Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

Історія України

Перша після Переяслава проба сил мала місце вже взимку 1654 р., коли на Подністров'я вдерлися коронні хоругви С.Потоцького, яким вдалося оволодіти Шаргородом, Могилевом-Подільським та Бушею. Похід мав відверто каральний характер. Потоцький у пориві люті знищив щонайменше 20 подільських міст і містечок і під натиском надісланих Хмельницьким полків залишив Брацлавщину.

Значно краще для українського керівництва розгорталися бойові операції на теренах Великого князівства Литовського, зокрема землях Пів-денно-Східної Білорусі, куди гетьман відправив 20-тисячне козацьке військо на чолі з наказним Сіверським гетьманом Іваном Золотаренком. Вступ українського козацького війська збурив соціальний спокій на білоруських землях. Тут розпочалося масове покозачення місцевих селян і міщан, до козацтва прилучалися православні шляхтичі, у містах і волостях стихійно впроваджувалися козацький устрій та козацький присуд.

Тим часом 22 листопада кримський хан Мехмед-Ґерей ратифікував союзну угоду з польським королем, а польське командування в цей же час розгорнуло черговий наступ на Брацлавщину. Хмельницький уперше за роки війни зустрівся з небезпекою комбінованого удару із заходу та півдня. Аби успішно протидіяти цьому, гетьман закликає російське командування переглянути стратегічні плани ведення війни та спрямувати царські війська з білоруських теренів на допомогу Україні. Однак цар і його оточення, спостерігаючи за швидким просуванням своїх ратників у напрямку литовської столиці Вільно, відмовляються прислухатися до закликів українського гетьмана.

В результаті коронні війська під командою С.Потоцького та С.Чернецького, спільно з кримськими ордами Менглі-Ґерея, впродовж грудня 1654 - січня 1655 р. завдають Східному Поділлю небачених досі руйнувань. Загалом з початку походу і до середини лютого на Брацлавщині було зруйновано 50 міст і містечок, населення яких було забрано до Криму. Ще більш жахливими стали результати каральних акцій, проведених поляками спільно з ординцями впродовж березня 1655 р., коли, за визнанням тогочасного командувача коронними військами київського воєводи К.Тишкевича, лише в межиріччі Південного Бугу та Дністра було знищено 270 міст і сіл та забрано в ясир понад 200 тисяч осіб.

Таким чином, воєнна кампанія 1654-1655 рр., незважаючи на успіхи російсько-українських військ на теренах Великого князівства Литовського, загалом була вкрай невдалою. Україна зазнала величезних людських жертв і таких же масштабних матеріальних втрат. Великі сподівання на ефективність допомоги російського царя виявилися марними.

Надії в українських правлячих колах викликає повідомлення про оголошення шведським королем Карлом X Густавом навесні 1655 р. війни польському королю. Усвідомлюючи всі переваги комбінованого удару по Речі Посполитій з півночі шведською армією та зі сходу - українською, Хмельницький виряджає посольство до Швеції, пропонуючи військову співпрацю королю.

Одночасно в Україну прибуває російське військо під командою воєводи В.В.Бутурліна, і на початку липня Богдан Хмельницький розпочинає спільний з ним похід на західноукраїнські землі. Спершу війська спрямовуються на оволодіння ключем усього Західного Поділля - Кам'янською фортецею. У середині серпня Кам'янець-Подільський береться в облогу, але саме тоді від Карла X прибуває посол, який передає гетьману запрошення до спільних дій проти Яна II Казимира. На початку вересня Хмельницький знімає війська з облоги Кам'яний та спрямовує їх у напрямку Львова. На марші вони оволодівають Скалою-Подільскою, Ягельницею, Чортковом, Теребовлею, Тернополем, Підгайцями, Бережанами, Бузьком та іншими містами регіону. З 25 вересня розпочинається чергова облога українськими військами Львова. З-під стін міста український гетьман і російський воєвода виряджають експедиційний корпус до Городка, де з військами стояв С.Потоцький. Марш виявився досить успішним, і 29 вересня коронні війська були розбиті.

Намагаючись поширити свій вплив на усі етнічно українські землі, гетьман вирядив з-під Львова війська далі на захід. їм вдалося оволодіти Ярославом, Краснобродом, Томашувом, Любліном, Я норовом, Любачовом та іншими. Українські козаки стояли на Віслі та Сяні, а в деяких місцях просунулися й далі.

Після цього цілком реальною виглядала перспектива створення соборної Української держави під зверхністю козацького гетьмана. Проте подальший розвиток міжнародних процесів перекреслює ці сподівання. Насамперед проти утвердження козаків на західноукраїнських землях виступає шведський король, у котрого запаморочилася голова від здобутих вражаючих успіхів, і він, вважаючи, що справу вже зроблено, дивився на землі Речі Посполитої як на власні володіння. Не було єдності в гетьмана і з російською стороною. Бутурлін прагнув до того, аби звільнені від влади польського короля землі переходили під зверхність царя, а цього, зрозуміло, не міг допустити український гетьман. Крім того, усвідомивши небезпеку повного розгрому польського короля та встановлення над Річчю Посполитою влади шведського монарха, з Криму вийшли в Україну орди Мехмед-Герея. Гетьман був змушений віддати наказ про виведення української армії із західноукраїнського регіону.

Тим часом вражаючі перемоги, здобуті Швецією у війні з Річчю Посполитою, викликали велике занепокоєння у Москві. І вже із зими 1656 р. уряд Олексія Михайловича обговорює плани війни зі Швецію. Для того, аби не воювати на два фронти, московські політики вирішують форсувати процес замирення з польським королем. Принципово іншою була реакція українського керівництва. Упродовж літа - початку осені 1656 р. Хмельницький намагається відмовити царський уряд від замирення з Яном Казимиром. Переконує його в тому, що полякам мир потрібний лише для того, аби зібрати сили та впоратися зі шведами, коли ж це завдання буде досягнуто, вони неодмінно відмовляться від виконання взятих перед царем зобов'язань. Утім усі застереження Хмельницького виявляються марними. Наприкінці травня уряд Олексія Михайловича оголошує війну Швеції. Слідом за цим московське керівництво допускається ще однієї вкрай серйозної помилки. Розпочинаючи мирні переговори з комісарами польського короля в селищі Нємєжі, поблизу Вільно, російська делегація погоджується з вимогами останніх щодо недопущення за стіл переговорів української делегації.

Поведінка російських дипломатів страшенно обурила українську делегацію. Недопущення української делегації за стіл переговорів у Нємєжі, а згодом укладене росіянами з поляками Віденське перемир'я гетьман Хмельницький розцінює як зраду царем інтересів України. У Чигирині скликаються старшинські наради, на яких гетьман уперше говорить про необхідність розірвання стосунків з Москвою та пошуку нових зовнішньополітичних партнерів.

Добру нагоду вирватися за межі московської політики для української дипломатії створювало складання в Центральній Європі антипольської коаліції в складі протестантських Швеції, Трансільванії та Бранденбургу, до яких примикали також православні Молдавія та Валахія й литовські кальвіністи, що співпрацювали з Карлом X Густавом. їх зусиллями у грудні

1656 р. в місті Радноті було укладено союзний трактат, яким передбачався розподіл земель Речі Посполитої між союзниками та зникнення Польсько-Литовської держави з політичної карти Європи.

Наприкінці 1656 - початку 1657 р. гетьманський уряд бере курс на зближення з учасниками Раднотської коаліції. А його результатом стає похід українського війська на землі Речі Посполитої, що розпочався в січні

• 1657 р. На території Речі Посполитої українська армія об'єдналася з військами трансільванського князя та рушила в напрямку Кракова. Після взяття давньої польської столиці українсько-трансильванські війська об'єдналися зі шведами і спільними зусиллями 19 червня 1657 р. здобули Варшаву. Похід українського війська переконливо продемонстрував небажання гетьмана Хмельницького йти у фарватері московської політики, нехтуючи власними цілями та завданнями.

• 6 серпня 1657 р. помирає творець Української держави, гетьман Богдан (Зиновій) Хмельницький. Його смерть стала певною рубіжною віхою в історії розвитку Української революції та історії Української держави.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.
  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики