Утворення СРСР

Історія України

Перший в мирних умовах X з'їзд РКП(б) мав розглянути національне питання як одне з найважливіших. Перед засіданням делегатам були роздані тези Й.Сталіна "Про чергові завдання партії у національному питанні". Взяти участь у критичному обговоренні вибухонебезпечного питання виявили бажання 29 осіб. Проте корективи в ритм роботи з'їзду вніс Кронштадтський заколот. Після Й.Сталіна і співдоповідача Г.Сафарова на трибуну вдалося зійти тільки трьом делегатам.

Велика кількість бажаючих виступити пояснювалася двозначністю сталінських тез. Власне, сталінські тези не перекреслювали засад тієї "договірної федерації", яка склалася в другій половині 1920 р. "Диявол" приховувався у напівтонах. "Ізольоване існування окремих радянських республік нестале, неміцне завдяки загрозі їх існуванню з боку капіталістичних держав.., - твердив Сталін. - Національні радянські республіки, що звільнилися від "своєї" і "чужої" буржуазії, можуть відстояти своє існування і перемогти об'єднані сили імперіалізму, лише об'єднуючись у тісний державний союз, або вони зовсім не переможуть".

Ініціативу щодо повернення до обговорення питання виявив Х.Раковський. Відразу після X з'їзду він провів через Раднарком УСРР постанову про доцільність розробки загально-федеративної конституції. Рішення було відіслане в ЦК РКП(б) і не зустріло заперечень. Услід за цим була утворена українсько-російська комісія з розробки загально-федеративної конституції. ВУЦВК делегував до неї М.Скрипника, а ЦВК РСФРР - працівників другого плану: наркома юстиції Д. Курського і члена власної президії М.Владимирського. Та йшли місяць за місяцем, а комісія так і не виявила себе по-справжньому. Тоді з ініціативи Х.Раковського політбюро ЦК КП(б)У у березні 1922 р. звернулося до ЦК ВКП(б) із проханням створити комісію з членів ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У "для остаточної і точної розробки взаємовідносин РСФРР і УСРР". Дізнавшись про ініціативу українців, аналогічне рішення прийняв ЦК Компартії Білорусії. У липні 1922 р. з таким же проханням в ЦК ВКП(б) звернулися представники закавказьких республік.

Відгукуючись на всі ці пропозиції, політбюро ЦК РКП(б) вирішило 10 серпня створити комісію для підготовки на черговий пленум ЦК проекту вдосконалення федеративних відносин між республіками. Наступного дня оргбюро ЦК затвердило персональний склад комісії. Україну у ній представляв Г. Петровський.

Незважаючи на заперечення, Сталін провів у комісії свій проект рішення. Розроблений ним документ "Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками" передбачав входження їх до складу Росії на правах автономії. В.Леніна цілком влаштовувала та "договірна федерація", яку він створив у другій половині 1920 р. За своєю структурою ця федерація практично не відрізнялася від так званого воєнно-політичного союзу, створеного в середині 1919 р. Проте "договірною федерацією" були незадоволені й ті, хто хотів би "втягнути" формально незалежні республіки в Росію, й ті, хто вимагав ясності у взаємовідносинах між центральними відомствами та національними республіками. Коли один з керівників національної компартії заявляв із трибуни партійного з'їзду, що не знає, в яких відносинах перебувають Росія і Україна після укладення договору між ними, з "договірною федерацією" треба було щось робити.

В роботі комісії оргбюро Ленін участі не брав. Приступ хвороби, яка пізніше виявилася смертельною, змусив Його перебратися в Горки. Сталін мав намір якнайшвидше, до повернення Леніна в Кремль, надати проекту "автономізації" незалежних республік форму рішення ЦК РКП(б). Утім, напередодні вирішального засідання, 22 вересня генеральний секретар ЦК РКП(б) змушений був усе-таки звернутися до вождя з офіційним повідомленням про результати роботи комісії оргбюро ЦК і рішення, які мали бути прийняті. Пояснювальна записка Сталіна, яка не публікувалася до останніх років горбачовської "перебудови", цілком відверто розкривала мотиви, якими керувався генсек, як і всі інші представники центральних російських відомств: "За чотири роки громадянської війни, коли ми внаслідок інтервенції змушені були демонструвати лібералізм Москви в національному питанні, ми встигли виховати серед комуністів, всупереч своєму бажанню, справжніх і послідовних соціал-незалежників, які вимагають справжньої незалежності в усіх смислах і розцінюють втручання Цека РКП як обман і лицемірність з боку Москви. Ми переживаємо таку смугу розвитку, коли форма, закон, конституція не можуть бути ігноровані, коли молоде покоління комуністів на окраїнах гру в незалежність відмовляється розуміти як гру, вперто приймаючи слова про незалежність за чисту монету і так само вперто вимагаючи від нас проведення в життя букви конституції незалежних республік".

Х.Раковський 28 вересня надіслав в ЦК РКП(б) офіційну доповідну записку з обґрунтуванням негативного ставлення до прийнятого комісією оргбюро рішення. Позиція Х.Раковського, як і вкрай негативна резолюція керівників Компартії Грузії з приводу проекту "автономізації", змусили Леніна запропонувати інші підходи в галузі взаємовідносин між незалежними республіками. 26 вересня у листі до членів політбюро ЦК Ленін відкидав сталінський проект як відступ від принципів пролетарського інтернаціоналізму. Висувалася цілком нова форма державного союзу незалежних радянських республік: Російська Федерація разом із Закавказькою Федерацією, Україною і Білорусією повинні були утворити "федерацію другого поверху". "Ми, - писав Ленін, - визнаємо себе рівноправними з Українською СРР та ін. і разом і нарівні з ними входимо в новий союз, нову федерацію, Союз Радянських Республік Європи і Азії".

Маючи в своїх руках "єдину й неділиму" партію, яка скріплювала залізними обручами диктатури контрольовану нею територію, Ленін міг вибудовувати скільки завгодно "федеративних поверхів" по радянській лінії. "Важливо, - писав він, - щоб ми не давали поживи "незалежникам", не знищували їх незалежності, а створювали ще новий поверх, федерацію рівноправних республік". Пленум ЦК РКП (б), який відбувся 6 жовтня, прийняв запропоновану Леніним формулу державотворення. Тепер резолюція з питання "Про взаємовідносини суверенних союзних республік" виглядала в першому пункті так: "Визнати необхідним укладення договору між Україною, Білорусією, Федерацією Закавказьких Республік і РСФРР про об'єднання їх в Союз Радянських Соціалістичних Республік із залишенням за кожною з них права вільного виходу зі складу Союзу". На пленумі ЦК була затверджена комісія з розробки Конституції Радянського Союзу у складі Й.Сталіна (голова), М.Калініна, Л.Каменєва, Г.Пятакова, Х.Раковського і Г.Чичеріна, а також представників від незалежних республік.

Роботу конституційної комісії Сталін організував без виклику представників від союзних республік, намагаючися встигнути прийняти документ до з'їздів рад у національних республіках, які призначалися на першу половину грудня. Крім того, сам текст Конституції СРСР мав опрацьовуватися вже після утворення єдиної держави і під контролем її органів. Тут йшлося про опрацювання основних положень. Проте небажання Сталіна співробітничати з національними республіками пояснювалося й тим, що він прагнув усіляко обмежити на користь центру компетенцію периферійних органів Союзу. Утворювалися наркомати трьох типів: злиті, об'єднані і самостійні. Злиті наркомати мали "безроздільну владу" на всій території СРСР. Об'єднані наркомати відрізнялися від злитих тим, що мали підпорядковані Москві республіканські підрозділи, за якими зберігалася назва наркоматів. Статус самостійних мали тільки шість наркоматів: юстиції, внутрішніх справ, землеробства, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення.

Утворення СРСР в грудні 1922 р. розвивалося за бюрократичним сценарієм, відпрацьованим в оргбюро ЦК РКП(б). 10 грудня VII Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові схвалив Декларацію про утворення СРСР і проект основ Конституції СРСР. 13 грудня за утворення СРСР висловився і Закавказький з'їзд рад, 18 грудня - IV Білоруський, 23 грудня - X Всеросійський з'їзд рад, ЗО грудня 1922 р. утворення Союзу PCP урочисто проголосив І з'їзд рад СРСР.

У постанові з'їзду Декларація і Союзний договір затверджувалися лише в основному. Ці документи були подані на розгляд ЦВК союзних республік. Розробка тексту Конституції СРСР тривала близько року. Перша Конституція СРСР була затверджена в січні 1924 р. на II з'їзді рад. Перероблений з урахуванням нового державного статусу текст Конституції УСРР затвердив у травні 1925 p. IX Всеукраїнський з'їзд рад.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Утворення СРСР“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР
  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики