Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

Історія України


Відсторонення М.Хрущова від влади. Початок "застійної'9 доби


Найбільш вірогідно, що рушійною силою державного перевороту, що поклав край хрущовським реформам, стала змова українського угруповання в президії ЦК КПРС з кадебістами, які відображали інтереси московського політикуму, фактично відсунутого Хрущовим від влади. Ця змова стала можливою на тлі зростаючої опозиційності всього партапарату.

Відставка Хрущова була наперед вирішена на засіданні президії ЦК КПРС 12 жовтня 1964 р. 14 жовтня це рішення підтримав пленум ЦК КПРС. Хрущова звільнили з посади першого секретаря ЦК КПРС і голови Ради міністрів СРСР, вивели зі складу президії ЦК КПРС. Пленум ЦК проштампував кадрові призначення, давно уже вирішені у середовищі президії ЦК: Л.Брежнєв ставав першим секретарем ЦК КПРС, а О.Косигін - головою Ради міністрів СРСР. Тільки 16 жовтня в "Правді" була опублікована коротка інформація про пленум ЦК КПРС, який звільнив Хрущова від партійних і державних посад "у зв'язку з похилим віком і погіршенням стану здоров'я".

Ніхто в країні не повірив тому, що вождь пішов у політичне небуття добровільно і у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. У компартійно-радянському керівництві годі було шукати більш енергійну людину. Але повідомлення ТАРС народ зустрів з розумінням і з очікуванням змін на краще.

Реформи М.Хрущова лише певною мірою сприяли модернізації радянського суспільства. Проте вони не торкнулися ані політичного режиму, суть якого не змінилася від 1917 р., ані фундаменту, на якому ґрунтувався цей режим - командної, ізольованої від світового ринку економіки. Нові вожді не мали наміру теоретично осмислити свою генеральну лінію і пристосувати її до світу, який стрімко змінювався. Вони не були здатні адекватно відповісти на виклики історії. Над усе цінувався мобілізаційний потенціал командної економіки і ресурси Радянського Союзу використовувалися на цілі, продиктовані ідеологією.

Період від падіння Хрущова до приходу М.Горбачова публіцисти назвали десятиліттями "застою". Радянський лад у цей час поступово паралізувався системною кризою, яка охоплювала всі сфери і поверхи повсякденного життя.


Міжнародні процеси "застійної" доби


Зовнішньополітична лінія компартійно-радянського керівництва була спрямована на досягнення трьох основних цілей: по-перше, нормалізувати відносини з країнами Заходу; по-друге, усунути загрозу розпаду "соціалістичного табору" в Європі; по-третє, активно підтримувати рухи "соціалістичної орієнтації" в усьому світі.

Нормалізація відносин з країнами НАТО була необхідною хоча б тому, що альтернативи мирному співіснуванню двох наддержав не існувало. Гонка озброєнь призвела до того, що нагромаджений для знищення противника потенціал багатократно перевищував реально необхідний. Можливість для обох сторін десятикратного знищення всього живого на планеті перетворювала в абсурд саму ідею війни між США та СРСР, НАТО і Варшавським блоком. Крім того, економіка СРСР чим далі, тим більше не могла обходитися без світового ринку, який контролювався країнами Заходу, а точніше - був способом їхнього існування. Щоб перетворити свої невичерпні природні багатства у валютні надходження, без яких було неможливо підтримувати життєдіяльність власного населення і здійснювати наступальну політику в усьому світі, ставало гостро необхідним посередництво глобального ринку. Нарешті, нормалізація відносин з країнами НАТО ставала необхідною внаслідок звуження до європейських рамок побудованого Сталіним "соціалістичного табору" і перетворення "братнього" Китаю на серйозного супротивника.

Нормалізація відносин з країнами Заходу почалася з Франції, яку генерал Шарль де Голль вивів у березні 1966 р. з військової організації НАТО. Лінія на розрядку напруженості між Сходом і Заходом продовжилася новою "остполітикою" федерального канцлера Віллі Брандта. Останній уклав договори з СРСР (серпень 1970 р.) і з Польщею (грудень 1970 р.), в яких ФРН визнавала післявоєнні кордони в Європі, у тому числі кордон між Польщею і НДР. Цей крок зробив можливим укладення угоди чотирьох великих держав по Західному Берліну, яка підтверджувала статус-кво (у тому числі наявність Берлінської стіни) і гарантувала вільний доступ у Західний Берлін. ФРН і НДР встановили між собою дипломатичні відносини. Для країн РЕВ відкрився динамічний німецький ринок, який гарантував доступ до прогресивних західних технологій.

Під час візиту президента Р.Ніксона до Москви у травні 1972 р. була започаткована політика "розрядки". Оскільки СРСР наздогнав США за кількістю поставлених на бойове чергування міжконтинентальних ракет, стали можливими переговори про синхронне скорочення озброєнь.

26 травня СРСР і США уклали тимчасовий (на п'ять років) договір про граничну кількість міжконтинентальних ракет і ракет на озброєнні підводних човнів. У період між візитом Р.Ніксона до Москви і візитом Л.Брежнєва до Вашингтона (червень 1973 р.) було підписано більше двох десятків угод про співробітництво двох країн у різних сферах - щодо захисту оточуючого середовища, використання ядерної енергії в мирних цілях, спільної космічної програми тощо. Різко збільшилися обсяги радянсько-американської торгівлі.

Піком політики "розрядки" стало підписання у серпні 1975 р. керівниками європейських країн, США і Канади в Гельсінкі Заключного акта Конференції з безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз досяг мети, якої добивався від завершення Другої світової війни: Захід визнав територіальний і політичний порядок, встановлений у Східній Європі. В обмін на це країни Заходу добилися згоди радянського керівництва на включення в Заключний акт Конференції з безпеки та співробітництва в Європі статей про захист прав людини, свободу інформації та пересування. Конкретні форми реалізації цих свобод не встановлювалися. Але принципове визнання свобод тоталітарною державою не могло не позначитися на її суспільно-політичному житті. В Радянському Союзі виник правозахисний рух.

Політика "розрядки" була знищена радянською авантюрою в Афганістані. 29 грудня 1979 р. радянські спецпідрозділи захопили палац афганського правителя і поставили на чолі країни маріонеткову фігуру. Радянська 40-ва армія увійшла в країну і окупувала міста. Почалася війна з партизанами-моджахедами. Спочатку вона була успішною, тому що противник не мав сучасного озброєння. Дуже скоро, однак, арабські країни профінансували, а США поставили моджахедам сучасну зброю. Радянський Союз, подібно американцям у В'єтнамі, зазнавав поразку за поразкою. В цій війні загинуло 14 453 радянських громадян, у тому числі до 2,5 тис. - з України. Понад 100 тис. осіб повернулися хворими. Воїни-"афганці" дістали жахливий життєвий досвід і стали для суспільства серйозною соціальною проблемою. Серед них було близько 150 тис. уродженців України.

Авантюристична політика провадилася радянським керівництвом і в країнах Африки. Варто було якому-небудь африканському правителю заявити про свою прихильність до соціалістичних ідей, як він здобував моральну і матеріальну підтримку Кремля. Але політика СРСР в Африці не відзначалася послідовністю. Наприклад, спочатку надавалась допомога озброєнням і військовими фахівцями Сомалі, а потім - ворогуючому з цією країною режиму в сусідній Ефіопії.

Першорядне значення для Кремля мав контроль над Центрально-Східною Європою. Однак і тут він зустрічався з викликами різної природи. По-перше, діючі в них комуністичні режими не завжди погоджувалися терпіти диктат Кремля (Югославія, Албанія, Румунія). По-друге, Кремлю доводилося оберігати від знищення насаджені ним політичні режими в Угорщині, Польщі, Чехословаччині. Цілковиту лояльність щодо Кремля зберігали тільки правителі НДР і Болгарії.

Після кривавих полій в Угорщині 1956 р. Я.Кадару ціною істотної лібералізації політичного режиму вдалося послабити напруженість в суспільстві. Комуністична диктатура залишалася непохитною, але в економічному житті і в сфері культури були зроблені істотні послаблення. Це забезпечило істотно кращі порівняно з іншими країнами РЕВ умови життя і заспокоїло інтелігенцію.

Навпаки, у Польщі і Чехословаччині постійно наростало соціальне напруження. В КПЧ сформувалася впливова група реформаторів, готових будувати "соціалізм з людським обличчям". У січні 1968 р. керівництво в партії перейшло до реформаторів на чолі з О.Дубчеком. Демократизація порядків всередині КПЧ призвела до її швидкого і неконтрольованого перетворення зі знаряддя диктаторської влади у звичайну політичну партію з плюралізмом думок, вільними виборами керівників всіх ланок. Така еволюція сильно стурбувала комуністичних вождів Східної Європи. Події в Чехословаччині, названі "празькою весною", непокоїли керівників ЦК КПРС можливістю ланцюгової реакції. В ніч на 21 серпня 1968 р. війська п'яти країн Варшавського договору з різних сторін перетнули кордон і за кілька годин окупували Чехословаччину. Керівники ЦК КПЧ на чолі з О.Дубчеком були заарештовані і через два дні відправлені до Москви на переговори. Процес "нормалізації" затягнувся в Чехословаччині на роки.

"Нормалізація" становища в Чехословаччині ще не завершилася, коли почалися події в Польщі. Підвищення цін на продовольство у 1970 р. викликало масові стихійні хвилювання, особливо серед робітничих колективів у балтійських портах. Керівництво ЦК ПОРП на чолі з Е.Гереком намагалось впоратись з фінансовою кризою за допомогою кредитів, що брались одночасно і від Радянського Союзу, і від країн Заходу. За десять років зовнішня заборгованість досягла критичних величин. Польські комуністи у 1980 р. змушені були підняти ціни на товари народного споживання, щоб мати можливість погашення попередніх кредитів. У відповідь знову піднялася хвиля робітничих протестів. У Гданську утворилася незалежна профспілка "Солідарність". У лавах "Солідарності" опинилася більшість робітничого класу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)
  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики