♦ дотримання принципу недоторканності існуючих державних кордонів;
♦ виключення воєнного втручання у внутрішні справи інших держав;
♦ незастосування власних Збройних сил для розв'язання політичних завдань на своїй території.
Перепідпорядкування підрозділів колишньої Радянської армії на території України тривалий час породжувало конфліктні ситуації з державними органами Російської Федерації. Особливо гострим виявилося питання про розподіл Чорноморського флоту. За винятком окремих кораблів, розміщених на Кавказькому узбережжі, російські воєнно-морські сили базувалися в Севастополі. Суть проблеми корінилася не в самому флоті, який налічував близько трьохсот кораблів застарілих конструкцій (найновіші судна Росія вивела з акваторії Чорного моря), а в тому, що він мав берегову інфраструктуру і тому російський контроль над кораблями поширювався, хоча і в розмитій формі, на весь Кримський півострів. У червні-серпні 1992 р. президенти України і Росії на зустрічах у Криму домовилися про встановлення подвійного контролю над флотом строком на п'ять років.
Важливим напрямом дій Верховної Ради у справі реального утвердження незалежності країни була реорганізація органів державної безпеки. 24 серпня 1991 р. український парламент прийняв Постанову "Про політичну обстановку в Україні і невідкладні дії Верховної Ради щодо створення умов недопущення в майбутньому воєнного перевороту". Нею передбачалося в найближчі місяці розробити закон про правовий режим надзвичайного стану, про статуси Внутрішніх військ та органів державної безпеки.
У той же день Верховна Рада прийняла постанову про департизацію державних органів, установ та організацій. Виконуючи її, органи прокуратури, МВС і КДБ надали своїм співробітникам десятиденний строк для визначення власної політичної платформи. Ті, хто не виконав постанову, підлягали звільненню.
20 вересня 1991 р. Верховна Рада прийняла Постанову "Про створення Служби національної безпеки України". Цією ж постановою ліквідувався Комітет державної безпеки України. Очолив Службу національної безпеки Є.Марчук. Керівний склад її центрального апарату і обласних управлінь визначався під суворим контролем спеціальної комісії Верховної Ради, в якій були представлені різні політичні сили. Правовою базою для розгортання діяльності цього важливого підрозділу в структурі державного управління став Закон "Про Службу безпеки України", прийнятий в березні 1992 р.
На СБУ покладалися завдання захисту національної державності, контррозвідувальної діяльності, боротьби з корупцією, організованою злочинністю і тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та співробітників правоохоронних органів. Досвід функціонування спецслужб і завдання, які постали перед ними на сучасному етапі, були враховані Верховною Радою при прийнятті у жовтні 2005 р. Закону України "Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України". Загальна чисельність працівників СБУ затверджувалася в кількості 41 тис. осіб (з них 34 тис. - військовослужбовці).
Першочерговим завданням на шляху утвердження незалежної і суверенної Української держави було також забезпечення охорони державного кордону. Формування Прикордонних військ України відбувалося на основі з'єднань і частин Західного прикордонного округу СРСР. 12 січня 1992 р. особовий склад Прикордонних військ присягнув на вірність українському народові. Впродовж цього року військовослужбовці Прикордонних військ прийняли під свій контроль та охорону державні кордони протяжністю майже 7 тис. кв. км. Силами морських з'єднань було організовано охорону і контроль територіальних вод та економічної зони акваторії Чорного моря.
У квітні 2003 р. Верховна Рада України спеціальним законом реорганізувала систему охорони кордонів. Правонаступником Прикордонних військ став новий орган спеціального призначення - Державна прикордонна служба України. Реформа мала системний характер і відбувалася в контексті основних принципів побудови прикордонних відомств ведучих європейських країн. Гранична штатна чисельність цього органу встановлювалася у розмірі до 50 тис. осіб.
Дерадянізація політичної системи
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)“ на сторінці 2. Приємного читання.
