Крім публікації дидактичної літератури, освітня діяльність братств виливалась у відкритті братських шкіл. Першою такою школою на українських землях стала школа, заснована близько 1585 р. також при Львівському Ставропігійському братстві. У 1592 р., завдячуючи допомозі князя
Острозького, Львівська братська школа отримала королівський привілей на право викладання семи вільних мистецтв, і до вивчення риторики, грецької та церковнослов'янської мов долучилися латина, курс піїтики. Тобто за своєю програмою школа відповідала рівню освіти, що на той час існував у передових єзуїтських і протестантських гімназіях. Приклад Львівського братства наслідували братчики з інших західноукраїнських міст - Перемишля, Сатанова, Комарні, Красностава, Галича, а згодом - й міст Волині та Центральної України.
На землях колишньої Литовської Русі провідні ролі в поширенні просвіти в другій половині XVI ст. належали вченим острозького інтелектуального гуртка, що сформувався за активної підтримки князя Василя-Костянтина Острозького.
З 1576 р. на кошти князя розпочинається підготовка до випуску першої друкованої на церковнослов'янській мові Біблії. Факт публікації мав під собою далекосяжні наміри - ввести церковнослов'янську мову в ранг загальновизнаних сакральних мов, поряд із давньоєврейською, грецькою та латиною. У контексті виконання цієї роботи формується культурно-освітній гурток і виникає слов'яно-греко-латинський колегіум, який сучасники часто називали академією - школою вищого рівня.
Плекаючи наміри видрукувати Біблію на церковнослов'янській мові, князь Острозький запросив до себе славетного друкаря Івана Федорова Московитина та типографа, талановитого художника і гравера з підляського Заблудова Гриня Івановича. Провідні ж ролі в діяльності літературно-наукового гуртка відігравав ректор Острозької академії Герасим Смотрицький, син відомого своєю літературно-книжною працею дяка і переписувача книг Данила зі Смотрича. Крім того, його членами були Василь Андрійович Суразький, острожани - протестантський публіцист Мотовило, писар Василь та теологи Мартин Грабович, Терентій Іванівський, вчені греки - архієпископ Діонісій Палеолог-Раллі, Євстафій Нафанаїл, Феофан, Еммануїл Мосхопулос. Згодом провідні ролі відігравали грецькі вчені та проповідники Еммануїл Ахіллес, Лука Сербии, Никифор Парасхес-Кантакузен, Кирило Лукаріс. З 90-х рр. активно співпрацювали з академією вихованці Острозької школи - поет, перекладач і проповідник Дем'ян Наливайко (брат широковідомого козацького ватажка Северина (Семерія) Наливайка), майбутній архімандрит Дерманського монастиря Іван Княгининський, майбутній Київський митрополит Іван (Йов) Борецький, майбутній ігумен Степанського монастиря Ісай Борискович та інші.
12 серпня 1581 р. побачила світ Острозька Біблія, текст якої було звірено з текстами, привезеними від російського царя Івана IV Грозного та Римського Папи, а також знайденими в грецьких, сербських, болгарських монастирях. Острозька Біблія є визнаним шедевром книгодрукування з поліграфічної точки зору та неперевершеним прикладом досконалості канонічної з точки зору текстуальної експертизи. Поза всіляким сумнівом, ця книга є найвідомішим, а в багатьох відношеннях і найважливішим кириличним стародрукованим виданням.
Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України“ на сторінці 2. Приємного читання.
