Реформування національної системи освіти неможливе без її входження до міжнародного освітнього простору. Тому особлива увага приділяється розвитку міжнародної співпраці в галузі освіти. Базою для цього є міждержавні, міжурядові та відомчі міжнародні угоди. Заклади освіти України щорічно відряджають за кордон для навчання, стажування, підвищення кваліфікації, участі в наукових форумах і на оздоровлення понад 50 тис. учнів, учителів, студентів, аспірантів і науково-педагогічних працівників. Майже така сама кількість іноземців прибуває до України.
Постійно підтримуються і розширюються плідні контакти з понад 50 міжнародними урядовими та неурядовими організаціями, програмами, фондами - - Радою Європи, ЮНЕСКО, Інформаційною службою США, Фондом Фулбрайта, Німецькою службою академічних обмінів, Британською радою тощо. Ці організації надають допомогу українській освітянській галузі загалом на суму в десятки мільйонів доларів США. Найпотужнішою є міжнародна програма "Транс'європейська співпраця у сфері вищої освіти", яка реалізується в Україні з 1993 р., в рамках якої здійснено десятки наукових проектів, до участі в яких залучено сотні зарубіжних університетів.
Українські освітяни активно використовують можливості, які відкрилися перед ними із вступом України до Ради Європи. Спільно з її інституціями втілюється в життя низка важливих програм, спрямованих на реформування галузі, впроваджуються європейські стандарти в освіті. Експерти Ради Європи надавали Україні допомогу під час розроблювання Закону "Про освіту", проекту Закону "Про вишу освіту" та інших законодавчих актів. В умовах обмежених можливостей вітчизняного бюджету зарубіжна технічна допомога є важливим чинником, який сприяє розвиткові освітньої галузі.
19 червня 1999 р. 30 європейських країн, до яких згодом долучилися Росія та ще 9 держав, підписали в Болоньї угоду про створення до 2010 р. спільного наукового простору зі спільною двоетапною системою вищої освіти, спільними стандартами щодо знань і оцінок, їх взаємовизнанням, можливістю вільного пересування студентів, науковців, дослідників тощо. У 2005 р. до Болонського процесу приєдналася і Україна. Нині в українську освітню систему впроваджуються принципи Болонської декларації, покликані підвищити якість освіти, забезпечити її адаптацію до європейських стандартів.
Освіта в Україні реально стає основою модернізації суспільства. В її системі нині існує 48 тис. закладів та установ, навчається майже 10 млн учнів та студентів і працює понад 1,5 млн фахівців. Рівень її розвитку визначає рівень наукового розвитку держави.
Україна у спадок від радянських часів одержала високорозвинений науковий потенціал - Національну академію наук, сотні галузевих науково-дослідних інститутів та інших установ дослідницького профілю, університетську науку. За оцінкою ЮНЕСКО, Україна в середині 1990-х років займала сьоме місце в світі за потужністю наукового комплексу.
Економічна криза змусила державу різко обмежити бюджетне фінансування науки, але водночас робилися певні спроби забезпечити збереження її унікального потенціалу. У 1994 р. вийшов Указ Президента України "Про державну підтримку наукової діяльності АН України", яким Академії наук надавався статус національної.
Прагнучи пристосуватися до нових умов, зокрема до скороченого бюджету, НАНУ звільнялася від багатьох своїх установ, нещадно "обрізаючи" обслуговуючі виробництва (загальна кількість працівників скоротилася за 1989-1997 рр. від 89,6 до 47,6 тис. осіб). Разом із тим, НАН України розробляла (іноді "на паях" з іншими відомствами, щоб полегшити фінансовий тягар) десятки нових перспективних напрямів досліджень. Так, у 1990 р. на базі відділення соціології Інституту філософії постав Інститут соціології. В 1991 р. створені Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень, Інститут світової економіки і міжнародних відносин. Того ж часу Одеське відділення Інституту економіки було реорганізоване в Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень. У 1992 р. в Донецьку утворено Інститут економіко-правових досліджень. Дещо згодом фундаментальні дослідження розгорнули нові установи: Інститут економічного прогнозування, Інститут демографії та соціальних досліджень, Інститут української мови та інші.
Незважаючи на великі втрати, які були неминучими зважаючи на десятикратне зменшення обсягів державного фінансування, українська наука зберегла основну частину свого потенціалу та поступово пристосовується до умов ринкової економіки. За багатьма науковими напрямами українські вчені не лише не втратили завойованих раніше позицій, а й досягай нових успіхів.
Упродовж багатьох десятиліть провідні позиції у світовому електрозварюванні посідає Інститут електрозварювання ім. Є. Патона. Цей заклад у жовтні 2009 р. відсвяткував своє 75-річчя. Наукові розробки його колективу використовуються в усіх сферах технічної діяльності людини - у відкритому космосі, на землі та під водою. Одна з останніх новацій - зварювання живих м'яких клітин під час проведення хірургічних операцій. Уже виконано близько 50 тис. таких операцій.
Однією з найболючіших для НАН України стала проблема віку науковців. Наука перестала бути найбільш престижним заняттям, і тепер до аспірантури йде менше талановитої молоді, ніж раніше. Має значення й те, що більшість установ НАНУ розміщена в столиці, а після закінчення аспірантури інститути практично не мають можливості надавати молодим науковцям житло. Відбувається також постійний відтік талановитих науковців за кордон. Тому в НАНУ скорочується частка науковців, які належать до вікової групи 30-45 років, тобто перебувають у найбільш продуктивному для наукової творчості віці. Середній вік наукових працівників НАН України перевищив 50 років, в тому числі докторів наук - 60 років.
У 1990-ті роки в Україні були засновані Академія наук вищої школи, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук, Академія мистецтв, Академія правових наук (нині - Національна). Виникла низка дослідних інститутів та центрів як громадських об'єднань науковців, наукових товариств. Зокрема, з 1989 р. в Україні діє відновлене Наукове товариство ім. Т. Шевченка.
У 1993 р. в Києві було створено Міжнародну асоціацію академій наук (МААН) як неурядову самоврядну організацію. При МААН створені наукові ради з окремих проблем, зокрема, з нових матеріалів, фундаментальних географічних проблем, обчислювальної математики та інших напрямів. Нині МААН є єдиною міжнародною структурою, яка зберігає та розвиває зв'язки між науковцями країн СНД.
Релігія та церква
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культурне життя. Розвиток освіти та науки“ на сторінці 3. Приємного читання.
