У 1887 р. серед буковинського учительства було утворено товариство "Руська школа" на чолі із С.Смаль-Стоцьким. Виникають такі мистецькі товариства та об'єднання української спрямованості, як "Буковинський боян" (1899), "Руський міщанський хор" (1900). Створюються наукові товариства, зокрема "Історичне товариство" під головуванням В.Мільковича. В 1890-ті pp. на Буковині розгорнулася кампанія за введення фонетичного українського правопису. У 1893-1895 pp. фонетичний принцип був упроваджений в початкових і середніх школах.
Під ідейним впливом народовців виникали студентські організації, які конкурували з молодіжними товариствами, що перебували під опікою буковинських москвофілів, як-от "Согласіє" (1870) та "Союз" (1877). В 1900 р. в результаті суперечок в товаристві "Союз" виникає студентське товариство "Молода Україна". У 1909 р. на і конгресі українських студентів Австро-Угорщини утворено "Український студентський союз".
На Буковині існували й парамілітарні молодіжні організації. У 1902 р. засновано гімнастично-пожежне товариство "Січ", яке швидко стало масовим, що привело у 1905 р. до створення "Союзу січей", першим отаманом якого був обраний Е.Пігуляк.
Народовськими впливами були проникнуті і новоутворені жіночі товариства на Буковині: "Кружок українських дівчат", активістками якого були Е.Смаль-Стоцька, М.Кордуба, "Жіноча громада" (1906) на чолі з Є.Галіп, "Мироносиці", яке об'єднувало краянок греко-католицької віри.
Про формування української ідентичності різних станів Буковини свідчить укорінення слів "український" (замість "руський") в назвах громадських товариств і об'єднань. Навіть старші культурно-громадські об'єднання змінювали свою назву, наприклад, у 1910 р. товариство "Руська школа" - на "Українська школа", з'являлися і нові - "Українська каса", "Український міщанський клуб".
У 1890- 1910-ті pp. відбувається політизація українського руху Буковини. Ініціатором виникнення перших політичних партій краю виступили народовці. Відмітними рисами партійного будівництва буковинських народовців були вторинність, копіювання програми та організаційних структур галицьких політичних партій.
Праобразом політичної партії була створена 1905 р. "Національна рада русинів". Програмовий документ, укладений Т.Галіп та Л.Когутом, майже не відрізнявся від документів Національно-демократичної та Радикальної партії Галичини. У 1907 р. через суперечки керівництва Рада припинила своє існування.
У 1905 р. була утворена Українська поступова партія на чолі з О. Поповичем. У 1909 р. за ініціативою С.Смаль-Стоцького виникає селянська партія - "Руська рада". У 1913 р. виникають дві конкуруючі партії Українська народна партія та Українська національно-демократична партія, за якими відповідно стояли ті ж самі народовські лідери - С.Смаль-Стоцький та М.Василько.
У 1907 р. буковинським учительством була утворена Українська радикальна партія Буковини, яку народовці вважали "румунською інтригою". За своєю організацією та програмою вона цілком дублювала Радикальну партію Галичини. Лідером буковинських радикалів був Т.Галіп, а друкованим органом - газета "Громадянин".
Третьою політичною силою Буковини (поряд з народовцями та радикалами) були соціал-демократи. Соціал-демократична партія Буковини була утворена в 1896 р. у Чернівцях як складова частина потужної Австрійської соціал-демократичної партії. Лідером буковинських соціал-демократів був О.Безпалко. Через відсутність соціальної бази буковинська соціал-демократія була нечисленна і мала менший вплив на суспільно-політичне життя краю, ніж народовці та радикали.
Національний рух в Закарпатській Україні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Національне відродження на Буковині“ на сторінці 2. Приємного читання.
