Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

Історія України

Похід короля лівобережними землями супроводжувався масовою розсипкою його універсалів, де містилися заклики відступати від Москви та повертатися під його "батьківську опіку". Долаючи менш чи більш затятий опір захисників Воронкова, Баришполя, Монастирища та Остра, коронні війська та козаки наказного гетьмана І.Богуна за наказом короля були зупинені під стінами останнього для перепочинку.

Так само успішно розвивався і наступ військ Я.Собєського та П.Тетері на південному напрямі. Тут, на просторі між Кременчуком та Гадячем, було здобуто Говтву, Миргород, Ромни, Лохвицю, Прилуки, Лубни та інші міста і містечка, всього понад півсотні населених пунктів. Деяким все ж удалося відбитися, наприклад Гадячу, деякі здалися без бою. І тут велику роль відігравала агітація правобережного гетьмана та небажання лівобережного населення далі терпіти над собою владу російського царя. Аналогічна картина спостерігалася й на Сіверщині, де проти кровопролиття закликав наказний гетьман І.Богун та колишній ніжинський полковник, герой конотопської оборони Г.Гуляницький.

Щоправда, із середини грудня ситуація починає докорінно змінюватися. Головним проявом цього стало вкрай вороже ставлення місцевого населення до війська польського короля, що було спровоковане передовсім насильствами та грабунками останнього. На початку січня 1664 р. надзвичайно жорстокі бої розгорілися під містом Салтикова Дівиця, під час штурму якого загинуло чимало польських офіцерів і понад 300 жовнірів. Увірвавшись у місто, жовніри винищили всіх козаків і міщан ненависного міста, а його саме спалили. Ще більш впертий опір було вчинено захисниками Батурина, яким так і не вдалося оволодіти полякам, незважаючи на декілька приступів. А наприкінці січня 1664 р. розпочалася облога останнього населеного пункту, яким хотів оволодіти Ян Казимир під час цієї кампанії, - Глухова. На той час гетьман Тетеря на чолі трьох козацьких полків уже повернувся на Правобережжя, де розпочалося антипольське та анти гетьманське повстання.

29 січня польське командування розпочало перший штурм Глухова, оборону якого очолював київський полковник Василь Дворецький. Зазнавши значних втрат, поляки були змушені відступити. 8 лютого за наполяганням С.Чарнецького було вчинено другий приступ міста, але його результати були такими ж невдалими, як і перед тим. Загалом же, втративши під Глуховом за два тижні облоги близько 4 тисяч жовнірів, з них майже 350 офіцерів, 9 лютого Ян Казимир зняв облогу міста й попрямував на з'єднання з литовським військом у район міста Сєвськ.

Аби мати змогу контролювати завойовані території та реально загрожувати російським землям, польсько-литовська армія вчинила спробу укріпитися в Новгороді-Сіверському. Але оволодіти містом з ходу королю не поталанило. Велика заслуга в цьому належала наказному гетьману Івану Богуну, котрий остаточно зневірившись у доцільності продовження братовбивчої війни, ще під час облоги Глухова повідомляв лівобережну старшину про плани польського командування та навіть переправляв у місто запаси пороху. Довідавшись про діяльність козацького зверхника, король наказав взяти під варту наказного гетьмана, аби згодом стратити. Але під час арешту, найвірогідніше, Богун учинив опір і загинув, як і належало воїнові, зустрівши смерть у бою.

На початку 1664 р. польському командуванню стало відомо про підготовку старшиною анти польського та анти гетьманського виступу на Правобережній Україні. Аби його упередити, король надає надзвичайні повноваження полковнику С.Маховському, котрий уже на початку лютого заарештовує Ю.Хмельницького, якого спроваджують подалі від України, до фортеці Мальборк. Але цей крок уже не міг зупинити розвиток повстання, підготовленого всією попередньої політикою польського уряду. У середині лютого на Правобережжя, в напрямку Брацлава, із Січі виступають запорожці на чолі з кошовим І.Сірком. Наприкінці місяця повстання в Торговиці піднімає місцевий сотник Дмитро Сулимка. Йому на допомогу з військами приходить полковник Семен Височан, котрий вже восени 1648 р. очолював анти польські виступи на Покутті.

Судимі вдається оволодіти Лисянкою і захопити до своїх рук козацьку артилерію, яка там знаходилася. Після цього повстання швидко поширюється на землях Київщини та Брацлавщини. У розпорядженні Сулими та Височана на початок березня перебувало вже понад 15 тисяч вояків. Увесь цей час київський воєвода І.Виговський перебуває в постійному контакті з керівництвом повсталих, кошовим Сірком, готуючись відкрито приєднатися до антипольського виступу в слушний для цього час.

Однак у середині березня завершується невдачею спроба повстанців оволодіти Білою Церквою, де засіла міцна польська залога, а місцеві козаки та міщани не підтримали повстання. Сюди ж стягнули свої сили гетьман Тетеря та полковник Маховський. Спільними зусиллями вони не лише відбили приступ, а й близько півтори тисячі повстанців захопили в полон. Усіх їх за наказом українського гетьмана було страчено, а старшин до того ж піддано жорстоким тортурам.

Із допитів полонених Маховському та Тетері стало відомо про безпосередню причетність Виговського до вибуху повстання. Незважаючи на тс, що він як перший сенатор Київського воєводства не підлягав військовому трибуналу, його було підступно захоплено в полон і на світанку 27 березня розстріляно.

Страта Івана Виговського стала відчутним ударом по організації повстання, адже саме він, володіючи широтою стратегічного та політичного мислення, координував дії розрізнених загонів повстанців, а крім того, саме його кандидатура, вірогідніше всього, розглядалася не лише як реальна альтернатива Тетері, а і як така, що могла об'єднати всю козацьку Україну.

Жорстокі розправи, до яких вдається воєвода Чарнецький на правобережних землях (наприкінці серпня він похвалявся, що під час його каральних експедицій було знищено щонайменше 100 тисяч українців), відсутність ефективної допомоги з боку лівобережного гетьмана та російського командування - змушують повстанців поволі припиняти свою боротьбу. На середину жовтня склали зброю та присягнули на вірність королю захисники Ставищ, згодом капітулювали Буки, Боярка, Романівка, Торговиця та інші центри повстання. Невпокореними залишилися лише Умань, КалКальник, Лисянка та Медвин.

З початком 1665 р. на Правобережжі знову вибухають повстання. Першими повстали непокірні жителі Ставиш, котрі знищили залогу та відмовилися визнавати владу польського короля та гетьмана Тетері. Корогви полковника С.Маховського, спрямовані на приборкання цього виступу, були розбиті, а сам польський воєначальник заледве врятував власне життя втечею. Утім Чарнецькому все ж вдалося стрімким нападом оволодіти Ставищами. Після цього всі його жителі були вирізані, а місто зруйноване та спалене.

Показове покарання непокірних Ставищ не приборкало хвилю нових виступів. Наприкінці зими в полум'ї повстань вирувала Уманщина, Полісся. Навесні стає очевидним той факт, що новий командувач коронної армії М.Замойський та правобережний гетьман Тетеря не в змозі контролювати ситуацію. Ще більше вона ускладнюється для правобережного гетьмана, коли в умовах розгортання громадянського протистояння в самій Польщі з України виводиться більшість коронних військ. На середину червня Тетеря остаточно втрачає контроль над ситуацією та залишає Україну.

Таким чином, на Правобережжі повстання увінчується перемогою. Щоправда, вельми великою виявляється її ціна у вимірі людських жертв. Лише за час літніх боїв 1664 р., згідно із заявою воєводи Чарнецького, йому вдалося знищити 100 тисяч українців, а загалом загинуло та було виведено до Криму в якості ясиру близько 200 тисяч осіб. Вкрай негативними були наслідки виснажливої боротьби і у сенсі суспільно-політичної дезорієнтації. Край перебував у стані загальної анархії та міжусобиць.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни
  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики