Храм Софії, звичайно ж, передовсім був головним храмом Київської Русі. Але він був і духовним центром. Тут знаходилась перша бібліотека, проходили дипломатичні прийоми, а на другому поверсі відбувалися навіть бенкети.
Довкола Софії Київської на честь святих патронів князя Ярослава Володимировича і його дружини Інгерди були засновані монастирі з храмами Георгія та Ірини. За своїми конструктивними особливостями вони нагадували центральний храм, щоправда, значно поступалися йому в розмірах, створюючи тим самим єдиний сакрально-архітектурний комплекс.
Спорудження Софійського собору в Києві започаткувало практику подібного сакрального будівництва в інших давньоруських центрах - Новгороді та Полоцьку, де храми на честь Святої Софії було зведено впродовж 1045-1050 рр. Неабиякого розвитку набуло започатковане при зведенні Софії Київської пошанування Богородичного культу і в пізнішому сакральному будівництві в самому Києві. Адже всі основні київські храми - Благовіщення на Золотих Воротах, Десятинна церква, весь цикл лаврських храмів - від Аннозачатіївського до Успенського - були пов'язані саме з цим культом.
На особливу увагу при розгляді давньоруського сакрального зодчества першої половини XI ст. заслуговують ініціативи брата київського князя Мстислава Володимировича в Чернігові, де ним було розгорнуто будівництво єпископського Спасо-Преображенського собору.
Помітним піднесенням культового будівництва позначається друга половина XI ст. У цей час в Києві споруджуються собори Дмитрівського (пізніше Михайлівського Золотоверхого), Михайлівського Видубицького, Печерського та Кловського монастирів.
Надзвичайне значення для розвитку сакральної архітектури Київської Русі мало спорудження в 1078 р. Успенського храму Печерського монастиря, який заклав основи певного архітектурного канону, що згодом поширився по всій Русі. Собор Успіння Богоматері передовсім характеризувався своєю унікальною для тогочасних давньоруських традицій зорієнтованістю на рух угору. Такий ефект створювався передовсім виразним піднесенням його склепіння та одноглавою верхньою частиною.
За прикладом Успенського було зведено Михайлівський Золотоверхий та Михайлівський Видубицький храми, Спас на Берестові у Києві, а згодом і в інших давньоруських містах - Смоленську, Ростові, Суздалі.
Загалом, рубіж XI-XII ст. став часом, коли культове будівництво швидкими темпами розвивалося не лише в Києві та Новгороді, а й решті давньоруських центрів. Так, масштабне сакральне будівництво розгорнулося в порубіжному зі степом Переяславському князівстві. Причому, зважаючи саме на цей вимушений статус князівства - гаранта безпеки Київської Русі, у Переяславі склався культ архангела Михаїла - воїна, проводиря небесного воїнства. Зокрема у самому Переяславі в цей час було зведено комплекс єпископського двору з його центральною спорудою - Михайлівським храмом. У Чернігові споруджуються Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-і рр. XII ст.) храми, в Галичі - Успенський собор (1157 р.), у Вручому - храм св. Василія (1190 р.), у Білгороді - храм Апостолів (1197 р.) та ін.
Бурхливий розвиток сакральної архітектури зумовлює формування окремих архітектурних шкіл, що були об'єднані єдиним стильовим напрямом. Фахівці, зокрема, розрізняють київську, чернігівську та переяславську архітектурні школи.
Розвиток архітектури підштовхував до аналогічної динаміки й іконо-писання. Взірцем для розвитку давньоруського сакрального живопису слугували довершені зразки візантійських майстрів. Утім, фахівці відзначають той факт, що загалом доволі аскетична візантійська манера письма на Русі видозмінювалась відповідно до місцевих уявлень про природу, характер добра і зла, набувала певних проявів народної культури і народних естетичних уявлень.
Одночасно з іконописом розвивались також фресковий живопис, мозаїка. Довершені зразки такого мистецтва прикрашали передовсім Софійський та Михайлівський собори Києва.
Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Соціокультурний розвиток Київської Русі“ на сторінці 3. Приємного читання.
