Культурні процеси революційної доби

Історія України

У складі Російської імперії українці перебували у стані гнобленої нації. Це гноблення найвиразніше позначалося на стані національної культури. Довгі десятиліття українська освіта, література, наука перебували під дією заборон, які доводилося долати титанічними зусиллями. Лютнева революція 1917 р. відкрила широкі перспективи для розвитку національної культури. Саме з вимог вільного вживання української мови в державних установах та освітніх закладах розпочалися перші звернення українців до Тимчасового уряду. Ці ж вимоги були першими дороговказами для розвитку українського національно-визвольного руху. Так, рада Товариства українських поступовців (ТУП) у відозві "До українського громадянства" 21 березня 1917 р. закликала закладати українські школи, українізувати існуючі російські, загалом дбати "про середню й вишу освіту - бо тільки в нашій школі наша будучність". Осередки культури тупівці розглядали як початок організації українських сил.

Велика праця була проведена міськими думами, земствами, серед гласних яких було чимало української інтелігенції. Київська міська управа ще в березні 1917 р. розглянула і позитивно розв'язала питання про впровадження української мови в школах міста.

Перша українська гімназія ім. Т.Шевченка була заснована в Києві у березні 1917 р. Директором її було обрано В.Дурдуківського. Майже одночасно відкрилася державна гімназія ім. Кирило-Мефодіївського братства. Третя українська гімназія почала працювати у вересні на робітничій Шулявці на кошти Товариства "Просвіта". За прикладом Києва пішли й інші міста. З літа 1917 р. гімназії стали працювати навіть у деяких селах. Всього до осені на приватні або громадські кошти було відкрито 53 українські середні школи.

Наприкінці 1917 р. з ініціативи "Просвіти" й Українського наукового товариства в Києві відкрився Український народний університет у складі трьох факультетів - історико-філологічного, правничого і фізико-математичного. Заняття відбувалися в аудиторіях Університету Св. Володимира.

22 листопада 1917 р. почала працювати Українська академія мистецтва. Професорами до неї було запрошено М.Бойчука (фреска і мозаїка), М.Бурачка (пейзаж), М.Жука (портрет), В.Кричевського (народне мистецтво), Ф.Кричевського (офорт, скульптура), А.Маневича (пейзаж), О. Мурашка (жанрове мистецтво), Г.Нарбута (графіка). Центральна Рада зробила академію державною установою і встановила річний бюджет.

Весною 1917 p. у Києві виник Комітет українського національного театру на чолі з В.Винниченком. Він заснував Український національний театр, який став першим державним театром України. Трупа була сформована на базі Товариства українських акторів. Основу репертуару становили п'єси В.Винниченка, М.Старицької-Черняхівської, західноєвропейська класика.

Заснований у 1916 р. як студія (тобто осередок педагогічної роботи), "Молодий театр" Леся Курбаса розпочав публічні виступи п'єсою В.Винниченка "Базар" ( у травні 1917 р.) .

Активну політику створення українських шкіл проводив міністр народної освіти та мистецтв Української держави М.Василенко. Щоб уникнути конфліктів, пов'язаних з опором старих педагогів українізації школи, він пішов шляхом, торованим діячами Центральної Ради: не чіпаючи російських гімназій, засновував поряд з ними українські. Восени 1918 р. в Україні функціонувало близько півтори сотні українських гімназій, в тому числі сільських. Для незаможних учнів були засновані іменні стипендії - ім. Г.Сковороди, Т.Шевченка, І.Франка та ін. (всього - 350).

У російських навчальних закладах було запроваджено обов'язкове навчання українській мові й літературі, історії і географії України. Відповідний закон Ф.Лизогуб і М.Василенко підписали ) серпня 1918 р. Навчання цим предметам повинне було організовуватися без збільшення загальної кількості годин.

Процес українізації в Українській державі координувала спеціальна Комісія по українознавству, яку очолив досвідчений педагог В.Науменко. Комісія мала три секції: шкільних програм, історичну та літературну. Під керівництвом академіка В.Вернадського при міністерстві народної освіти та мистецтв була утворена комісія у справі вищих шкіл та наукових інституцій. За її рекомендацією народний університет у Києві було реорганізовано в Державний український університет. До числа студентів у 1918 р. було зараховано 3 тис. осіб. Під університет уряд віддав комплекс будинків артилерійського училища.

Відкрився український університет у Кам'янці-Подільському. Його ректором було призначено І.Огієнка. До складу професорів увійшли відомі вчені - В.Біднов, М.Васильківський, П.Клепатський, Л.Білецький, М.Плевако, П.Бучинський. На черзі дня стояло питання про заснування українських університетів у Катеринославі, Харкові, Одесі. У Київському, Харківському і Одеському російськомовних університетах відкривалися українознавчі кафедри - української мови, літератури, історії і права.

У 1918 р. почали працювати Національна бібліотека України, Національний архів України, Національна галерея мистецтв. Український історичний музей, Український національний театр (під керівництвом П.Саксаганського).

Для організації Української академії наук М.Василенко запросив вченого зі світовим іменем В.Вернадського. У червні 1918 р. під його керівництвом була утворена комісія для вироблення законопроекту про заснування УАН в Києві. Фундатори УАН планували створити її у складі трьох відділів з досить гнучкою структурою дослідницьких центрів - кафедр, комісій, інститутів. Академія утворювалася як державна установа з бюджетним фінансуванням, але з автономним устроєм. Було вирішено, що держава призначить первісний склад академії. На формування її демократичним шляхом не вистачало часу, а доручити цю справу собі члени комісії вважали неетичним.

14 листопада 1918 р. гетьман П.Скоропадський підписав Закон про заснування УАН і наказ про призначення перших академіків. До першого складу дійсних членів УАН увійшли Д.Багалій, А.Кримський, М.Петров, С.Смаль-Стоцький, В.Вернадський, М.Кащенко, С.Тимошенко, П.Тутковський, М.Туган-Барановський, Ф.Тарановський, В.Косинський, О.Левицький. Президентом УАН 27 листопада 1918 р. було обрано В.Вернадського, а неодмінним секретарем - А.Кримського.

В січні 1919 р., за прямим дорученням С.Петлюри, К.Стеценко та О.Кошиць створили у Києві Українську республіканську капелу.

Більшовики головну функцію культурного будівництва вбачали в поширенні комуністичної ідеології. Новому комуністичному ладу, який вони взялися будувати, потрібна була нова людина з колективістською психологією, фанатично віддана комуністичним ідеалам. Таку людину необхідно було виховувати. Серед усіх закладів культури в радянські часи найбільше цінувалися культурно-освітні установи: народні університети, селянські будинки, клуби, хати-читальні. На селі найбільш поширеними закладами такого типу були хати-читальні, а в місті - клуби. Клуби існували при партійних, робітничих і профспілкових організаціях. "Просвіти" вважалися підозрілими, досвідчені просвітянські кадри поступово вилучалися з них, а самі організації пролетаризувалися. Після цього вони втрачали свою специфіку і перетворювалися на більш примітивні організації клубного характеру.

До кінця 1920 р. в Україні діяло близько 15 тис. культурно-освітніх установ різного типу, у тому числі 1300 клубів, 5500 хат-читалень, до 4000 "Просвіт", понад 3100 бібліотек. У 1920 р. в Харкові, Одесі й Катеринославі з'явилися сільбуди. При них працювали бібліотеки, пункти ліквідації неписьменності, самодіяльні театри й хори, агрономічні гуртки тощо.

У серпні 1920 р. була організована Всеукраїнська надзвичайна комісія з ліквідації неписьменності. її очолив голова ВУЦВК Г.Петровеький. Цього року в республіці було відкрито близько 7 тис. шкіл і гуртків лікбезу для дорослих, в яких навчалося до 200 тис. чоловік. Школи працювали увечері три-чотири рази на тиждень. Кількість загальноосвітніх шкіл у 1920/21 навчальному році становила 21,9 тис. з 2,3 млн учнів проти 19,6 тис. з 1,7 млн учнів у 1914/15 році. Однак мільйони дітей ще залишалися поза школою. Щоб охопити їх, треба було прискореними темпами готувати учительські кадри. Радянська влада пожертвувала університетською освітою, щоб на базі університетів створити мережу інститутів народної освіти, які готували вчителів.

У липні 1919 р. Раднарком УСРР затвердив положення про єдину трудову школу. Шкільні заклади різних типів, у тому числі приватні гімназії та ліцеї, перетворювалися на стандартизовані державні установи з семирічним навчанням. Цю постанову не встигли реалізувати до падіння радянської влади. Тому в червні 1920 р. було видано вже постанову наркомосу УСРР "Про запровадження в життя єдиної трудової школи".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культурні процеси революційної доби“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби
  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики