Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

Історія України

По смерті Романа Мстиславича у Києві стараннями Ольговичів вокняжився Всеволод Чермний, котрий правив до 1212 р., аж поки його не змістили Ростиславичі. Тим часом на заході Русі галицькі і волинські бояри повстали проти вдови Романа Мстиславича Анни та їхніх малолітніх синів - Данила і Василька. Останні були змушені рятувати життя втечею за кордон, до Польщі, а саме Галицько-Волинське князівство розпалось на уділи. Влада в уділах перейшла до рук удільних князів або навіть бояр, які перед тим сиділи у них намісниками і "держателями" галицько-волинського князя. Зокрема, у західній частині Волині самостійними князями стали небожі Романа Мстиславича - Олександр Всеволодич у Белзі, а Всеволод Всеволодич у Червені. У східній частині Волині самостійне правління провадили брати Романа у перших - Інгвар Ярославич у Луцьку та Мстислав Ярославич Німий у Пересипниці. Натомість у Галицьку землю бояри запросили на княжіння синів чернігівського князя Ігоря Святославича, а саме: до Галича Володимира Ігоровича, до Володимира Святослава Ігоровича, а до Звенигорода - Романа Ігоровича.

Втім, вокняжіння в Галицькій землі запрошених місцевою знаттю Ігоровичів не принесло сюди жаданого спокою. Упродовж їх правління в краї точиться гостра, а часом кривава боротьба князівської влади з боярством. )ї жертвами стають близько 500 представників місцевої знаті, знищеної за наказом князів, а також чимала кількість емігрантів до сусідніх земель. Але й цим справа не завершується. Восени і 211 р. сюди вступають закликані галицькими боярами угрські та польські війська, які завдають поразки Ігоровичам. Князів-невдах було страчено, а на теренах Галицької і Волинської земель упродовж наступних кількох десятиліть розгортається гостра боротьба між заможними боярськими родинами та запрошеними ними ж князями, чи то руськими, чи то представниками іноземних, зокрема угорських, династій.

Тим часом на Волині утвердився ворог Романовичів - белзький князь Олександр Всеволодич.

Поки на заході Русі панувала міжусобиця, ускладнена іноземною інтервенцією, в Києві після смерті Всеволода Чермного 1214 р. та нетривалого правління Інгваря Ярославича великим князем знову став представник Ростиславичів - Мстислав Романович. І хоч позиції Ростиславичів не були аж надто міцними на Русі, проте впродовж наступних десяти років ніхто з руських князів не кинув виклик Мстиславові у боротьбі за Київ.

Своє старшинство на Русі Мстислав Романович зберігає до 1223 р., тобто до часу своєї передчасної смерті в першій битві русичів спільно зі своїми запеклими ворогами в попередні часи - половцями проти монгольських орд, що відбулася на річці Кал ці.

Принагідно зазначимо, що в тогочасних історичних джерелах, як східних (китайських), так і давньоруських та західноєвропейських, нападників називали татарами, а в пізніших джерелах стали номінувати як тата-ро-монголів. Хоча історично татарські племена становили лише незначну частину племен, що були покорені монголами і йшли разом з ними походом на захід. Більше того, татари виявились чи не найзапеклішими супротивниками монголів в часи зміцнення останніх.

У битві проти монголів на р. Капці (притока Кальміусу, нині має назву - Кальчик) 31 травня 1223 р. брали участь доволі значні сили половців та дружини руських князів: киян, чернігівців, галичан, волинян, а також ратників з Путивля, Смоленська і Курська. Але фортуна була на боці монгольських орд. їхні супротивники зазнали нищівної поразки. У битві наклали головами шестеро руських князів, у тому числі київський князь Мстислав Романович. Ще незрівнянно більшими були втрати серед рядових дружинників.

Але, на щастя, до відкритих для вторгнення південних прикордонь Руської землі цього разу монголи не рушили, а повернули назад, надавши тим самим Русі останній, розтягнутий на півтора десятка літ, шанс, аби краще підготуватися до зустрічі смертельної небезпеки.

Перше десятиліття після поразки руських князів на р. Калці великокняжий київський стіл посідає Володимир Рюрикович, а суперництво за "старійшинство", як і раніше, ведуть між собою Ростиславичі та Ольговичі. Поступово з початком 1230-х рр. до цієї боротьби долучається й син Романа Мстиславича Данило, котрому поталанило не лише повернути князівський стіл батька, а й знову об'єднати під своєю владою, щоправда, поки що лише одну Волинь.

Від 1235 р. на київському столі перебували князі, які не залишили по собі помітного сліду в історії. Останнім з-поміж них напередодні вторгнення монголо-татарських орд на Русь був тодішній глава чернігівських Ольговичів Михайло Всеволодович, котрому вдалося наприкінці 1230-х рр. перехопити до своїх рук ініціативу в боротьбі зі своїми суперниками - Володимиром Рюриковичем та його союзником Данилом Романовичем.

Тим часом, з утвердженням у Монгольській імперії влади третього сина Чингізхана Угедея, син його старшого сина Джучі - хан Бату (або Батий, як називають його, зазвичай, руські джерела) восени 1236 р. з вторгнення у Волзьку Болгарію розпочинає похід на захід. Власне, згідно із свідченням перського хроніста Абдаллаха ібн Фазлаха, вже в 1235 р. на курултаї в Каракорумі монгольські хани ухвалили рішення "спрямувати переможний меч на голови вождів русів".

Наприкінці 1237 р. монгольські полчища вступили в південні порубіжжя Русі - землю Рязанського князівства. 21 грудня 1237 р. Батий здобув Рязань, у січні 1238 р. - Москву, в лютому Володимир-на-Клязьмі. Одночасно з цим дрібні загони монголів спустошили Ростов, Ярославль, Твер, Кострому, Вологду, Углич та ін. Наступ на Русь було поновлено навесні 1239 р., коли в березні монголи оволоділи Переяславом, у жовтні - Черніговом та багатьма дрібнішими містечками Подесення та Посейм'я.

Довідавшись про одне з чергових наближень до кордонів Русі монголо-татарських полчищ, Михайло Всеволодович поспішно виїхав з Києва на захід, до Угорщини. Після цього Данило Романович зайняв "матір городів руських" і посадив там свого намісника - боярина Дмитрія. Саме йому і випала честь геройські загинути, обороняючи місто від нападників, коли у листопаді 1240 р. монгольські війська під командою Батия підступили під Київ. Цього разу, під час свого третього походу на Русь, полчища монголів і підкорених ними народів, згідно з тогочасними авторами, нараховували близько 600 тис. воїнів. Перед тим, як підійти до головного міста Русі, Батий розгромив фортеці, які його прикривали з півдня.

Розпочавши штурм міста (після відмови киян здатись на милість переможцям), нападникам спочатку вдалось увірватись на стіни першого поясу захисного муру, згодом проникнути за нього і вести бої буквально за кожну вулицю, кожен дім. Останнім прихистком захисників Києва, очолюваних воєводою Дмитрієм, стала Десятинна церква. Лише після того, як монголи скористались винаходом покорених ними китайців - стінобійними машинами, храм не витримав і завалився, поховавши під своїми уламками останніх своїх оборонців. Крім Десятинної церкви, в Києві було зруйновано знамениті Золоті Ворота, розорені гробниці Софійського собору. Вчинений нападниками погром, по суті, трагічно завершив славну історію розвитку Київської Русі.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали
  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики