Центр правобережної козацької адміністрації було зосереджено в Білій Церкві, куди було введено полк сердюків на чолі з Бурляєм. Суттєво зміцнено місцеву фортецю, сюди ж гетьман перевіз частину своїх клейнодів і скарбів. Під найрізноманітнішими приводами він уникав виконання вимог польської сторони передати фортецю під зверхність коронного гетьмана. Про те, що Мазепа не мав наміру залишати Правобережжя полякам, свідчить чимало фактів. Адже він не обмежувався лише зміцненням обороноспроможності цього регіону, а й намагався активно розвивати тут господарську діяльність. Вочевидь, гетьман сприяв і заселенню регіону, де на кінець 1708 р., за інформацією київського генерал-губернатора князя Д.М.Голіцина, проживало близько 50 тисяч осіб.
Козацька старшина свідчила, що Мазепа призначив своїх старост до правобережних міст, налагодив на Правобережжі фінансову службу, взяв під контроль розвиток торгівлі. Збереглися також і гетьманські універсали, якими він закріплював пустуючи ґрунти за представниками місцевої козацької адміністрації, православними монастирями та шляхтою. Окремі розпорядження Мазепи стосувались розвитку селітроваріння на Правобережжі, фундування тут хуторів і пасік.
Все вказувало на те, що справа об'єднання козацької України під однією гетьманською булавою була близькою Івану Мазепі і він розраховував досягти бажаного, вміло граючи на протиріччях геополітичного плану, що існували на той час в Центрально-Східній Європі, а також використовуючи свій вплив на російського царя.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України“ на сторінці 2. Приємного читання.
