Козацькі війни кінця XVI ст.

Історія України

Восени 1594 р. наливайківці об'єдналися з реєстровими козаками на чолі з Яном Оришовським та запорожцями Григорія Лободи і потужним козацьким військом кількістю в 15-17 тис. вояків вирушили разом у похід в Молдавію. Там козаки розбили війська молдавського господаря Аарона, котрий побоявся відкрито перейти на бік християн та демонстрував підтримку своєму сюзерену - турецькому султану. Після цього козацьке військо здобуло молдавську столицю Ясси, Цецору та інші міста і фортеці.

Повернення ж козаків з походу викликало справжню паніку серед шляхти Речі Посполитої, передовсім південних українських повітів, де козаки розмістилися на перепочинок. Величезна козацька армія потребувала утримання, і шляхта в паніці кидала свої маєтності і тікала до Львова та Кракова. Тим часом козаки опанували широку порубіжну смугу на півдні України, що тяглася від Хмільника до Кам'янця.

Але по-справжньому небачене раніше поширення козацьких впливів спостерігалося восени наступного року, коли війська С.Наливайка після чергового походу в Молдавію опанували не лише Східним і Західним Поділлям, Київщиною, а й Волинню, у тому числі й західною її частиною. Здобувши без бою столицю Волинського воєводства місто Луцьк, Наливайко повів свої війська, загальною чисельністю понад десять тисяч, на територію Великого князівства Литовського. Там він почергово оволодів Слуцьком, Бобруйськом, Могильовом. Невдовзі на територію Білорусі прийшли й запорозькі козаки під началом Лободи та його наступника Матвія Шаули. Наприкінці січня 1596 р. козаки Наливайка знову повернулися на Волинь, і в містечку Степані серед володінь Острозьких гетьман облаштував собі зимову квартиру. Масштаби поширення козацьких впливів на цей час були настільки значними, що один з польських воєначальників зауважував з цього приводу: вся Україна покозачилася.

Ні місцева адміністрація, ні шляхетський загал українських воєводств не мали достатньо сил, аби сподіватися на успіх у боротьбі із загартованим у боях з турками козацьким військом. А тому наприкінці лютого для приборкання повсталих уперше було мобілізовано регулярну польську армію, якою командував один із кращих польських воєначальників не лише тієї доби - польний гетьман Станіслав Жолкевський (Жулкєвський). До коронних військ, уведених в Україну Жолкевським, приєдналися надвірні загони українських магнатів - князів Ружинського, Вишневецького, Струся.

Жолкевський швидким маршем, майже блискавично, наблизився до районів, де перебували наливайківці. Утім їх ватажку вдалося вивести війська з Волині на Подніпров'я. Маневруючи та приймаючи невеликі бої, Наливайко зумів відірватися від переслідування та в районі Білої Церкви об'єднатися із запорожцями Лободи. Це серйозно зміцнило їх позиції. Гетьманом єдиного війська було обрано Матвія Шаулу.

Після кровопролитного бою неподалік Трипілля в урочищі Гострий Камінь повстанці переправилися через Дніпро на Лівобережжя. Цей вихід надав повсталим майже місячну перерву від боїв з коронною армією. Козацькі підрозділи розтяглися вздовж Дніпра і гарматним й рушничним вогнем переривали будь-які спроби Жолкевського переправити свої війська на лівий берег. Тим часом до Переяслава, який керівництво повсталих обрало своєю резиденцією, прийшло чимало втікачів-переселенців, котрі цілком резонно боялися помсти з боку польських жовнірів і шляхти. Крім того, сюди ж багато хто із старшин і рядових козаків з тих же міркувань переправив свої сім'ї. Від цього кількість повстанців значно виросла, але суттєво було підірвано мобільність козацького обозу.

Коли врешті-решт коронним військам вдалося прорватись на Лівобережжя, 25 травня 1596 р. розпочалася двотижнева облога повсталих військами Жолкевського поблизу Лубен. В урочиші Солониця, поблизу річки Сули, повстанці спорудили міцний укріплений табір. З фронту та флангів табір був оточений возами в сім-дев'ять рядів, а з тилу прикривався болотистою місцевістю, що тяглася від Сули. У таборі знаходилося близько дванадцяти тисяч чоловік, але годних до бою було, за підрахунками С.Леп'явка, всього лише декілька тисяч. Решта - поранені, жінки та діти. У розпорядженні Жолкевського перебувало понад п'ять тисяч жовнірів і шляхти, а також ще декілька тисяч військових слуг, яких також використовували в разі потреби до бойових дій.

Після декількох безуспішних штурмів табору польське командування послало до Києва за облоговими гарматами. По цьому у повстанців шансів на успішне завершення бою практично не залишилося. Єдине, що за тих умов було можливим, - це вихід з табору у відрив від поляків боєздатної частини козацького війська, яка довела свою силу зухвалими вилазками проти ворога вже під час цієї облоги. Але в такому разі ті, хто залишився б у таборі, були приречені на вірну і швидку смерть. Керівництво повсталими вирішило діяти іншим шляхом і ще раз спробувало вступити в переговори з поляками. Внаслідок того, що Жолкевський (як з'ясувалося згодом, цілком свідомо і з потаємними намірами розколоти козацький табір) демонстративно вів переговори винятково з Григорієм Лободою, на останнього впала тінь підозри у намірах зрадити своїх товаришів. 28 травня гетьмана було страчено. А на його місце обрано досвідченого запорозького старшину Кшиштофа Кремиського.

Тим часом 5 червня Жолкевський розпочав безперервний гарматний обстріл табору з прибулих із Києва важких облогових гармат Понесені від цього втрати та майже повна відсутність води за неймовірної спеки, що встановилася на початку літа 1596 р., підштовхнула повсталих до рішення про прийняття ультимативних вимог польського командування. Оскільки це означало видачу Наливайка, той на чолі невеликого загону соратників намагався вирватися з табору в степ. Але був захоплений у полон і разом з найближчими помічниками виданий Жолкевському. Незважаючи на висловлену раніше обіцянку випустити обеззброєних повстанців на волю, скориставшись із якогось інциденту, жовніри та шляхта вчинили немилосердну різню переможених. Спомини про неї не затухали в народній пам'яті не одне десятиліття. А учинена жорстокість неминуче пробуджувала бажання помсти.

Загалом же, події 1591 - 1596 рр. стали першим потужним виступом народних мас, очолюваних козацтвом. Як наголошують з цього приводу В.Смолій та В.Степанков, цей виступ започаткував новий етап становлення козацького стану, процес масового покозачешім селян і міщан та їх переселення в південний регіон України, утвердження на Київщині та Брацлавщині козацького присуду.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Козацькі війни кінця XVI ст.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.
  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики