Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

Історія України

До кінця XI ст. волинські та прикарпатські землі утворювали суцільну адміністративну одиницю, що підпорядковувалася безпосередньо київському княжому столові. Поступове збільшення кількості міст, частина з яких з часом перетворюється на самостійні політичні центри, засвідчує процеси виокремлення цих земель, перетворення їх на самостійні, а часом і вельми впливові на Русі та за її межами державні утворення. На теренах Волині сформувалося чимало земель і волостей. Зокрема, крім столичної Вол оди мирської землі, спочатку склалися Луцька, Пого-ринська і Болохівська волості. Трохи згодом Луцька волость перетворилася на окреме князівство, а до Волинської землі було приєднано Берестейщину, яка перед тим належала до володінь турівського князя. На пограниччі Волині та Прикарпаття були розташовані Червенська та Белзька землі, на захід від Володимира - Холмська земля.

Справжнім творцем Галицького князівства став син Звенигородського князя енергійний і вольовий Володимирко Володарович, котрий зумів об'єднати Перемишльську, Теребовльську та Звенигородську землі у складі одного князівства. 1144 р. він зробив своєю столицею місто Галич над Дністром. Галич лежав на перетині важливих торговельних шляхів, у ньому склався центр торгівлі сіллю, сформувалось потужне і незалежне боярство та активні міські верстви. Найбільшої могутності Галицьке князівство досягло за часів правління Володимиркового сина Ярослава Осмо-мисла (1152-1187 рр.), котрий відігравав провідну роль у політичних процесах на Русі та реально впливав на події в Києві.

У роки правління Ярославого сина Володимира Галицьке князівство дещо підупало, а сам правитель потрапив під вплив місцевих бояр. Після смерті останнього представника династії Ростиславичів - галицького князя Володимира Ярославича 1199 р. - волинський князь Роман Мстиславич вступив у Галич, об'єднав два князівства під одним проводом, започаткувавши тим самим славну історію Галицько-Волинського князівства. Успіху Романа сприяла й вигідна ситуація в Угорщині, де після смерті Бели III (1196) розпочалась війна за корону між його синами.

Важливою передумовою консолідації Галицько-Волинського князівства було посилення економічних зв'язків між його окремими, доволі розвинутими господарськими комплексами. Через Волинь і Галичину проходили важливі торговельні шляхи. Один з них з Регенсбурґа, Праги, Кракова, Любліна, Сандомира, галицького Перемишля та волинських міст Червена, Володимира, Луцька прямував далі на Киш. А інший - вздовж Західного Бугу і Дністра - зв'язував Балтику з Чорним морем, творячи в такий спосіб ще один шлях "з варяг у греки". Розташування на перетині таких шляхів створювало передумови для економічного розвитку, а з іншого боку - гостро ставило питання про необхідність гарантування їх безпечного функціонування. Цього можна було досягти через політичну консолідацію та зміцнення державної влади.

Уже на початку XIII ст. на північно-західних рубежах Волині постали міста Угровськ, Верещин, Стовп і Комін, які разом з Берестям сформували тут міцну оборонну лінію. Трохи згодом на західних землях було збудовано Холм, а також фортеці на галицькому південному рубежі, на сході і півдні Волині - Кременець, Данилів, Колодяжин, Торчів. Князівство швидкими темпами міцніло у військовому плані та дедалі гучніше заявляло про себе на політичній арені.

Виникнення могутнього осередку руської державності на заході Русі докорінно змінювало ситуацію. Проти зміцнення Романа виступав наймогутніший на той час руський князь Всеволод Юрійович Суздальський. Небезпеку у зміцненні волинського князя вбачав для себе і київський князь Рюрик Ростиславич. Родинні зв'язки Ольговичів з померлим галицьким князем Володимиром Ярославичем давали підстави їм також претендувати на галицький стіл. А тому Рюрик змовився з Ольговичами і у 1200 р. заходився готувати похід на Галицько-волинську Русь. Але Роман Мстиславич випередив своїх супротивників. Відразу по своєму зміцненню у Г аличі князь уклав союзну угоду з Візантією, налагодив стосунки з чорними клобуками та, можливо, навіть зумів домовитись із впливовими киянами. І тому, коли Роман зі своєю дружиною з'явився під стінами Києва, до нього приєднались чорні клобуки, а кияни відступилися від Рюрика й добровільно відчинили галицько-волинському князеві Подільські ворота міста. В цьому факті чимало істориків вбачає вельми прикметний знак - прагнення киян до відновлення єдності Русі, адже саме Роман Мстиславич користувався репутацією найбільш переконливого прибічника цієї ідеї.

Після оволодіння Києвом Роман Мстиславич не залишився в місті, а посадив там, по суті, свого намісника, двоюрідного брата Інгваря Ярославича Волинського. Загалом же, фактично поєднавши у своїх руках правління Волинською, Галицькою та Київською землями й об'єднавши, таким чином, усі південноруські землі від Карпат і Дунаю до Дніпра, Роман Мстиславич створив вельми велике й потужне князівство. Державу Романа деякі авторитетні дослідники (Б.Рибаков) навіть порівнювали зі Священною Римською імперією Фрідріха Барбаросси.

Володіння Романа виглядали ще більш переконливо на тлі розкраяних на дрібні шматочки решти руських князівств. Зосередивши у своїх руках величезні території та маючи достатньо ресурсів, Роман успішно воює проти зовнішніх ворогів - половців, здійснивши принаймні два успішних походи проти них (в результаті одного такого походу було зруйновано половецькі вежі на Низу Дніпра, у так званому Лукомор'ї. Так само доволі успішно князь протистоїть і роздмухуванню розбрату всередині Русі. Причому далеко не завжди Роман прагнув приборкати супротивника силою. Нерідко він досягав вельми позитивних для себе результатів за допомогою вмілої дипломатії. Зокрема, саме таку стратегію він обрав у стосунках із суздальським князем Всеволодом.

Більше того, чимало істориків (В.Татіщев, Б.Рибаков, М.Котляр, П.Толочко, Л.Войтович, О.Головко), ґрунтуючись на деяких опосередкованих фактах, вбачають у Романі правителя, котрий з метою припинення міжусобиці і гарантування безпеки південноруських кордонів від половців навіть запропонував створити систему так званого "доброго порядку" Русі. Засади "доброго порядку" зводились до того, аби шість наймогутніших руських князів - суздальський, галицький, чернігівський, смоленський, полоцький і рязанський - отримали право обирати київського князя, за яким гарантувалось би право першості та, водночас, обов'язок третейського судді в міжкнязівських конфліктах. Приклади ж такого, доброго врядування, Роман міг запозичити у своїх західноєвропейських сусідів, де саме таким чином обирали імператора Священної Римської імперії. Утім, могутній суздальський князь Всеволод не бажав урівнюватися за своїм значенням до решти п'яти князів, які мали створити своєрідну колегію виборців. Та й останні також з різних причин не виявили жвавого інтересу до цього новаторського починання князя Романа. Частина ж дослідників (О.Купчинський, О.Толочко) взагалі ставлять під сумнів автентичність літописного повідомлення про концепцію галицько-волинського князя.

Могутня держава Романа Мстиславича, як виявилося зразу ж після смерті галицько-волинського князя, трималася переважно силою його влади та його особистого авторитету. Під час походу на Польщу проти малопольського князя Лєшка Бялого і його брата мазовецького князя Конрада 1205 р. перший галицько-волинський князь загинув. А після трагічного кінця творця Галицько-Волинської держави настали важкі часи і для його творіння.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича
  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики