Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

Історія України

Після того, як у травні 1709 р. Чортомлицька Січ була зруйнована російськими військами під командою полковника П.Яковлєва, Петро І у маніфесті від 26 травня 1709 р. проголосив запорозьких козаків зрадниками і можливість амністії ув'язав з їх відмовою від козакування, здачею зброї та поселенням на правах посполитих на лівобережних землях.

Після поразки під Полтавою запорожці перейшли на землі, підвладні кримському ханові. Вони спершу заклали нову Січ на невеликому мисі, утвореному річкою Козацьке річище та гирлом ріки Кам'янка (поблизу сучасного с. Мілове Бериславського р-ну Херсонської обл.). Але під час підготовки до Прутського походу 1711 р. російські війська під командою генерала І.І.Бутурліна та лівобережні козаки гетьмана І.Скоропадського за наказом Петра 1 вибили січовиків з Кам'янської Січі. Після чого ті поселилися в урочищі Олешки неподалік Кардашинського лиману (на південь від впадіння Інгулу в Дніпро, на території сучасного м. Цюрупинська Херсонської обл.).

Упродовж усього часу перебування запорожців на землях, шо належали кримському хану, в їх середовищі точилася безперервна політична боротьба між прибічниками ідеї повернення під владу царя та їх противниками, яких очолював кошовий К.Гордієнко. Головним стимулом для повернення виступали значно ліпші кліматичні умови, що існували поблизу Дніпровських порогів, аніж ті, що мали місце на берегах Кардашинського лиману. Крім того, невдоволення викликала й політика кримського керівництва щодо січовиків. Так, спершу їм було даровано різноманітні пільги, надано право володіння землею, звільнено від будь-яких виплат до ханського скарбу, навпаки - звідти виплачувалася козакам спеціальна плата - "айлик". Згодом же суму айлику суттєво зменшили, потім замінили правом пільгового видобутку солі, а ще пізніше - загалом ліквідували. У вигляді плати за ханську протекцію козаки мали безоплатно працювати на спорудженні Перекопської захисної лінії та на перший заклик хана виставляти двотисячне козацьке військо на чолі з кошовим.

Січовикам заборонялось мати на Січі артилерію та будувати укріплення, їм було заборонено підтримувати стосунки з російською владою, їздити в російські та лівобережні українські міста, а також вести торгівлю в Криму та Очакові. Торговельні ж операції на Правобережжі нерідко супроводжувалися конфліктами з місцевою польською адміністрацією та шляхтою, в яких ханська адміністрація не надавала підтримки запорожцям.

Олешківська Січ проіснувала до 1728 р., коли в умовах підготовки до нової російсько-турецької війни січове товариство спробувало повернутися на старі, обжиті впродовж століть, місця за Дніпровими порогами, на Чортомлику.

Наступ уряду Петра І на автономію Гетьманату. Боротьба гетьмана П.Полуботка за збереження української державності

Успішне завершення Росією Північної війни зі Швецією, що було підсумоване Ніштадським мирним договором 1721 р., дало можливість Петру І здійснити свою давнішню мрію проголосити свою державу імперією.

Для участі в урочистостях із приводу святкування перемоги над Шведським королівством до Петербурга прибула представницька делегація з України на чолі з гетьманом І.Скоропадським. Останній, сподіваючись на зручність моменту, подав на ім'я новоспеченого імператора клопотання з приводу скасування цілого ряду обмежень і повинностей, накладених на українське суспільство в екстремальних умовах важкої війни зі шведами. Натомість Петро І, розглянувши гетьманську чолобитну, наприкінці квітня 1722 р. повідомив про свій намір не лише не повертатися до того автономного стану, яким користувалася Україна-Гетьманщина напередодні

Північної війни, а й провести кардинальні реформи її політико-адміністративної структури, спрямовані на посилення російського контролю над державним життям в Україні. Інструментом налагодження цього контролю мала стати російська владна інституція - так звана Малоросійська колегія - яка впроваджувалась в політико-адміністративну систему Гетьманату як структура, що мала діяти паралельно з гетьманською владою. Колегія мала бути сформована з шести російських офіцерів на чолі з бригадиром Степаном Лукичем Вельяміновим.

У своїй діяльності Малоросійська колегія керувалася не нормами українських законів і традицій, а положеннями розробленого особисто імператором Генерального регламенту та Регламенту Адміралтейської колегії. Всі українські справи відтепер підлягали не Колегії іноземних справ, а Сенату, тобто визнавалися такими, що належать виключно до питань не зовнішньої, а внутрішньої політики.

Первісно, згідно з задумом ініціаторів реформи, Малоросійська колегія мала діяти паралельно з гетьманською владою, контролюючи її та поступово перебираючи до своїх рук важелі впливу на найбільш важливі сфери державного життя. Нагоду значно радикалізувати зміст реформи надала передчасна смерть гетьмана Скоропадського на початку липня 1722 р.

Виша козацька старшина, що зібралася на старшинську раду до Глухова, управління Гетьманатом передала як наказному гетьману чернігівському полковнику Павлу Полуботку та звернулася до Петра І та сенату з проханням про дозвіл на проведення нових гетьманських виборів. Але ситуація між гетьманства створювала для російського керівництва добрі можливості для переобрання Малоросійською колегією до своїх рук владних важелів в Україні. А тому санкції на проведення нових виборів дано не було.

Зважаючи на надані імператором широкі владні повноваження та значний адміністративний апарат, президент Вельямінов зразу ж по прибутті до Глухова справу повів таким чином, аби, по-перше, повністю поставити під свій контроль діяльність генеральних старшин, а по-друге, перебрати до своїх рук управління фінансовою сферою Гетьманату. Єдиним засобом боротьби наказного гетьмана П.Полуботка стало саботування розпоряджень Малоросійської колегії та активне апелювання до Петербурга з приводу перевищення її президентом своїх владних прерогатив, декларованих маніфестом 16 травня 1722 р. Одночасно старшина добивався дозволу на проведення нових гетьманських виборів, оскільки повноправний гетьман мав більше можливостей протидіяти наступу російської влади на автономні права Гетьманату.

Навесні 1723 р. П.Полуботка та старшин, запідозрених у співчутті до його дій, за наказом Петра І було викликано до Петербурга, з тим, аби С.Вельямінов мав змогу остаточно перебрати владу в Україні до своїх рук і приступити до реалізації нового етапу реформування державного устрою Гетьманату.

По прибутті до Петербурга наказний гетьман і генеральна старшина деякий час перебували на свободі, що дозволило їм продовжити боротьбу за автономні права України. Боротьба полягала як у апеляціях до Сенату та імператора з приводу службових зловживань президента Малоросійської колегії, так і намаганнях залучити до своїх акцій якомога ширші суспільні верстви українського населення. На початку листопада 1723 р. сімнадцять українських старшин на чолі з наказним гетьманом було кинуто до Петропавловської фортеці та розпочато над ними слідство.

У цей же час в Україну було відправлено спеціальну слідчу комісію. Результатом діяльності комісії стали арешти полковника Д.Апостола, генеральних старшин В.Жураковського та Я Лизогуба і цілого ряду інших осіб, запідозрених у підтримці чи співчутті намірам автономістів. Крім того, в усіх полках було проведено кардинальні кадрові перестановки, в результаті яких старшин, хоч найменше запідозрених у нелояльності до імператора, було звільнено з посад. А на їх місце було призначено тих, котрі "хоч би малу службу імператору показали". Арешти опозиційно настроєної старшини та кардинальні кадрові зміни знаменували собою завершальний етап утвердження Малоросійської колегії при владі.

Реформа політико-адміністративного устрою Гетьманату, проведена урядом Петра І в 20-х рр. XVIII ст., була багатоплановою за своїм змістом. У ході її реалізації докорінних змін зазнали всі сфери державного життя в Україні - фінанси, судочинство, місцеве самоврядування тощо. Найпершою і найбільш очевидною стала трансформація верховної влади Гетьманату.

Заходи з викорінення опозиції українських автономістів призвели до того, що на початок 1724 р. увесь склад генеральних старшин було заарештовано та відповідно усунуто від влади. На чолі української адміністрації було поставлено так званих "правителів генеральної військової канцелярії" - старшин сотенного рівня, які не мали ані належного авторитету, ані можливостей реально впливати на вирішення державних справ.

Трансформації горішнього шабля політичної системи Гетьманату обумовлюють принципові зміни і в українському діловодстві. До відмови від звичних норм ведення ділового листування, оформлення універсалів і розпоряджень російська влада змушувала правителів Генеральної канцелярії не лише у зносинах з колегією чи іншими російськими владними інститутами, а й з органами українського місцевого самоврядування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Запорозька Січ під зверхністю кримського хана“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана
  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики