Незважаючи на зовнішню радикальність реформи управління промисловістю і будівництвом, вона залишила радянську економіку такою ж, якою та була раніше: командною. Як і раніше, підприємства не могли працювати самостійно, господарський механізм залишався неринковим. Кожний етап технологічного процесу був розписаний у створюваних заздалегідь виробничих планах, їх виконання контролювалося чиновниками щоквартально і щомісячно. Різниця полягала лише в тому, що чиновники тепер контролювали промисловість не тільки з Москви, а й з 102 раднаргоспівських "столиць". Чи було це перевагою порівняно з попередньою системою управління? Політична необхідність у запровадженні раднаргоспів відпала уже в 1957 р., разом з крахом "колективного керівництва". Економічної необхідності в них взагалі не існувало в рамках командної економіки. Навпаки, командна економіка повинна була залишатися централізованою, щоб не втратити ту єдину перевагу, яку вона мала перед ринковою - в мобілізаційній готовності. Коли вона одержувала директивні імпульси не з одного, а з багатьох центрів, вона ставала хаотичною і неупорядкованою.
Проте М.Хрущов не міг скасувати раднаргоспи, визнавши власну недолугість реформатора. Замість цього він пішов шляхом часткового зміцнення централізованого управління. Над системою управління, побудованою по горизонталі, почала розбудовуватися інша система, побудована по вертикалі. Це призводило до колосального збільшення управлінського апарату, але рятувало майже втрачений галузевий принцип управління, тобто можливість контролювати економіку з єдиного центру. У 1960 р. відбулася концентрація управління раднаргоспами в межах трьох найбільших республік - Росії, України і Казахстану. Зокрема, над 14-ма раднаргоспами України виник центральний раднаргосп - Українська рада народного господарства (УРНГ). Указом президії Верховної Ради УРСР від 26 грудня 1962 р. кількість економічних районів у віданні УРНГ скоротилася удвоє.
Одночасно з укрупненням раднаргоспів була утворена Рада народного господарства СРСР, яка повинна була контролювати виконання планів виробництва в усіх раднаргоспах (Раднаргосп СРСР). У 1963 р. М.Хрущов утворив ще одну структуру в управлінській піраміді - Вищу раду народного господарства СРСР (ВРНГ СРСР). ВРНГ СРСР контролювала діяльність всіх органів управління народним господарством - Раднаргоспу СРСР, Держплану СРСР, Держбуду СРСР і комітетів, створених замість ліквідованих міністерств.
Стан розвитку народного господарства
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спроби адміністративно-господарських реформ“ на сторінці 2. Приємного читання.
