Відбудова народного господарства

Історія України

Від народження колгоспного ладу державна влада боролася за те, щоб спрямувати трудові зусилля селян на громадське господарство, а вони всілякими правдами і не правдами бажали зосередитися на присадибній ділянці. Колгоспні трудодні у четвертій п'ятирічці забезпечили селянам не більше 5 % грошових доходів (95 % грошей вони виручали продажем продукції, вирощеної на присадибній ділянці, щоб передусім сплатити податки тій же державі). Робота в колгоспі давала селянам тільки 0,5 % спожитої ними молочної продукції, 1 % м'яса і сала, 35 % хліба. Отже, навіть зернові культури селяни змушені були вирощувати на присадибній ділянці, щоб мати можливість їсти хліб. Не дивно, що селяни під час війни явочним порядком розширювали свої присадибні ділянки за рахунок земель, відведених колгоспу для господарювання. Увага органів радянської влади тоді була спрямована на інші справи. 19 вересня 1946 р. з'явилася постанова Ради міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) "Про заходи з ліквідації порушень Статуту сільськогосподарської артілі в колгоспах". У ній таврувалися факти розбазарювання колгоспної власності й передусім "розкрадання громадських земель по лінії збільшення присадибних ділянок колгоспників шляхом самовільних захоплень або незаконних прирізок з боку правлінь і голів колгоспів з метою роздмухування особистого господарства на шкоду громадському". Виконуючи постанову, місцеві органи влади в областях України до кінця 1946 р. виявили і повернули до громадського господарства колгоспів 591 тис. га землі, на 2 млн руб. різного майна, 13 322 голови великої рогатої худоби.

Починаючи з 1948 р., ставки податку на продукцію присадибного господарства колгоспників постійно зростали. В межах усього СРСР такий податок становив у 1949 р. 8,6 млрд руб., а в 1952 р. - 10,0 млрд. Податковий тиск на присадибну ділянку здійснювався як у грошовій, так і в натуральній формах. Середня сума грошового податку з селянського двору в 1949 р. становила 419 руб., в 1950 р. - 431, в 1951 р. - 471, в 1952 р. - 528 руб. Одночасно в середньому з кожного колгоспного двору податкові інспектори стягували до 40 кг м'яса, від 5 до 100 штук яєць, від 280 до 320 л молока. У березні 1951 р. Міністерство юстиції СРСР виступило з таким роз'ясненням: "За судовими рішеннями про стягнення з колгоспних дворів, одноосібних господарств і господарств окремих громадян недоїмок з обов'язкових поставок і штрафів за невиконання зобов'язань в строк стягнення може бути звернуте на єдину в господарстві недоїмника корову". Селяни починали вирубати сади, знищувати ягідники і різати птицю, щоб не платити непосильних податків. Незважаючи на відсутність паспортів, сільська молодь усілякими правдами і неправдами тікала з села.

10 лютого 1948 р. М.Хрущов виступив іще з однією одіозною ініціативою про необхідність вжиття заходів для поліпшення трудової дисципліни колгоспників. У записці на ім'я Сталіна вказувалося, що в 1946 р. майже 87 тис. українських колгоспників зовсім не працювали в громадському господарстві, а в 1947 р. більше 40 тис. селян в Кам'янець-Подільській і Житомирській областях не виробили обов'язкового мінімуму трудоднів. Керівник КП(б)У пропонував видати закон, який надавав би право загальним зборам колгоспників виносити вироки про виселення з села тих паразитичних елементів, на яких не впливали звичайні засоби. При цьому він посилався на практику, що існувала у дореволюційній Росії. Виселення за межі республіки покладалося на міністерство внутрішніх справ. Доопрацьований Л.Берією проект Хрущова комісія зробила ще більш репресивним. Зокрема, у проекті Хрущова строк висилки не вказувався, а в тексті указу він був зазначений - 8 років. Пункт про недопущення висилки осіб старше 60 років та інвалідів зник. Зникла також вказівка на те, що виселенню підлягають тільки найбільш злісні й невиправні порушники трудової дисципліни. У такому вигляді 21 лютого 1948 р. президія Верховної Ради СРСР видала указ "Про виселення з Української PCP осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя". За цим указом в 1948-1950 pp. було винесено до 12 тис. "громадських вироків". Після апеляцій понад 2 тис. вироків було скасовано. Одночасно було ухвалено близько 20 тис. "попереджень". У таких випадках з колгоспників бралися письмові зобов'язання брати надалі а к ті піну участь у колгоспному виробництві. Від червня 1948 р. дія цього указу була поширена на всю країну. Сталін розпорядився не друкувати обидва укази, але органи влади постаралися довести їхній зміст до відома кожного окремо взятого колгоспника.

Вересневий 1953 р. пленум ЦК КПРС було присвячено сільському господарству - найбільш занедбаній у сталінську добу галузі господарства. Було визнано за необхідне здійснити якісні зміни в політиці ціноутворення. Заготівельні ціни на худобу і птицю, які здавалися державі в рахунок обов'язкових поставок, підвищувалися у 5,5 раза, на молоко і масло - в 2 рази, на картоплю - в 2,5 раза, на овочі - на 30-40 %. Норми обов'язкових поставок державі знижувалися. Лишки продукції, які залишалися у колгоспів і колгоспників, держава тепер повинна була заготовляти за істотно вищими закупівельними цінами шляхом укладення договорів про контрактацію.

Реалізуючи пропозиції, висловлені М.Хрущовим у його програмній доповіді на вересневому (1953 р.) пленумі ЦК КПРС, компартійно-радянське керівництво СРСР 9 березня 1955 р. прийняло постанову "Про зміну практики планування сільського господарства". Зрозуміло, що централізоване державне планування залишалося недоторканним, але змінювалася сама техніка підготовки планів. План повинен був сполучатися з ініціативою колгоспів і радгоспів. Абсурдний порядок планування, коли вищі інстанції вказували колгоспам, що, де, коли і в яких розмірах сіяти, яку худобу і в яких кількостях тримати, суперечив здоровому глузду. У постанові підкреслювалося, що велика кількість планових показників, що встановлювалися для колгоспів, не викликалася державною необхідністю. Новий порядок планування передбачав, що відправним моментом мав бути обсяг товарної продукції. Щоб досягти запланованого обсягу і задовольнити потреби держави, колгоспи повинні були давати управлінським органам свої пропозиції щодо використання наявних в їх розпорядженні земельних і трудових ресурсів. Керівні інстанції повинні були цікавитися не кількістю засіяних гектарів і не кількістю голів худоби, а обсягами одержаної продукції.

Новий курс аграрної політики державної партії виглядав надзвичайно ліберальним і прогресивним на тлі попереднього, сталінського, курсу. Однак усі новації здійснювалися без порушення основ. Державна партія розглядала "колгоспно-кооперативну" форму власності як своєрідне продовження "загальнонародної" власності. Фактично ж засоби виробництва, які забезпечували існування всього суспільства, перебували у власності керівників державної партії. Виступаючи від їхнього імені, М.Хрущов оголошував тільки ті послаблення і пільги працівникам аграрного сектору, які не могли похитнути основи основ - командної економіки. Як це не парадоксально, але уже в промові на вересневому (1953 р.) пленумі ЦК КПРС М.Хрущов почав наполягати на тих або інших суто технологічних прийомах ведення сільського господарства, які обмежували ним же декларовану ініціативу трудівників села. Саме тоді Хрущов уперше заговорив про квадратно-гніздовий метод посадки картоплі, який давав можливість механізувати міжрядну обробку. Тоді ж він почав наполягати на вирощуванні розсади у торфоперегнійних горщиках. І вже тоді підкреслив цінність кукурудзи як кормової культури.

Саме тоді у М.Хрущова виникла ідея масового освоєння цілини. На скликаному в лютому-березні 1954 р. пленумі ЦК з порядком денним "Про дальше збільшення виробництва зерна в країні і про освоєння цілинних та перелогових земель" Хрущову довелось подолати опозицію В. Молотова, який не вважав доцільним використовувати кошти на збільшення виробництва зерна шляхом освоєння цілини на Уралі, в Казахстані і в Сибіру. Молотов вважав, що краще спрямувати капіталовкладення у розвиток чорноземного центру і України.

22 лютого 1954 р. на цілину виїхала перша група української молоді - декілька десятків трактористів, комбайнерів, механіків МТС, робітників заводів і будов Київщини. На початку березня в Казахстан прибули групи цілинників з усіх областей України. Так виникли радгоспи "Київський" і "Харківський" в Кустанайській області, "Київський*' і "Херсонський" в Акмолінській області і т. п. Впродовж 1954-1955 рр. у Казахстан з інших республік прибули на постійну роботу понад 360 тис. спеціалістів масових професій сільськогосподарського виробництва. Посланці України організували на казахській землі 54 радгоспи, москвичі 46, білоруси - 22. За ці ж роки на цілинні землі Казахстану, Сибіру, Поволжя, Уралу, Далекого Сходу виїхало 60 % випускників сільськогосподарських технікумів України, вузів і училищ механізації сільського господарства. Під час збирання врожаю на цілині не вистачало власної робочої сили. Тому з України та інших республік на збирання врожаю виїжджали десятки і сотні тисяч працівників села і міста. Найбільш активну участь у збиранні цілинного хліба брали студенти.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відбудова народного господарства“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема

  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства
  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики