Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

Історія України


Дворянська опозиція. Декабристський рух в Україні


На початку XIX ст. виникають і здобувають організаційне оформлення прояви політичної і соціальної опозиції пануючому режимові. Глибинні причини цього явища були пов'язані з соціальною трансформацією суспільного життя, поступовим переходом від традиційного до модерного суспільства. Причини зовнішньополітичного характеру були пов'язані з впливом подій Французької революції, наполеонівських війн, які продемонстрували невідповідність європейським стандартам застарілих форм життя Російської імперії.

Провідною силою опозиційного руху наразі виступала верхня верства суспільства: українське дворянство, російська аристократія, вище офіцерство, польська шляхта.

Однією з найбільш ранніх форм дворянської опозиції в Україні стало масонство - релігійно-етичний рух, що своїми витоками сягав часів існування середньовічних гільдій і цехових об'єднань із своїм статусом, символікою, нормами поведінки. Масонські "ложі" захоплювалися містикою, символікою. Члени лож структуру валися за ступенями і рангами. Рядові члени, зазвичай, могли і не знати основних завдань організації і повинні були приховувати свою приналежність до неї.

Ранній етап у формуванні масонського руху на українських землях припадає на кінець XVIII ст. Перша ложа "безсмертя" була заснована російськими офіцерами у 1784 р. в Києві і підпорядковувалася "Великому сходу польському". До нього належали й інші масонські ложі, що виникли на українських землях наприкінці століття, а саме: "Трьох колон" у Києві, "Мінерви" в Кременчуку, "Розсіяного мороку" та "Сходу житомирського" в Житомирі, "Цілковита таємниця" в Дубні. У 1794 р. "Великий схід польський" припинив своє існування, що призвело до завмирання масонського руху в Україні.

Нова хвиля захоплення масонським рухом випадає на часи повернення російських військ з Франції. По завершенні наполеонівських війн поновили діяльність старі масонські організації та виникли нові: "Тамплієрів" у Бердичеві, "Астра" в Житомирі, "Озіріс" у Кам'янці-Подільському, "Цілковита таємниця" в Дубні, "Благочестивий поляк" в Острозі, "Увіковічена краса" в Рафалівці.

Під впливом польського й російського масонства в Лівобережній і Південній Україні на початку XIX ст. виникла низка малоросійських лож. Так, у 1817 р. в Одесі було засновано дві масонські ложі "Понт Євксинський" та "Три царства природи". Засновником першої з них став наступник А.Е.Рішельє на посаді Новоросійського генерал-губернатора і одеського градоначальника граф Олександр Ланжерон. До складу ложі входило близько 70 осіб: росіяни, українці, поляки, греки, французи, євреї, німці, італійці. Вельми строкатим був і її соціальний склад - інтелігенція, офіцери, купці, поміщики. Одним з її учасників став і відомий український культурно-освітній діяч Іван Котляревський. Членами одеської ложі "Трьох царств природи" були онуки останнього українського гетьмана Кирила Розумовського - Кирило і Петро. Діяльність обох одеських лож мала поміркований, просвітницький характер, однак вони були заборонені, як усі масонські ложі в Росії, у 1822 р.

У березні 1818 р. в Києві була заснована ложа "Об'єднаних слов'ян", що належала до Великого сходу польського і з діяльністю якої пов'язують витоки ідей слов'янського федералізму. З точки зору набуття масонством українських рис інтерес викликала історія заснування в Полтаві у 1818 р. масонської ложі "Любов до Істини". Засновником ложі вважається начальник канцелярії Малоросійського генерал-губернатора кн. М.Г.Рєпніна Михайло Новиков, а до її складу входили відомі представники малоросійського дворянства: {.Котляревський, С.Кочубей, В.Тарновський, С Алексеев, В.Капніст, О.Імберг, А.Панін, В.Лукашевич.

З масонства виросли таємні декабристські організації. 1816 р. в Петербурзі була утворена перша російська політична організація - "Союз порятунку". У 1818 р. він був реорганізований в "Союз благоденства", що мав чітку організаційну структуру: на чолі стояла Корінна управа, до якої увійшли 29 фундаторів товариства (22 з них були членами "Союзу порятунку"). Окрім Корінної управи передбачалося створити побічні управи. В Україні діяла Тульчинська управа на чолі з полковником П.Пестелем, формування Полтавської управи було доручено М.Новикову, а групу членів "Союзу благоденства" в Києві очолив генерал М.Орлов.

У 1821 р. після розпаду "Союзу благоденства" на його місці виникли дві політичні організації дворянських революціонерів - Північне і Південне товариства. До складу Північного товариства увійшла значна кількість членів "Союзу благоденства". До центрального органу - думи - входили: голова М.Муравйов, Є.Оболенський та С.Трубецькой. У 1824 р. останнього замінив К.Рилєєв, який разом з Є.Оболенським згуртував навколо себе найрадикальніші сили товариства - П.Каховський, брати О. та М.Бестужеви, А.Арбузов.

Програмним документом Північного товариства була "Конституція" М.Муравйова, яка визначала основну мету організації - встановлення в Росії конституційної монархії та скасування кріпаччини, що можливо було здійснити шляхом революційного перевороту. "Конституція" передбачала проголошення демократичних свобод: скасування станової нерівності, свободу слова, друку, особисту недоторканність, право власності на землю, заняття промислами й торгівлею, ліквідацію військових поселень.

Центром Південного товариства (1821) був Тульчин, де була дислокована 2-га армія. Там діяла Тульчинська управа, де на таємних зборах обговорювалися проблеми революційного перевороту. Тульчинську управу очолювали П.Пестель, О.Юшневський, О.Барятинський. На з'їзді Південного товариства в 1823 р. за ініціативою С.Муравйова-Апостола була створена третя Васильківська управа (у Василькові містився штаб Чернігівського командного полку). Очолили Васильківську управу підполковник С.Муравйов-Апостол і підпоручик М.Бестужев-Рюмін.

Програмовим документом Північного товариства стала "Руська правда", автором якої був ідейний лідер організації П.Пестель. Основна програмна мета - знищення самодержавства і встановлення республіканського устрою, скасування рабства (кріпосного права). Відносно долі народів, що входили до складу Російської імперії, П.Пестель, на відміну від ідеолога Північного товариства М.Муравйова, стояв на позиціях державного централізму. Відносно України, П.Пестель, як і більшість декабристів, мислив в дусі офіційної ідеології імперської, вважаючи її невід'ємною частиною Росії: "Малоросія навіки з Росією залишиться нерозривною і ніяка сила не відторгне Малоросії від Росії".

У вересні 1825 р. керівники Південного товариства встановили зв'язок з новою таємною організацією, що діяла на Волині - Товариством об'єднаних слов'ян. Засновниками цієї організації були вихідці з Полтавщини брати Петро та Андрій Борисови. Ще в 1818 р. Борисови переважно з масонських елементів утворили таємну організацію "Товариство першої згоди", яке згодом було перейменовано в "Товариство друзів природи". Засновані організації мали на меті удосконалення в науках, мистецтві та доброчинності. У 1823 р. в Новгороді-Волинському Борисови разом зі студентом Варшавського університету Юліаном Люблінським, засланим під нагляд поліції, заснував нову таємну організацію - Товариство об'єднаних слов'ян. Серед членів переважали нижні армійські чини, представники дрібнопомісної шляхти. У березні 1825 р. під Житомиром відбувся з'їзд членів даного товариства, на якому президентом було обрано П.Борисова, П. Громницького - його заступником, (.Іванова - секретарем.

П.Борисов був автором програмових документів " Катехізиса" і "Клятви", в основу яких було покладено ідею звільнення усіх слов'ян Європи і об'єднання їх у федерацію слов'янських народів. Кожному народові передбачалося надати свою конституцію, парламент, закони.

Несподівана смерть Олександра І наприкінці листопада 1825 р. підштовхнула Північне товариство 14 грудня підняти повстання в Петербурзі. На Сенатську площу їм вдалося вивести 3 тис. солдатів, але більшість військ не підтримала заколотників, які сподівалися примусити сенат передати владу Тимчасовому правлінню. Керівники повстання проявили нерішучість, на відміну від Миколи І, який дав наказ застосувати гармати. Повстання в Петербурзі зазнало поразки.

Звістки про викриття змови і смерть царя члени Південного товариства отримали одночасно. Тоді прийшла думка про необхідність збройного виступу. Але урядовці випередили декабристів: був заарештований П.Пестель, О.Барятинський, О.Юшневський та інші члени Тульчинської управи. Ліквідована була і Кам'янська управа через арешт її керівників - В.Давидова і С.Волконського. Залишилася Васильківська управа. Зразу після поразки грудневого повстання в Петербурзі брати СІМ. Муравйови-Апостол и звернулися до членів таємного товариства з закликом до виступу, але зустріли відмову. 29 грудня 1825 р. почалося повстання Чернігівського полку. Повстанці послали своїх емісарів в інші військові частини до Києва та на Волинь, щоб загітувати їх на повстання. Для агітації солдатів С.Муравйовим-Апостолом і М.Бестужевим-Рюміним був написаний "Православний катехізис", заключні рядки якого закликали солдатів "ополчитися всім разом проти тиранства і поновити віру та волю в Росії". З січня 1826 р. в бою з гусарською дивізією, направленою на придушення повстання, на Устинівських висотах повстанці були розгромлені.

Микола 1 суворо покарав учасників повстання. П'ятьох керівників і активних учасників руху було страчено на шибениці - П.Пестеля, К.Рилєєва, С.Муравйова-Апостола, М.Бестужева-Рюміна, П.Каховського (троє з них - Пестель, Муравйов-Апостол, М.Бестужев-Рюмін - були членами Південного товариства). 121 декабриста було позбавлено військових чинів, дворянських прав та майна і заслано на каторгу, поселення до Сибіру, в діючу армію на Кавказ. Серед членів Товариства об'єднаних слов'ян 23 були засуджені на каторжні роботи.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики