Аграрна проблема

Історія України

У серпні 1920 р. у Празі з ініціативи Євгена Коновальця була скликана нарада представників українських військових організацій за кордоном, на якій постала військово-політична формація, що залишила слід в історії під назвою "Українська військова організація" (УВО). Ключову роль в утворенні УВО відіграли члени стрілецької ради розформованого корпусу січових стрільців. Нова організація була задумана як всеукраїнська. Коновалець та його прихильники виступали за співпрацю із С.Петлюрою. Головним ворогом для них був більшовизм.

Восени 1920 р. у Києві було створено Центральний революційний комітет на чолі з І.Андрухівим. Але ні він, ні інші посланці організації не змогли на рівних боротися з ЧК. Дуже швидко чекісти виловили всіх реальних противників і почали широку кампанію превентивних арештів, щоб перешкодити утворенню в майбутньому будь-яких опозиційних структур з місцевого українського населення або прийшлих з Польщі, Чехословаччини, Румунії.

Діяльність Військової організації Є.Коновальця зосередилася на західноукраїнських землях, де були створені начальна команда і підлеглі їй територіальні команди. Від початку діяльність УВО набула диверсійно-підривного спрямування. Акти саботажу (підпали, руйнування засобів зв'язку) сполучалися з актами експропріації і політичними вбивствами. Першим терористичним актом був замах С.Федака на життя Ю.Пілсудського і львівського воєводи К. Грабовського у листопаді 1921 р. Але Федак не влучив у Пілсудського і тільки поранив Грабовського. Та після одного цього замаху вищі службовці Другої Речіпосполитої не почували себе безпечно у Західній Україні.

Ведучи справжню війну з польською адміністрацією, УВО робила спроби заручитися союзниками. Є.Коновалець налагодив контакти з шефом німецької військової розвідки В.Ніколаї, який цікавився можливостями УВО в УСРР і Західній Україні, передусім наявністю контактів із представниками Генерального штабу Війська Польського. У складі німецької розвідки існував відділ під назвою "Бюро підготовки війни за допомогою національних меншин", який мав спеціальні асигнування. Грошей, що виділялися українською діаспорою в США, для розгортання всіх напрямів діяльності УВО не вистачало, і Є.Коновалець користувався позичками з німецьких джерел. "Нехай сьогодні ми, - писав він митрополиту А.Шептицькому, - знаходимося на слугуванні німецьким державним урядовцям. Але завтра ми маємо надію з їхньою допомогою і під їхнім керівництвом здобути власну державність".

На переламі 1929-1930 рр. становище Польщі стало особливо складним. Після державного перевороту, здійсненого Ю.Пілсудським у травні 1926 р., відносини маршала й основних політичних партій сейму погіршувалися з року в рік. Складну політичну ситуацію підсилювала світова економічна криза. Спочатку впали ціни на сільськогосподарську продукцію, потім виникли труднощі зі збутом промислових товарів. Підприємства почали звільняти робітників, у країні з'явилися сотні тисяч безробітних. Найбільш важка ситуація склалася в аграрних регіонах, передусім на кресах. Різке погіршення матеріального становища населення створило ситуацію, близьку до революційної.

Створена на початку 1929 р. Організація українських націоналістів вирішила "підштовхнути" події, влаштовуючи акції саботажу. Влітку 1929 р. по селах Галичини пройшла хвиля підпалів господарств польських поміщиків, колоністів та осадників, пошкоджень ліній зв'язку. У відповідь на дії українських радикалів польські націоналісти почали створювати у містах Західної України союзи і комітети захисту східних кресів, які вимагали від уряду активно втрутитися в поборювання "гайдамаччини". Щоб не втратити контроль над ситуацією, Ю.Пілсудський відправив у відставку прем'єр-міністра, полковника В.Славека, і 24 серпня 1930 р. сам очолив уряд. 29 серпня президент підписав декрет про розпуск парламенту і призначив на листопад нові вибори. В ніч на 9 вересня були заарештовані найактивніші діячі парламентської опозиції, у тому числі п'ять послів від українських партій. Арешти швидко поширилися: всього було ув'язнено до 5 тис. опозиціонерів, серед них 84 посли сейму і сенату, 130 українських діячів (О.Когут, В.Кохай, І.Ліщинський, Д.Паліїв, В.Целевич та ін.).

Найбільш серйозною акцією пілсудчиків стала "пацифікація" (умиротворення, замирення, заспокоєння) українського села. Ця акція тривала з 20 вересня по 17 жовтня 1930 р. і набула світового розголосу. Метою ЇЇ було послаблення українських політичних сил напередодні парламентських виборів. На першому етапі "пацифікації" каральні дії чинили переважно поліцейські частини, а з кінця вересня до акції підключилися підрозділи Війська Польського (10 ескадронів кавалерії). Збройні сили оточували українські села, проводили обшуки, щоб виявити "терористів УВО", а насправді тероризували населення. В ході кривавих розправ над селянами, учителями, священиками загинуло сім чоловік.

Поряд із поліцією і військом у "пацифікації" брали активну участь польські шовіністичні угруповання. Обтяження українських сіл колективною відповідальністю, участь у каральних діях військових і цивільних загонів, жахливі форми, в яких відбувалася "пацифікація", - все це свідчило про явну безпорадність державних структур Другої Речіпосполитої, їх неспроможність налагодити здорові міжнаціональні відносини, елементарний порядок у країні.

Каральна акція охопила 325 населених пунктів трьох галицьких воєводств. Особливо масштабно "пацифікація" проводилася у Тернопільському воєводстві. Тут 53 села були піддані повторному "умиротворенню". У Галичині було заарештовано близько 2 тис. осіб, з них 1143 віддано до суду. Ліквідовувалися відділення молодіжної організації "Пласт", фізкультурно-спортивних товариств "Луг" і "Сокіл", філії "Просвіт", численні кооперативи. Були закриті українські гімназії в Рогатині, Станіславі, Тернополі.

Українські посли і сенатори звернулися до Ліги Націй із проханням засудити дії каральних відділів під час "пацифікації" і змусити Польщу виконувати міжнародні зобов'язання щодо Галичини. П'ятьма мовами була надрукована "Чорна книга" з фотографіями і документами, які засвідчували злочини, що чинилися державними структурами. Ліга Націй створила "комітет трьох" для вивчення питання про становище на західноукраїнських землях під юрисдикцією Польщі. Питання тривалий час вивчалося, але в 1932 р. було винесене рішення, в якому звинувачувалась якраз українська сторона: мовляв, польська акція була відповіддю на її дії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України» автора Литвин В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аграрна проблема“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ВІДПОВІДАЛЬНОГО РЕДАКТОРА

  • Частина I. Доісторичний, ранньоісторичний та середньовічний періоди на території України

  • Пізній палеоліт

  • Людське суспільство епохи мезоліту

  • Аграрна (неолітична) революція

  • Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура

  • Епоха бронзи на території України

  • Українські Степ і Лісостеп у добу раннього заліза

  • Скіфський світ

  • Сармати в Північному Причорномор'ї

  • Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ПІДНЕСЕННЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ слов'ян

  • Становлення Давньоруської держави

  • Київська Русь у середині - другій половині X ст.

  • Хрещення Русі Володимиром Великим

  • Київська Русь у добу розквіту. Княжіння Ярослава Мудрого та Ярославичів

  • Спроби консолідації Київської Русі. Княжіння Володимира Мономаха та Мономаховичів

  • Розділ 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДОБУ ПОЛІТИЧНОЇ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ І КНЯЗІВСЬКИХ МІЖУСОБИЦЬ

  • Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича

  • Міжкнязівська боротьба за першість на Русі у переддень монгольської навали

  • Тенденції політичного розвитку Давньоруської держави

  • Соціокультурний розвиток Київської Русі

  • Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Корона Данила Галицького

  • Галицько-Волинська Русь наприкінці XIII - першій половині XIV ст.

  • Розділ 5. ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКО-РУСЬКЕ

  • Литовсько-Руське князівство в середині - другій половині XIV ст. Кревська унія 1385 р.

  • Князювання Вітовта. Городельська унія 1413 р.

  • Суспільно-політичні процеси у Великому князівстві Литовсько-Руському в ЗО-7в-ті роки XV ст.

  • Територіально-політичний та соціальний устрій Великого князівства Литовсько-Руського

  • Частина 2. Україна в ранній Новий час

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині XVI - початку XVII ст.

  • Культурно-освітнє та церковно-релігійне життя України

  • Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії

  • Розділ 7. ПОЧАТКИ КОЗАЦЬКОЇ ЕРИ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Запорозька Січ як центр консолідації козацтва

  • Козацькі війни кінця XVI ст.

  • Військово-політична активність козацтва у першій чверті XVII ст. Гетьманування Петра Конашевича-Сагайдачного

  • Українське козацтво та православ'я. Роль козацтва у відновленні православної церковної ієрархії

  • Козацькі повстання 20-30-х років ХVII ст.

  • Розділ 8. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ СЕРЕДИНИ XVII ст. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Перемоги козацького повстання навесні 1648 р. Та його переростання в революцію

  • Розгортання революції та еволюція програмних вимог її лідерів

  • Війна за незалежність Української держави 1649 р. Зборівський мир

  • Розбудова Української держави наприкінці 1640-х - початку 1650-х рр.

  • Українсько-польські війни першої половини 1650-х рр.

  • Українсько-російський договір 1654 р.

  • Зміцнення Української держави та боротьба за соборність українських земель у середині - другій половині 1650-х рр.

  • Розділ 9. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ. БОРОТЬБА КОЗАЦТВА ЗА ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

  • Спроба українсько-польського примирення. Галицька угода 1658 р.

  • Українсько-російська війна 1658-1659 pp. та новий Переяславський договір

  • Розпад козацької України на два Гетьманати та розгортання громадянської війни

  • Прихід до влади на Правобережжі Петра Дорошенка. Боротьба за возз'єднання козацької України

  • Російсько-польсько-турецькі війни за Правобережжя. Загибель Правобережного Гетьманату

  • Розділ 10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVII-XVIII ст.

  • Анти-польське повстання на Правобережжі 1702-1704 рр. Боротьба за об'єднання України

  • Економічні та гуманітарні наслідки від втягненім України в Північну війну 1700-1721 рр.

  • Військово-політичний союз гетьмана Івана Мазепи зі Швецією 1708 р.

  • Українська політична еміграція в боротьбі з Москвою. Конституція 1710 р.

  • Гетьманат після Полтавської катастрофи 1709 р. Гетьманування І.Скоропадського

  • Запорозька Січ під зверхністю кримського хана

  • Перша реставрація гетьманства. Державна діяльність гетьмана Д.Апостола

  • Нова Січ

  • "Правління гетьманського уряду". Україна в часи російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

  • Друга реставрація гетьманства. Державні реформи гетьмана К.Розумовського

  • Скасування гетьманства 1764 р. та включення Лівобережної України до складу Російської імперії

  • Ліквідація Запорозької Січі 1775 р. Останній кошовий Петро Калнишевський

  • Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні

  • Розвиток української культури, науки та освіти козацької доби

  • Частина 3. Українські землі в добу модернізації

  • Зміни в адміністративному і соціальному устрої Правобережної України

  • Господарське освоєння земель Південної України

  • Запорозьке козацтво після ліквідації Січі

  • Історичний розвиток Буковини

  • Історичний розвиток Закарпаття - "Угорської України"

  • Розділ 12. КУЛЬТУРНО-НАЦЮНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Форми народного соціального протесту

  • Початки культурно-національного відродження. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства

  • Особливості національно-культурного відродження Галичини

  • Рух "будителів" у Закарпатській Україні

  • Українська мова як фактор культурно-національного відродження

  • Розділ 13. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМІЦІ ТА СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

  • Селянська реформа 1860-х pp.

  • Демократичні реформи 1860-1870-х рр.

  • Важка промисловість: індустріалізація по-українськи

  • Місце господарського комплексу України в структурі європейської економіки

  • Революція 1848 р. та початок модернізаційних процесів на західноукраїнських землях

  • Модернізаційні процеси в соціальній сфері

  • Початки модернізації соціальної сфери на західноукраїнських землях

  • Розділ 14. ПІДНЕСЕННЯ І ПОЛІТИЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В УКРАЇНІ

  • Хлопоманство як різновид громадського руху

  • Становлення громадівського руху в Україні

  • Діяльність народовців у Галичині

  • Студентський рух на українських землях. "Братерство тарасівців"

  • Формування масової національної свідомості в Наддніпрянській Україні

  • Політизація українського національного руху. Перші політичні партії України

  • Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях. "П'ємонтизація" Галичини

  • Національне відродження на Буковині

  • Національний рух в Закарпатській Україні

  • Розділ 15. РЕВОЛЮЦІЯ ПОЧАТКУ XX ст.. ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Робітничий рух в Україні 1905-1907 pp.

  • Селянська війна 1905-1907 рр.

  • Національно-ліберальна опозиція як складова революції "знизу"

  • Українська соціал-демократія в роки революції

  • Контрреволюційні сили в Україні

  • Дебют українства на парламентській арені

  • Розділ 16. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ МОДЕРНІЗАЦІЇ

  • Реалізм та модерн у живописі

  • Театр та музична культура доби модерну

  • Модерн у літературі

  • Україна в Першій світовій війні

  • Україна в планах воюючих сторін

  • Воєнні дії на території України

  • Становище українців в Австро-Угорщині

  • Наростання господарської розрухи та політичної кризи в Російській імперії

  • Розділ 18. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917-1920)

  • Формування організаційних структур та ідеологічних гасел Української революції. Утворення Центральної Ради

  • Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради

  • Корніловський заколот

  • Утворення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради

  • Війна більшовицької Росії за Україну взимку 1917-1918 рр.

  • Проголошення незалежності УНР

  • Український Гетьманат

  • Зовнішня політика Гетьманату

  • Падіння гетьманського режиму та відродження УНР

  • Друга війна УНР з радянською Росією

  • Українські сили у боротьбі з білими арміями

  • Українсько-польський союз та нова війна з радянською Росією

  • Західноукраїнська Народна Республіка

  • Розділ 19. УТВЕРДЖЕННЯ В УКРАЇНІ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

  • Запровадження в Україні радянської державності наприкінці 1918 - початку 1919 рр.

  • Початок комуністичних перетворень

  • Повстанський антикомуністичний рух

  • Відновлення УСРР

  • Культурні процеси революційної доби

  • Розділ 20. УСРР В РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

  • Впровадження нової економічної політики

  • Утворення СРСР

  • Відродження народного господарства

  • Суспільно-політичне життя

  • Штучність "кризи непу"

  • Політика українізації. Розвиток освіти, науки і культури

  • СТАЛІНСЬКА "РЕВОЛЮЦІЯ ЗВЕРХУ" (1929-1938). ТРАГЕДІЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 pp.

  • Генеральна лінія на "соціалістичну індустріалізацію"

  • Повторна колективізація сільського господарства

  • Трагедія штучного голодомору 1932-1933 рр.

  • Політика "культурної революції" та її жертви

  • Великий терор 1937-1938 рр. "Культ особи"

  • Розділ 22. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1938)

  • Українське питання в Другій Речіпосполитій Польській

  • Аграрна проблема
  • Утворення ОУН та її боротьба з режимом

  • Карпатська Україна

  • Культурно-духовне життя

  • Розділ 23. УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939-1945)

  • Радянізація Західної України

  • Приєднання Бессарабії і Північної Буковини до СРСР

  • Підготовка СРСР до війни

  • Початковий етап радянсько-німецької війни. Поразки СРСР

  • Воєнні дії на території України у першій половині 1942 р.

  • Гуманітарний зріз воєнної катастрофи

  • Україна в умовах нацистської окупації

  • Радянський партизанський рух

  • Боротьба Української повстанської армії

  • Звільнення України від нацистської окупації

  • Закінчення війни та повоєнне облаштування Європи. Вихід УРСР на міжнародну арену

  • Завершення процесу возз'єднання українських земель

  • Розділ 24. ПЕРШЕ ПОВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

  • Сталінська диктатура повоєнної доби

  • Голод 1946-1947 рр.

  • Відбудова народного господарства

  • Завершення радянізашї західних областей

  • Розділ 25. ПОЧАТОК РОЗКЛАДУ ТОТАЛІТАРИЗМУ (1956-1965)

  • Спроби адміністративно-господарських реформ

  • Стан розвитку народного господарства

  • Здобутки і провали соціальної політики

  • Опозиційний рух

  • Розділ 26. ДВА ДЕСЯТИЛІТТЯ "ЗАСТОЮ" (1966-1985)

  • Наростання соціально-економічних проблем

  • Стан розвитку освіти і культури

  • Дисидентський рух

  • Розділ 27. ВІД БЮРОКРАТИЧНОЇ "ПЕРЕБУДОВИ" ДО НАРОДНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1985-1991)

  • Конституційна реформа та її наслідки

  • Розгортання національно-визвольного руху

  • Відродження церковно-релігійного життя

  • Економічна програма "перебудови" та її крах

  • Суверенізація Української PCP

  • Народження незалежної України

  • Розділ 28. УТВЕРДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ І СУВЕРЕННОЇ ДЕРЖАВИ (1991 - початок 2011)

  • Дерадянізація політичної системи

  • Політичне життя після прийняття Конституції 1996 р.

  • Зовнішня політика Української держави

  • Ринкові перетворення

  • Аграрна політика

  • Екологічні проблеми

  • Формування громадянського суспільства і політичної нації

  • Розвиток соціальної сфери

  • Культурне життя. Розвиток освіти та науки

  • Релігія та церква

  • Помаранчева революція

  • Нові виклики