Майже одночасно з козацькою радою в Глухові відбувається скликана гетьманом Дорошенком розширена старшинська рада під Корсунем, на яку, крім діючої правобережної старшини, прибули митрополит Й.Тукальський, Ю.Хмельницький, делегати від лівобережних полків та Запорозької Січі, а також посольства з Туреччини, Молдавії та Польщі.
На раді гостро обговорювалася перспектива прийняття Гетьманатом протекції турецького султана. Пропозиції з цього приводу Дорошенко надіслав до Стамбула ще влітку 1668 р., коли його союзник, кримський хан, надав допомогу опоненту гетьмана П.Суховію. Український проект передбачав такі умови. Насамперед султан мав сприяти возз'єднанню всіх українських земель від річки Вісли та міста Перемишля на заході та міст Сєвська та Путивля на сході в єдиному Гетьманаті. Український гетьман мав обиратися довічно; православна церква України - отримати автономію під константинопольським патріархом; українське населення звільнялось від сплати податків і данини; мусульмани, перебуваючи на українських землях, не мали права споруджувати мечеті; татари, які приходили на допомогу гетьману, підлягали його владі тощо.
Уряд Мехмеда IV загалом схвально зустрів пропозиції української сторони і надіслав свого посла для оформлення акта переходу України під протекцію султана. Більшість учасників ради підтримали дії свого гетьмана, і козацька Україна де-факто перейшла під протекцію турецького султана.
Проти такого напряму зовнішньополітичної діяльності уряду гетьмана Дорошенка виступає Запорозька Січ. На початку травня 1669 р. запорожці жорстоко розправляються з посланцями Дорошенка та проголошують на противагу йому гетьманом П.Суховія. Ведучи боротьбу проти свого супротивника, запорожці вперше за багато останніх років виступають спільно з кримськими татарами.
На цей час становише Дорошенка стає по-справжньому критичним. Проти нього виступає значна частина козаків Уманського, Кальницького, Корсунського, Торговицького, Білоцерківського та Паволоцького полків. На бік Суховія переходить і Ю.Хмельницький. Ще більш ускладнюється ситуація після того, як на початку серпня гетьманом обирають уманського полковника Михайла Ханенка, старого і досвідченого старшину Війська Запорозького, що користувався серед козаків значно більшим авторитетом, аніж молодий Петро Суховій.
До того ж своїй боротьбі з Дорошенком Ханенко надав широкого міжнародного звучання. Найперше, що він зробив, так це поспішив засвідчити свою лояльність по відношенню до польського короля, а також миролюбність - до московського царя. На його заклик із Криму прибуває 6 тисяч татар. На початку вересня 1670 p. М.Ханенко уклав в Острозі з поляками угоду, в якій не було й натяку на визнання автономії Української держави.
Виявлена Ханенком в Острозі слабкодухість відштовхнула від нього козацтво та сприяла зміцненню гетьманської влади П.Дорошенка. Факт переконливо засвідчив крах української політики Речі Посполитої, опертої на маріонеткового гетьмана. З початком 1670-х pp. у Варшаві дедалі гучніше лунають заклики до початку широкомасштабної війни з П.Дорошенком. Вона розпочалася влітку 1671 p., коли 12-тисячна коронна армія та посполите рушення під командою гетьмана Я.Собєського розпочали наступ на Східне Поділля. На допомогу коронному гетьману прийшли козацькі полки М.Ханенка, а кошовий отаман І.Сірко разом із запорожцями своїми рейдами під Акерманом і Тягинем заважав білгородським татарам надати допомогу своєму союзнику П.Дорошенку.
Тим часом за наполяганням Дорошенка турецький султан змістив з ханського престолу в Криму союзника Ханенка Аділь-Ґерея та поставив на його місце Селім-Ґерея, котрий наприкінці року надіслав у розпорядження Чигирина 26-тисячну татарську орду та декілька тисяч турецьких яничар. Спираючись на цю силу, український гетьман із початку грудня 1671 р. розпочав витіснення польських залог з територій південної та центральної Брашіавшини. А наприкінці 1671 р. султан Мехмед IV надіслав польському королю офіційне оповіщення, що виступає проти нього війною з метою захисту свого скривдженого васала Дорошенка та "козацького народу".
На початку червня 1672 р. більш ніж 100-тисячна турецька армія під командою самого Мехмеда IV вирушила в похід "на Лехістан". На початку серпня турки були вже на берегах Дністра, під Хотином, а в середині місяця підступили під Кам'янець-Подільський. Тим часом гетьман Дорошенко, рухаючись назустріч султану, в битві на Батозькому полі зумів завдати нищівної поразки М.Ханенку та польським корогвам, що були разом з ним. Після цієї блискучої перемоги польські війська поспішно залишили терени Брашіавшини.
16 серпня війська українського гетьмана об'єдналися з турецькою армією під стінами Кам'янця. А ще через день розпочався масований обстріл міста турецькою артилерією, що чергувався зі штурмами його укріплень яничарами. Польська залога виявилася не готовою ефективно боронити Кам'янець, і після десятиденної облоги її командування запросило миру. Після цього султан відправив турецьку армію під командою Кап-лан-паші, татарські орди на чолі з Селім-Ґереєм та козаків П.Дорошенка на здобуття Львова, котрий на початку вересня було взято в облогу. Деморалізоване керівництво Речі Посполитої навіть не спробувало організувати опір турецькому наступу, а запросила в султана миру.
Мирний договір між Річчю Посполитою та Османською Портою було укладено 28 (18) жовтня 1672 р. у м. Бучач (нині Тернопільської обл.). У ньому польське керівництво вперше визнало незалежність "Української держави в давніх кордонах", причому така назва державного утворення на українських землях в офіційному правовому міжнародному акті прозвучала вперше. До складу Української держави, яка й надалі мала перебувати під протекцією султана, входили Правобережна Київщина та Східне Поділля (Брацлавщина). Територія Західного Поділля включалася до складу Османської порти як її Кам'янецький сялет. Решта українських земель залишалася під владою польського короля.
Укладення Бучацького мирного договору перекреслювало політичні плани гетьманського уряду Дорошенка щодо створення соборної Української держави, оскільки розривало українські землі між польським королем і турецьким султаном.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України“ на сторінці 2. Приємного читання.
