Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

Історія України

Промисловий переворот, що розпочався на українських землях в 40-50-х рр. XIX ст. в легкій промисловості, невдовзі охопив і важку промисловість. Особливості індустріалізації другої половини XIX ст. обумовлювалися протекціоністською політикою центрального уряду. Після поразки у Кримській війні уряд узяв курс на форсований розвиток важкої промисловості, насамперед через її стимулювання багаторічними позиками, кредитуванням, держзамовленням, відповідною митною політикою, пільговими тарифами. По-друге, активно залучалися іноземні капітали європейських інвесторів. По-третє, широко використовувалася активність підприємців на місцях.

Перебіг індустріалізації зумовив специфіку і структуру української економіки. Основними її рисами були: тісний зв'язок з загальноімперським економічним простором, формування всеукраїнського ринку, активні міжнародні економічні стосунки завдяки наявності чорноморських портів, а також високі темпи технічної перебудови промисловості, які значно перевищували загальноросійські.

Особливості економіки та технічної революції в Україні зумовили структуру промислового сектору. Пріоритетними галузями стали сільськогосподарське та транспортне машинобудування, кам'яновугільна, гірничорудна промисловість.

Універсальним важелем прискорення індустріального розвитку виступали залізниці. Будівництво залізниць почалося в середині 1860-х рр. за державний кошт. У 1870-ті рр. активно велося будівництво приватних залізниць. Протягом 1866- 1880-х рр. державою було видано 53 концесії на приватні залізниці. У будівництві залізниць брали участь 43 акціонерні товариства з основним капіталом 1 млрд 250 млн крб. Щоправда, левова частка належала державі.

На території України перша залізнична колія "Одеса-Балта" прокладена у 1865 р. Наступна велика магістраль упродовж 1866-1870 рр. пролягла з Києва до Курська. У 1869 р. була збудована Курсько-Харківсько-Азовська залізниця. Важливе економічне значення мала Фастівська залізниця, що забезпечувала перевозки цукрових заводів. Виняткова роль в консолідації економіки України та розвитку ринкових відносин належала Катерининській та Донецькій залізницям.

Залізничний бум сприяв прискореній індустріалізації економіки. Основним об'єктом промислової політики уряду в цей період стали транспортне машинобудування, рейкове виробництво, воєнні заводи. Ці галузі розвивалися переважно за рахунок державних замовлень, у зв'язку з чим на місцевих промисловців пролився "золотий дощ" концесій *, позичок, премій. Внаслідок урядової підтримки в середині 1870-х рр. в Україні було введено в дію 8 рейкопрокатних, 5 паровозо- та 12 вагонобудівних заводів. Протягом 1865-1879 рр. було збудовано залізниці, протяжністю 4888 верст. В Україні знаходилася 1/5 залізничних шляхів Російської імперії.

Транспортна революція мала серйозні економічні наслідки. Завдяки їй відбувалася консолідація економічно розвинених регіонів в межах України, а також з імперським центром. Розбудова залізниць в Україні сприяла вільному доступу до чорноморських портів, що стимулювало внутрішню і зовнішню торгівлю, докорінно змінила карту промислової географії

України. Залізниці встановлювали загальний рівень цін, розширювали ринки збуту, поглиблювали спеціалізацію окремих регіонів. Катерининська залізниця, об'єднавши вугілля Донбасу з криворізьким гірничорудним регіоном, сприяла створенню на півдні України потужного промислово-паливного комплексу. Завдяки залізничній мережі північний і центральні її регіони стали партнерами на ринку зерна, а цукрові магнати Правобережжя здобули вихід до чорноморських портів.

Транспортна революція прискорювала індустріалізацію країни, стимулюючи розвиток важкої промисловості, зокрема транспортного машинобудування. Залізниці потребували багато палива і металу, що вело до виникнення нових заводів, рудників, шахт.

Радикальне технічне переоснащення легкої та важкої промисловості припадає на 70-ті рр. Це було пов'язане, по-перше, зі зміною паливно-енергетичної бази виробництва - дров'яне паливо поступалось місцем мінеральному вугіллю та нафті; по-друге - з упровадженням нової техніки та передових технологій виробництва (зокрема, в цукровій промисловості використовувався дифузійний спосіб, а в металургійній - бесемерівський); по-третє - технічним поширенням парової енергетики спочатку в харчовій, а згодом у важкій промисловості.

Перехід української промисловості до великого фабрично-заводського виробництва зумовлювався низкою чинників: завершенням буму в залізничному будівництві, перевагою парової енергетики в більшості галузей, впливом ринкової кон'юнктури, яка сприяла впровадженню нової техніки та передових технологій, тощо. Той факт, що Російська імперія доволі пізно вступила на шлях модернізації промисловості, давав можливість використовувати технічні здобутки та сучасні технології розвинутих країн Європи. Радикальна технічна й структурна перебудова промисловості в імперії, і зокрема на українських землях, відбувалася динамічніше, ніж в європейських країнах.

Найбільш інтенсивно розвивалися базові галузі - кам'яновугільна, залізорудна, металургійна (особливо в роки чергового промислового піднесення другої половини 1890 - початку 1900-х рр.).

Центрами видобутку українського вугілля стали Київська губернія та Донецький басейн. Щоправда, якщо перша в 1875 р. давала 4 % видобутку вугілля, а в 1885 р. - обсяг видобутку підвищився до 5 %, то темпи розвитку Донецького вугільного басейну своїми фантастичними темпами росту вражали сучасників. Так, з 1860 до 1900 р. видобуток вугілля тут збільшився у 112 разів, з 6 до 672 млн пудів. На зламі XIX-XX ст. донецьке вугілля становило вже понад 68 % загально-їмперського видобутку. Найбільш інтенсивний розвиток вугільної галузі припадає на 90-ті рр. XIX ст., коли в Донбасі було закладено 92 нові шахти, які значно перевищували технічні потужності існуючих шахт. На зміну примітивним копальням прийшли нові - з сучасним устаткуванням і новими технологіями вуглевидобутку (на 1901 р. на них виробляли 86 % усього вугілля). Уже в 1870-ті рр. Донецький басейн стає основним постачальником мінерального палива на внутрішньому ринку, витиснувши з нього англійське вугілля.

В ході індустріалізації розширювалися ринки збуту вугледобувної галузі. Якщо в 1860 р. основним споживачем вугілля були залізниці (63 %), то в 1870-ті рр. до них приєдналися цукрові заводи, пароплави, соляні копальні. З 1880-х рр. основними споживачами палива виступають металургійні заводи (40 %), промисловість у цілому (50,5 %) та транспорт (29,3 %).

На час промислового піднесення середини 1890-х р. припадає злет іншої базової галузі економіки - металургії. З 1885 по 1900 р. в Катеринославській та Херсонській губерніях споруджуються гігантські металургійні заводи, що мали розгалужену інфраструктуру - машинобудівні, переробні підприємства та майстерні. Центрами металургійного виробництва були Правобережжя, де наприкінці XIX ст. працювало 53 заводи, та новий південний промисловий регіон, де було зосереджено 23 металургійних підприємства. Загалом на металургійних заводах України виплавлялось 50 % загальноімперського обсягу чавуну. Протягом останніх десятиліть XIX ст. виплавка чавуну в Україні збільшилася в 83 рази, а в Росії лише в 6,5 разів.

Основними споживачами продукції металургійних заводів виступали машинобудівна промисловість та залізниці. Успіхи в металургії стимулювали розвиток металообробного виробництва, машинобудування. Особливо продуктивним було рейкове виробництво, що перебувало на держзамовленні та заохочувалося преміями. На долю найпотужніших підприємств - Юзівського, Кам'янського, Олександрівського, Петровського, Дружковського заводів - припадало від 60 до 99 % загальноімперського виробництва рейок.

Монополістами в галузі паровозобудування стали Харківський та Луганський машинобудівні заводи. В українських губерніях діяло 15 вагонобудівних заводів. Суднобудування традиційно розвивалося в Миколаєві, машинобудування - Києві, Катеринославі та Сумах. Наприкінці XIX ст. функціонувало близько 300 машинобудівних заводів, комплексів, майстерень, більшість з яких виникла в період промислового піднесення другої половини 1890-х рр. Центрами машинобудування були Південь України та Правобережжя.

Значних успіхів досягло сільськогосподарське машинобудування, зосереджене головним чином на півдні (на долю якого припадало 52 % загальноросійського виробництва сільгоспмашин та устаткування).

Відзначаючи незаперечні успіхи індустріалізації України, варто звернути увагу й на її недоліки. З огляду на економічну слабкість вітчизняного класу підприємців панівні позиції в металургії захопили іноземці - французький та бельгійський капітал. Прибутки іноземних компаній вивозилися за кордон (до 500 млн крб. щорічно), що значно знекровлювало внутрішню економіку. У загальноросійській структурі економіки Україна виступала як джерело дешевої сировини та ринок збуту дешевої російської продукції. Дещо деформованою постала й машинобудівна галузь, в якій домінувало виробництво устаткування та машин для потреб транспорту й сільського господарства.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Важка промисловість: індустріалізація по-українськи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи
  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики