Руський король Данило Галицький помер у 1264 р., залишивши по собі вельми добру славу. Довкола його постаті витав ореол правителя, котрий чи не найголовніше, що він зробив за своє життя, так це зумів встановити внутрішній мир у своїх володіннях - рішуче приборкавши свавільні виступи галицьких бояр та перетворивши їх на слухняних князівських васалів, а також примиривши князівську родину та припинивши міжсімейні чвари. Крім того, Данилові Галицькому вдалося забезпечити авторитет своєї держави в очах сусідів, перетворивши Галицько-Волинську державу на впливового гравця міжнародної взаємодії. Завдячуючи мудрій політиці Данила, котрий скористався з вкрай вигідного за тих умов географічного розташування Галицької та Волинської земель на крайньому Заході Русі й родинною напруженістю в династії Бати я, його князівство перебувало в найбільш м'якій, порівняно з іншими руськими землями, залежності від Золотої Орди. А це сприяло стрімкому господарському розвиткові регіону, що, у свою чергу, привабило масову міграцію сюди населення не лише зі східних руських князівств, а й Польщі, Німеччини, Угорщини. Наслідком же економічного піднесення стало динамічне містобудування, реорганізація війська (Данило вперше на Русі одягнув свою важко озброєну кінноту в європейські рицарські обладунки).
Тож не дивно, що образ короля Данила в тодішніх літописах увічнено як ідеального володаря - сміливого й хороброго, мудрого і розважливого, щедрого та великодушного і, навіть, над природно вродливого.
Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Корона Данила Галицького“ на сторінці 2. Приємного читання.
