Тим часом 8 серпня почалася оборона Одеси. Оборонна операція відтягнула на себе на 73 дні 18 румунських дивізій, що складало половину всієї армії І.Антонеску на Східному фронті. Для захисту міста Ставка утворила Одеський оборонний район. До початку вересня навколо Одеси було побудовано три основних і кілька проміжних рубежів оборони загальною довжиною до 250 км. На будівництві оборонних споруд працювали кожного дня до 100 тис. жителів міста. Окрема Приморська армія поповнилася за рахунок жителів Одеси та приміської зони на 76 тис. бійців. Половину з них становили бійці народного ополчення. В ніч на 22 вересня в районі Григорівки висадився десант морської піхоти Чорноморського флоту. Вранці захисники міста перейшли у контрнаступ і з'єдналися з десантниками в районі села Олександрівка. Дві румунські піхотні дивізії були розгромлені, противник відступив від Одеси на відстань до 10 км. Місто знову стало недосяжним для артилерійського обстрілу зі сходу.
Проте в цей час істотно погіршилося становище радянських військ у Криму. Захищати одночасно Одесу і Крим стало неможливо, і Ставка Верховного головнокомандування 30 вересня дала вказівку на евакуацію військ Одеського оборонного району. За першу половину жовтня з Одеси в Крим і на Кавказ було евакуйовано 86 тис. бійців і 15 тис. цивільних громадян.
На підступах до Харкова на зведенні оборонних споруд працювали понад 350 тис. осіб. Було створено оборонну смугу між Полтавою і Харковом. Війська поповнювалися добровольцями старшого віку. У Харкові був сформований 85-тисячний корпус народного ополчення. У Сталінській області в загони народного ополчення вступило близько 220 тис. громадян. Проте перекрити таким чином величезні втрати червня-вересня 1941 р. не вдавалося. Противник мав перевагу в живій силі і техніці, панував у повітрі і продовжував зберігати стратегічну ініціативу.
На початку жовтня танкові дивізії ворога прорвали фронт на південь від Павлограда. Через кілька днів у районі на північ від м. Осипенко (Бердянська) вони з'єдналися з моторизованими частинами 11-ї армії вермахту, яка захопила Мелітополь. Війська 9-ї і 18-ї армій Південного фронту опинилися в "котлі". Німці не стали їх утримувати, щоб не втратити темп, зайняли Маріуполь і пішли на Таганрог і Ростов. Головним силам танкової армії Клейста вдалося захопити Таганрог і вдертися у південні райони Донбасу.
Жорстокі бої розгорнулися в районі Полтави, Лозової і на південному заході від Сум. 38-ма армія обороняла підступи до Харкова. Проти неї наступали чотири дивізії вермахту на північ від Харкова і п'ять дивізій - у південному напрямку, 23 жовтня почалися бої на вулицях міста. У боях за Харків ворог втратив близько 120 тис. солдатів убитими й пораненими.
Одночасно з Харковом після жорстоких боїв німцям вдалося захопити Сталіно. Після цього у гітлерівського командування не залишилося резервів для продовження наступу. Південно-Західний фронт закріпився на лінії Вовчанськ-Балаклія-Красний Лиман. Південний фронт вів позиційні бої на рубежі Артемівськ-Шахтарськ і на північний захід від Ростова-на-Дону.
За директивою Гітлера від 6 вересня 1941 р. почалася операція "Тайфун" по захопленню Москви. Для цієї операції було зосереджене угруповання, в якому налічувалося 74,5 дивізій, з них 14 танкових і 8 моторизованих, 1390 літаків. За кількістю особового складу і озброєння німецькі війська на першому етапі операції (з 30 вересня) у півтора раза переважали радянські. Однак керівники нацистської Німеччини втратили головне - час. Починаючи від 5 грудня, радянські війська перейшли в контрнаступ під Москвою. Противник був відкинутий на захід на відстань від 150 до 400 км. Як з'ясувалося навесні 1942 р., вермахт втратив стратегічну ініціативу на Сході лише тимчасово. Але план "Барбаросса", на основі якого Гітлер будував свої геополітичні розрахунки, безнадійно провалився.
Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР“ на сторінці 2. Приємного читання.
