Гетьман Іван Мазепа залишив по собі чи не найбільш помітний з-поміж усіх українських зверхників слід у розвитку української культури, освіти, церковного будівництва.
Завдяки підтримці гетьмана 1701 р. уряд Петра 1 підтвердив Києво-Могилянському колегіуму високий статус академії, вперше наданий привілеєм польського короля Яна Казимира ще в 1659 р. в ході ратифікації Гадяцької угоди. Академія щорічно почала отримувати субсидію в розмірі тисячі золотих, а на власні кошти Мазепи було збудовано головний корпус, названий його іменем - Мазепинський. Варто згадати, що саме в роки гетьманування Івана Степановича в цьому навчальному закладі одночасно навчалася найбільша за всю історію Академії кількість студентів - близько двох тисяч.
Опікуючись справами освіти, гетьман спонукав до цього і козацьку старшину, внаслідок чого на Лівобережжі розвинулася ціла мережа освітніх закладів - як початкового рівня, так і колегіумів. Найбільш відомим з-посеред останніх був, безперечно, Чернігівський колегіум, заснований 1700 р. при Борисоглібському монастирі. Прикметно, що у 30-ті рр. XVIII ст. колегіум неофіційно звався "Академією Чернігівською".
Глибокий слід залишив Іван Степанович в історії сакрального будівництва. Будучи одним з найщедріших українських меценатів, гетьман, за підрахунками дослідників, на власний кошт збудував 12 та відреставрував 20 храмів. Лише в Києві ним були споруджені Богоявленська церква Братського монастиря на Подолі, Миколаївський військовий собор і Фсодосїівська церква на Печерську, церква Всіх Святих над економічною брамою Печерського монастиря, відреставровано Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор та Троїцьку надбрамну церкву в Лаврі. Згідно зі свідченнями мазепинських старшин, гетьман був причетним до зведення в Лаврі дзвіниці з великим дзвоном. На його кошти було обнесено кам'яною огорожею Печерську лавру. Гетьманські будівельні ініціативи зачепили також Чернігів, Батурин, Лубни та інші міста Лівобережжя.
Великою заслугою Івана Степановича перед Українською церквою стало відновлення ним у 90-х рр. XVII ст. Переяславської єпископи, яка з початком наступного століття стала центром гнобленої православної віри на Правобережжі. Власним коштом гетьман збудував у Переяславі церкву Вознесіння, що слугувала за єпископський кафедральний собор, при якому виник і монастир. Саме сюди передав український зверхник придбане ним у 1701 р. знамените Пересопницьке Євангеліє, що нині є в Україні тим духовним символом, на якому Президент Української держави складає клятву вірності своєму народові.
Продовжуючи політику гетьмана Богдана Хмельницького, Іван Мазепа створював сприятливі умови для забезпечення статків українським монастирям, закріплюючи своїми універсалами їх права на володіння землями та угіддями, а також щедро надаючи нові.
Важко перелічити всі ті коштовності, які Мазепа офірував церквам і монастирям. Передовсім це були книги, літургійний одяг, дзвони, чаші тощо. Зокрема, Межигірському монастиреві було подаровано вівтар, Софіївському кафедральному соборові у Києві - єпископське вбрання, Михайлівському Золотоверхому - срібну домовину для реліквії св. Варвари, Печерському - золоту чашу, золоту оправу для Євангелія, золоту єпископську митру й велике срібне панікадило, Чернігівському монастиреві св. Іллі - ковану сріблом оправу ікони Богоматері та ін.
Гетьман виступав меценатом православної церкви і поза межами України. Підтримував контакти з антіохськими, єрусалимськими православними ієрархами, опікувався монастирями на території Речі Посполитої, Греції, Палестини, Молдавії, Валахії, Сербії, Болгарії. Так, наприклад, він офірував для православної церкви у Вільно вівтар за 10 тисяч золотих, надав підмогу Луцькій єпископії. На кошти українського правителя 1708 р. в Алейно було опубліковано Євангеліє арабською мовою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.“ на сторінці 2. Приємного читання.
