Корніловський заколот

Історія України

Тим часом в Росії намітився поворот до згортання революції. Почали формуватись непартійні організації правого штибу: Союз георгіївських ковалерів, Рада союзу козацьких військ, Військова ліга. У травні 1917 р. при Ставці Верховного головнокомандуючого утворився Союз офіцерів армії і флоту. Керенський оголосив курс на порятунок революції, взяв на себе надзвичайні повноваження. Верховним головнокомандуючим призначено популярного, але жорсткого генерала Л. Корнілова. Верховний прагнув заборонити в армії мітинги, встановити однаковий дисциплінарний режим для фронту і тилу (з поширенням смертної кари в тил). Для розформування бунтуючих частин передбачалося створити концтабори. На залізниці та більшій частині заводів і фабрик треба було оголосити воєнний стан. Мітинги, забастовки і втручання робітників у "господарські справи" заборонялися, у випадку порушення заборони робітники підлягали негайній мобілізації.

Програма Корнілова потрапила в газети, і він опинився в центрі політичного скандалу: ліві вимагали зняти його з посади, а праві гаряче підтримували. Праві сили остаточно втратили надії на О.Корейського і почали відверто робити ставку на встановлення диктатури Л.Корнілова. О.Керенському був поставлений ультиматум про передачу влади Верховному головнокомандуючому. На що О.Керенський відповів зміщенням Л.Корнілова з посади. В свою чергу генерал не підкорився наказу голови уряду і 9 вересня вислав корпус генерала Кримова на Петроград.

Увечері цього ж дня ВЦВК створив надзвичайний орган - Комітет народної боротьби з контрреволюцією. Найбільш активну роль відіграли в ньому більшовики. Агітації і блокування залізниць вистачило для того, щоб паралізувати рух військ. 13 вересня Л.Корнілов та генерали, які підтримували виступ, були заарештовані.

Розгром корніловщини ознаменував нищівну поразку правих сил. 1 вересня Росія була проголошена республікою. Це був тріумф лівих. Більшовики знову отримали змогу легальної діяльності. Серпнева криза Російської революції ознаменувалася істотним поширенням впливу більшовиків у радах робітничих і солдатських депутатів. Ленінський прогноз про неминучість витіснення меншовиків та есерів з рад почав збуватися. Адже ці партії увійшли в уряд і взяли на себе відповідальність за стан справ у країні, який безупинно погіршувався. Більшовики, що не входили в уряд, займалися деструктивною діяльністю під гаслом "чим гірше, тим краще". За всіх умов така позиція могла принести їм тільки користь.

12 вересня Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів уперше прийняла більшовицьку резолюцію про перехід влади до рад. 18 вересня об'єднаний пленум Московських рад робітничих і солдатських депутатів теж проголосував за резолюцію, запропоновану більшовиками. 21 вересня Київська рада робітничих депутатів прийняла більшовицьку резолюцію про владу. На виборах у Луганську раду, що відбулися 31 вересня, більшовики дістали 84 з 120 місць.

Листопадовий переворот у Петрограді

Після невдалого наступу на фронті, а особливо після провалу виступу генерала Л.Корнілова, в Росії почалася швидка радикалізація лівих настроїв. Для того існувало багато причин: армія втратила боєздатність, промисловість була на межі катастрофи, власники масово закривали підприємства, робітники, опинившись на вулиці без роботи, намагалися через свої професійні організації (фабзавкоми та профспілки) взяти виробництво під свій контроль. Ще радикальніше почали діяти селяни, вони громили поміщицькі маєтки, захоплювали їх майно і землю. У політичному житті радикалізація настроїв найпомітніше позначилася процесом більшовизації рад робітничих та солдатських депутатів. Після осінніх перевиборів більшовики захопили в свої руки Петроградську раду робітничих депутатів, яку очолив Л.Троцький (правда, в президії виконкому на 13 більшовиків все ж припадало 7 меншовиків і 6 есерів). У зв'язку з більшовизацією рад Ленін знову реанімував гасло: "Вся влада радам!".

У більшовицьких лавах розгорнулися палкі суперечки щодо методу перебирання влади в країні, які завершилися 23 жовтня ухвалою ЦК рішення про безпосередню підготовку повстання. Це завдання було покладене на Військово-революційний комітет при Петроградській раді робітничих депутатів. ВРК створював й озброював загони червоної гвардії, підпорядковував собі частини Петроградського гарнізону, демагогічно граючи на їх небажанні виїздити на фронт, чого вимагав Тимчасовий уряд. Поступово ключові об'єкти столиці потрапили під контроль ВРК.

6 листопада Керенський зажадав від Передпарламенту особливих повноважень для боротьби з більшовиками. Проте надійних частин у Петрограді було так мало, а уряд був таким безсилим, що ранком 7 листопада Керенський залишив місто в надії повернутись на чолі вірних урядові збройних сил. У ніч на 7 листопада ВРК віддав наказ про захоплення вокзалів, мостів через Неву, пошти, телеграфа. А коли ці завдання були виконані, видав відозву про повалення Тимчасового уряду та перехід влади до рад, за якими фактично стояла партія більшовиків. Увечері 7 листопада почався штурм Зимового палацу. Він був узятий без особливого кровопролиття. Ті міністри Тимчасового уряду, які перебували в палаці, були заарештовані і відправлені в Петропавловську фортецю.

Пізно ввечері 7 листопада, коли влада в Петрограді фактично перейшла до рук більшовиків, відкрився II Всеросійський з'їзд рад. У момент прийняття рішення про його скликання Петроградська рада робітничих депутатів незмінно підкреслювала, що основне його завдання - обговорення проблем, пов'язаних із проведенням Всеросійських установчих зборів. Проте в історію він увійшов як такий, що проголосив установлення влади рад, ухвалив декрети про мир та землю, обрав Раду народних комісарів.

Хоч Ленін ніколи не надавав особливого значення скликанню Установчих зборів, все ж більшовики не наважилися одразу відкинути ідею цих зборів. Це було пов'язано з тим, що більшовики, захопивши владу, не були достатньо впевнені в тому, що вони її втримають на довгий час. Тому в перших декретах нової влади практично немає комуністичних ідей. І декрет про мир, і декрет про землю це насамперед документи популістського пропагандистського ґатунку, найголовнішим завданням яких було примирити з новою владою армію та селянство. Під цим кутом зору листопадові події в Петрограді не можна впевнено трактувати як соціалістичну революцію (про безпосереднє будівництво соціалізму-комунізму більшовики заговорили дещо пізніше), історики сходяться на думці, що насамперед це був державний переворот із метою захоплення влади. До того ж захоплення влади в столиці зовсім не означало, що більшовицька влада автоматично поширилася на всю країну. В Росії у більшовиків було достатньо опонентів, до того ж в колишній імперії діяли потужні відцентрові сили, з якими Тимчасовий уряд не зміг знайти спільної мови і які,

фактично не маючи нічого спільного з більшовиками, не були зацікавлені в існуванні старої влади. На порядок денний були поставлені нові політичні проекти.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Корніловський заколот“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот
  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики