Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

Історія України


Промисловий переворот у Наддніпрянській Україні


У широкому розумінні термін "модернізація" означає зміни, покликані осучаснити умови життя суспільства. У суто науковому сенсі - процес переходу від традиційного, аграрного суспільства до сучасного, індустріального.

Основні риси модернізації полягають: 1) у сфері економіки - упровадження нових технік, технологій, технічний розподіл праці, обмін діяльності, розвиток ринку товарів, грошей та праці; 2) в соціальній - на першому плані знаходиться формування нового типу людини, підприємливої, активної; 3) в політичній - виникнення централізованих держав, централізація та уніфікація усіх галузей суспільного життя, бюрократизація управління, включення широких народних мас у політичний процес, встановлення демократії та демократичних інститутів у суспільстві; 4) в духовній - утвердження нової світської системи цінностей, набуття освіти масового характеру, зростання культурного, правового рівня населення.

Важливою віхою модернізаційного процесу став промисловий переворот (промислова, технічна революція), суть якого полягала у переході від ручної до машинної праці. На українських землях (у більш завершеному вигляді - на Наддніпрянщині) промисловий переворот пройшов у дві стадії: перша, 40-50-ті рр. XIX ст., коли промисловий переворот розпочався в легкій промисловості і був ініційований "знизу", завдяки підприємницькій активності окремих вихідців з різних соціальних груп - дворянства, купецтва, міського населення, кріпосних селян; друга, 60-80-ті рр. XIX ст., коли промислова революція охопила галузі важкої промисловості та транспорту. Тут ініціатором змін в економіці виступив уряд, що було зумовлено невдачами, прорахуйками в зовнішньополітичній та воєнній сферах (Кримська війна), котрі показали неефективність та застарілість економіки в Російській імперії.

Промисловий переворот на Наддніпрянщині розпочався з цукрової промисловості. Він був пов'язаний з діяльністю "Торгового дому Яхненків і Симиренка". Колишні кріпаки, брати Кіндрат, Терентій, Степан Яхненки та їх зять Федір Симиренко, вирвавшись із неволі, почали займатися торгівлею зерном, худобою, орендою землі та будівництвом млинів. В 20-ті рр. XIX ст. це вже були багаті люди, вони мали мережу магазинів, крамниць та товарних складів у Одесі, Севастополі, Миколаєві. На 1840-ві рр. припадає розквіт торгово-промислової діяльності фірми Яхненків-Симиренка. Тоді внаслідок аграрної кризи ціни на зерно знизилися і підприємливі купці Яхненки-Симиренки переключилися на реалізацію цукру, виробленого на цукроварні графа О.Бобринського. Заробивши на цих операціях 100 тис. прибутку, вони на орендованій в 1843 р. у поміщиків Березовських землі в Ташлику збудували перший в Російській імперії паровий цукрово-рафінадний завод. Завод був устаткований за останнім словом техніки з використанням новітніх на той час французьких технологій цукровиробництва. Для обслуговування завезеного з Франції обладнання було запрошено 30 іноземних спеціалістів, а технічним керівником фірми став Платон Симиренко, який у 1843 р. закінчив Політехнічний інститут у Парижі.

У 1846 р. Яхненки-Симиренки взяли в оренду у князя Воронцова в Го-родищенському маєтку 260 дес. землі на 36 років і поблизу с. Млієво збудували найпотужніший і наймодерніший цукровий завод, розрахований на 400 тис. пудів рафінаду щорічно. За технічним оснащенням Млієвський завод був найкращим в Російській імперії і не поступався рафінадним заводам Європи, зокрема Франції. Вартість заводу українських підприємців, колишніх кріпаків, становила І млн крб сріблом.

Яхненки-Симиренки спорудили перший на українських землях Горо-дищенський машинобудівний завод, що мав 8 парових машин, 38 горнів, 28 станків і вповні відповідав останнім вимогам технічного прогресу. Завод забезпечував машинами цукрові заводи краю і сприяв їх технічному переоснащенню, що зменшувало залежність їх від закордонної техніки та її постачальників, здешевлювало виробництво.

Важливим результатом діяльності фірми Яхненків-Симиренка стало створення конкурентного середовища в галузі цукроваріння, що привело до технічного переоснащення цукрової промисловості в Україні. Цукроварні підприємливих купців слугували взірцем для реконструкції цукровиробництва в краї. Родовита знать - Бобринський, Енгельгардти, Сан-гушки, Браницькі, Потоцькі під враженням досягнень заводів купців Яхненків-Симиренків почали переводити свої цукроварні на парове устаткування.

Підприємницьке "щастя" та комерційний розмах фірми Яхненків-Симиренка спричинили справжню "цукрову лихоманку" в центрально-українських губерніях 40-х рр. XIX ст. Кількість цукрових заводів на Київщині стрімко зростала. Так, якщо у 1843 р. їх було 20, то в 1847 р. вже 56. Київщина перетворилася на лідера цукрової промисловості не лише в межах Російської імперії, а й всієї Європи.

Відомими представниками нової генерації українських підприємців недворянського походження були Терещенки - великі землевласники і промисловці. Викупившись з кріпацтва, вони розпочали свій бізнес з дрібної торгівлі. З кінця 1850-х pp. почали освоювати цукрове виробництво. У 1870 р. брати Терешенки - Федір, Микола та Семен, заснували товариство цукрових та рафінадних заводів, що на той час стало взірцем підприємництва родинного типу. Висока якість цукру, спирту, борошна та зразкове ведення господарства в маєтку Миколи Терещенка неодноразово відзначалися на промислових виставках в Парижі (1878), Москві (1882), Харкові (1887), Новгороді (1896).

На Слобожанщині найбільш відомими і впливовими підприємцями нового типу були Харитонснки. Вони походили з військових обивателів, що свій перший капітал заробили на чумацькому промислі. Засновник династії Іван Герасимович уже в 1863 р. став купцем 1-ї гільдії. Протягом 60-80-х pp. XIX ст. Харитоненки побудували 6 цукрових та 1 рафінадний заводи. Цукрові заводи Харитоненків були одними з найпотужніших у галузі, а Павлівському рафінадному заводові взагалі не було рівних в усій імперії.

Із 185 цукрових підприємств у Росії в 1894-1895 pp. 154 знаходилися в Україні, на які припадало 87,4 % цукру, виробленого на цукрових заводах імперії.

Наслідком промислового перевороту стало те, що Україна залишалася основним постачальником цукрорафінадної продукції на внутрішньому ринку, а в 1870-ті pp. починає опановувати зовнішні ринки збуту, вивозячи цукор до країн Європи - Німеччини, Великої Британії, Франції тощо.

Ще одним результатом модернізації цукрової промисловості став процес концентрації виробництва, капіталів, робочої сили, що відбивало основну тенденцію індустріального суспільства до створення корпорацій. В 1887 р. за підтримкою уряду був створений перший в Україні цукровий синдикат, який об'єднав 171 завод із 219. Якщо в 1887 р. синдикат об'єднував 78 % усіх цукрових заводів, то в 1892-1893 pp. - 91 %. Синдикат став монополістом у цукропромисловій сфері, який регулював ціни на цукор на внутрішньому ринку і здійснював експортну політику.

На другому етапі триває процес концентрації виробництва і капіталу. В 1902 р. створено синдикат рафінерів. У цей період оформлюється державно-монополістична модель регулювання галузі. Виникнення такої моделі диктувалося необхідністю забезпечення високих цін на цукрову продукцію на внутрішньому ринку як запоруки рентабельності цукропромисловості.

Наприкінці 1870-х pp. промисловий переворот захопив і харчову промисловість в Україні. Парове устаткування активно впроваджувалося в такі галузі, як борошномельне, горілчане, тютюнове виробництво. В кінці 70-х pp. в них налічувалося 1827 паровиків.

На кінець 70-х pp. промисловий переворот практично завершився.

Наступний розділ:

Селянська реформа 1860-х pp.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ
  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики