крім економічного занепаду України-Гетьман шини від продовження Північної війни, посилення зловживань російської військової та цивільної адміністрації, не могли не бентежити українське керівництво й можливі вкрай несприятливі політичні наслідки цього міжнародного конфлікту.

Потреба в максимальному напруженні всіх наявних у Петра І сил для продовження боротьби зі Швецією висуває на порядок денний російської політики плани ліквідації автономії Гетьманату та поширення на нього загальнодержавних форм самодержавного управління. У липні 1706 р. Меншиков довірливо радив українському гетьману негайно самому розпочати реформи політико-адміністративного устрою Гетьманату та повної ліквідації виборної козацької адміністрації. Нарешті наприкінці квітня 1707 р.

цар Петро 1 під час військової наради у Жовкві повідомляє Івана Степановича про свій твердий намір цілковито реорганізувати козацьку службу на Лівобережжі за зразком реорганізації слобідських полків, що означало повну ліквідацію автономної Української держави.

Вкрай несприятливо складалися для України й реалії геополітичного плану. Адже в тому разі, коли б перемогу у війні святкував Карл XII - а після детронізації Августа 11 Саксонського, здавалось, усе до цього і йшло, при покаранні російського царя українські землі могли стати платою шведського монарха польському королю Станіславу. У тому ж разі, коли перемога все ж була б на боці Петра, Україну очікувала не вельми приваблива перспектива реформування політико-адміністративного устрою та ліквідації автономії. До того ж інтереси царя з кінця 1690-х рр. фокусувалися винятково на Балтиці і в разі реальної загрози з боку Карла XII чи його союзника короля Станіслава, українській стороні годі було сподіватися від Москви на дієву допомогу. Не варто говорити вже про те, що зацікавленість Петра 1 у повернення Польщі в число своїх союзників не давала підстав сподіватися на успішне вирішення справи із закріпленням за Гетьманатом правобережних українських земель.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.
  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики